Рішення № 104092417, 15.02.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7064/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Накісько Т.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради в особі Полтавської міжрайонної МСЕК №1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради в особі Полтавської міжрайонної МСЕК №1 (далі відповідач, МСЕК №1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати незаконним та скасувати рішення МСЕК №1 у вигляді акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019;

- визнати незаконною дію відповідача про внесення до лікарняного листка позивача запису у вигляді висновку МСЕК: "від 18.12.2019, загальне захворювання, друга група з 12.12.2019", що спричинило подальше закриття лікарняного листка та припинення надання позивачу медичної допомоги;

- зобов`язати відповідача провести в належному порядку, передбаченому статтею 69 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров`я", медичну експертизу з тимчасової втрати працездатності позивача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив про необґрунтованість та безпідставність рішення МСЕК №1 у вигляді акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019 відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, яким передбачена можливість повторного огляду особи для встановлення групи інвалідності лише за відповідною заявою цієї особи. Водночас, ОСОБА_1 з відповідною заявою до МСЕК не звертався. Крім того, у зв`язку з прийняттям спірного рішення, за доводами позивача, відповідачем вчинені протиправні дії щодо внесення до лікарняного листка позивача запису у вигляді висновку МСЕК про наявність у ОСОБА_1 другої групи інвалідності з 12.12.2019, що спричинило закриття лікарняного листка та припинення надання позивачу медичної допомоги.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 позовну заяву залишено без руху /а.с. 19/.

21.12.2020 на виконання ухвали суду позивачем надані додаткові докази у справі /а.с. 21-23/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/7064/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.01.2021 /а.с. 25/.

15.01.2021 до суду надано відзив. У наданому відзиві представник відповідача зазначив, що твердження позивача про безпідставність проведення засідання Полтавської міжрайонної МСЕК №1 загального профілю 18.12.2019 є хибним, оскільки згідно з частиною третьою статті 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності (проводиться лікарями та лікарсько - консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, у цьому випадку Комунального підприємства "2-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради") встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою тощо, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійких обмежень життєдіяльності, причини, часу настання і групи інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії відповідно до частини четвертої статті 69 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" на підставі отриманого направлення (форма первинної облікової документації №088/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110) здійснюють експертизу стійкого розладу функцій організму. Крім того, підставою для прийняття спірного рішення Полтавською міжрайонною МСЕК №1 загального профілю від 18.12.2019 слугувало направлення на МСЕК (форма первинної облікової документації №088/о) від 05.12.2019, оформлене Комунальним підприємством "2-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" (вих. №1899 від 12.12.2019) /а.с. 31-43/.

Протокольною ухвалою суду від 19.01.2021 підготовче засідання відкладено до 17.02.2021 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 44/.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021 з огляду на необхідність надання додаткових пояснень у справі /а.с. 49/.

26.02.2021 до суду надійшла заява позивача про зміну (уточнення) позовних вимог /а.с. 52-55/.

04.03.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "2-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області /а.с. 56-57/.

10.03.2021 підготовче засідання у справі не відбулося з огляду на перебування судді у відрядженні. Підготовче засідання призначено на 29.03.2021 /а.с. 60/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Закрито підготовче провадження у справі №440/7064/20; призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.04.2021 /а.с. 64/.

21.04.2021 розгляд справи не відбувся з огляду на перебування судді на лікарняному. Підготовче засідання призначено на 09.06.2021 /а.с. 71/.

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2021 з огляду на необхідність надання додаткових пояснень у справі /а.с. 81/.

22.06.2021 від відповідача надійшли додаткові докази та пояснення у справі /а.с. 84-86/.

Протокольною ухвалою суду від 07.07.2021 розгляд справи відкладено до 04.08.2021 з огляду на задоволення клопотання представників сторін /а.с. 89/. Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 оголошено перерву до 06.10.2021 для надання доказів /а.с. 103/. Протокольною ухвалою суду від 06.10.2021 відкладено розгляд справи до 10.11.2021 за клопотанням позивача. Протокольною ухвалою суду від 10.11.2021 відкладено розгляд справи до 08.12.2021 за клопотанням позивача. Протокольною ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено розгляд справи до 26.01.2022 за клопотанням позивача /а.с. 129/. Протокольною ухвалою суду від 26.01.2022 відкладено розгляд справи до 15.02.2022 за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 15.02.2022 позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що з 18.06.2015 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК) серії АВ №0477799 від 24.06.2015 /а.с. 14/.

З 10.06.2016 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, внаслідок загального захворювання, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК АВ №0551839 від 07.07.2016 /а.с. 80/.

Згідно з направленням на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), виданим КП "2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" від 12.12.2019, ОСОБА_1 направлено для огляду МСЕК з метою вирішення питання щодо продовження листка непрацездатності (за наполяганням хворого направляється на МСЕК для вирішення питання продовження лікування) /а.с. 38/.

Відповідно до акта огляду МСЕК №1 від 18.12.2019 №16/3 підтверджено позивачу ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА безтерміново. Тривалість тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листом з 03.03.2019 по 27.06.2019 та з 15.07.2019 по 18.12.2019, становить 268 днів /а.с. 36-38/.

Відповідно до акта огляду МСЕК №1 №168 від 22.01.2020 медико-соціальною експертною комісією вирішено безтерміново підтвердити ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА /а.с. 40-41/.

Листом Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради" №89 від 30.01.2020 ОСОБА_1 на його скаргу, звернення і запит від 17.01.2020 та від 27.01.2020 повідомлено, що Полтавською міжрайонною МСЕК №1 загального профілю позивачу встановлена друга група інвалідності по загальному захворюванню з ураженням ОРА. На підставі цього рішення видано довідку до акта огляду МСЕК серії АВ №0551839. 12.12.2019 Полтавська міжрайонна МСЕК №1 за результатами проведеної медико-соціальної експертизи підтвердила наявну у позивача групу інвалідності, оскільки згідно з критеріями встановлення інвалідності наявні на момент медико-соціальної експертизи функціональні порушення в організмі відповідали ступеню втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому ІІ ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи. Підстав для видачі чергової довідки про встановлення групи інвалідності у комісії не було /а.с. 9/.

Водночас, не погодившись з рішення Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Полтавської області від 22.01.2020 про огляд хворого ОСОБА_1 в повторному порядку за його скаргою на рішення районної МСЕК, позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №440/3567/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради" про визнання протиправним та скасування рішення Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Полтавської області від 22.01.2020 про огляд хворого ОСОБА_1 у повторному порядку за його скаргою на рішення районної МСЕК.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №440/3567/20 залишено без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №440/3567/20, не підлягають додатковому доведенню у цій справі.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №440/3567/20 встановлено, що 18.12.2019 Полтавською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією загального профілю Східного госпітального округу КП "ПОЦМСЕ" проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт огляду МСЕК №16/3 від 18.12.2019 та прийнято рішення про безтермінове підтвердження ІІ групи інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА. Із зазначеним рішенням ОСОБА_1 не погодився та оскаржив його відповідно до пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009. 22.01.2020 Обласною транспортно-радіологічною медико-соціальною експертною комісією КП "ПОЦМСЕ" проведено повторний огляд ОСОБА_1 за результатами розгляду його скарги на рішення міжрайонної МСЕК, внаслідок якого складено акт огляду МСЕК №168 від 22.01.2020 та прийнято рішення про безтермінове підтвердження ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА. Суд дійшов висновку, що Обласна транспортно-радіологічна медико-соціальна експертна комісія КП "ПОЦМСЕ" уповноважена здійснювати перегляд рішення Полтавської міжрайонної медико-соціальною експертної комісії загального профілю Східного госпітального округу КП "ПОЦМСЕ" від 18.12.2019 за результатом проведеного огляду ОСОБА_1 . У подальшому медико-експертна справа позивача на вимогу Департаменту реалізації політики Міністерства охорони здоров`я України №03-06/Г-1662/3848-зв від 20.03.2020 з урахуванням доручення Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 06.05.2020 надіслана листом КП "ПОЦМСЕ" №324 від 12.05.2020 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України". За результатами розгляду справи Центральною МСЕК МОЗ України встановлено відсутність підстав для зміни рішень медико-соціальних експертних комісій КП "ПОЦМСЕ" щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності загального захворювання без терміну переогляду, про що було повідомлено Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи листом", а також ОСОБА_1 листами №56-13(16)-328 від 01.06.2020 та №Г0119/1106/5040/26 від 11.06.2020.

Враховуючи зазначене, рішення МСЕК №1 у вигляді акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019 неодноразово переглядалось, зокрема, Обласною транспортно-радіологічною медико-соціальною експертною комісією КП "ПОЦМСЕ" та Центральною МСЕК МОЗ України.

Наведеними державними органами встановлений факт відсутності підстав для зміни рішень щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності загального захворювання без терміну переогляду, про що було повідомлено ОСОБА_1 листами №56-13(16)-328 від 01.06.2020 та №Г0119/1106/5040/26 від 11.06.2020.

При цьому, суд зазначає, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.

Завданням суду при вирішенні спірних правовідносин є перевірка дотримання МСЕК встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність дій зазначеної комісії положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у цій справі.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.09.2019 у справі №215/3246/17.

Отже, враховуючи вищенаведене та фактичні обставини, встановлені судовим рішенням у справі №440/3567/20, оцінці у цій справі підлягають дії МСЕК стосовно порядку проведення експертизи та відповідність дій МСЕК положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у цій справі.

Так, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Відповідно до статті 69 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII "Основ законодавства України про охорону здоров`я" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв`язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв`язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

Експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов`язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Згідно зі статтею 7 Закону України від 06.10.2005 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями.

Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу) проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв`язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Медико-соціальні експертні комісії визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною); причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою; ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.

Медико-соціальні експертні комісії: встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації; складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми; вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів; забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров`я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров`я, в яких така особа перебуває на лікуванні; вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано особами з інвалідністю.

Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі Положення №1317).

Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Відповідно до пункту 6 Положення №1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери (пункт 10 Положення).

Відповідно до вимог пункту 12 Положення №1317 до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено надання лікарям комісій консультаційної допомоги з питань проведення медико-соціальної експертизи; проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є, зокрема, загальне захворювання.

Пунктом 27 цього Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, що підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб; обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб; обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 (далі - Інструкція №561) при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Отже, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №561 повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.

Так, відповідно до пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Відповідно до пункту 25 цього Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Враховуючи вищенаведене, повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку, зокрема, за заявою інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що починаючи з 03.03.2019 позивач перебував на лікарняному. Зазначене підтверджується матеріалами справи /а.с. 38/.

Згідно з направленням на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), виданим КП "2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" від 12.12.2019, ОСОБА_1 направлено для огляду МСЕК з метою вирішення питання щодо продовження листка непрацездатності.

Відповідно до акта огляду МСЕК №1 №16/3 від 18.12.2019 позивачу підтверджено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА безтерміново. Тривалість тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листком з 03.03.2019 по 27.06.2019 та з 15.07.2019 по 18.12.2019, становить 268 днів /а.с. 36-38/.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення МСЕК №1 у вигляді акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підтвердження інвалідності особи як процес має певні істотні відмінності від процедури первинного встановлення інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2015 році позивачу встановлено другу групу інвалідності. Підтвердження цієї інвалідності МСЕК проводили у 2016 та 2018 роках. Таким чином, приймаючи рішення про підтвердження другої групи інвалідності за загальним захворюванням, орган МСЕК фактично підтвердив продовження незворотних наслідків тієї хвороби, за якою раніше була встановлена інвалідність, подагри.

Відповідно до направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) від 12.12.2019 позивач перебував на лікарняному листку у зв`язку з іншою хворобою неврологічного характеру- інсультом, за якою інвалідність не встановлена.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу повторно встановлено групу інвалідності за загальним захворюванням ІІ група (подагра), проте, складаючи спірній акт, відповідач не встановив групу інвалідності саме за захворюванням хворобою неврологічного характеру (інсультом).

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о "Акт № ___ огляду медико-соціальною експертною комісією", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1508/21820, ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації "Акт №__ огляду медико-соціальною експертною комісією" (далі - форма № 157/о).

Відповідно до пункту 34 цієї Інструкції у підпункті 30.4 пункту 30 форми № 157/о словами зазначається, яка група інвалідності встановлена, а для осіб, не визнаних інвалідами, ставиться запис "не встановлена".

Згідно з пунктом 39 цієї Інструкції у пункті 34 форми № 157/о зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

Всупереч наведеним положенням відповідач не встановив позивачу групу інвалідності за наслідками огляду, пов`язану з хворобою інсультом, а підтвердив існування інвалідності за іншою хворобою подагра.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради в особі Полтавської міжрайонної МСЕК №1 щодо неповного оформлення акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019 стосовно встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 .

Водночас, у іншій частині позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 розділу 2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.12.2001 за №1005/6196 (далі - Інструкція), у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад у разі важких травм та туберкульозу періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання (пункт 2.2 Інструкції).

Отже, листок непрацездатності видається, зокрема, до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК).

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196, листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально-профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни.

Згідно з приписами пункту 4.1 Інструкції направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 4.3 Інструкції передбачено, що у разі визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов`язково вказується у листку непрацездатності.

Суд зазначає, що захворювання - інсульт та подагра - відносяться до загальних захворювань, що сторони не заперечують. За цими захворювання згідно з критеріями встановлення інвалідності, наявними на момент медико-соціальної експертизи, функціональні порушення в організмі відповідали ступеню втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому ІІ ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи.

Отже, у позивача залишається на час винесення спірного рішення ІІ група інвалідності. Щодо можливої наявності І групи інвалідності сторонами не зазначено, не надані докази, пояснення тощо.

Крім того, суд звертає увагу, що листок непрацездатності серії АДЦ № 139994 /а.с.13/ про закриття лікарняного та зазначення дати, з якої позивачу визначено "стати до роботи", заповнений не відповідачем, а лікарем-неврологом Комунального підприємства "2-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради".

Отже, відсутні правові підстави для визнання незаконною дію відповідача про внесення до лікарняного листка позивача запису у вигляді висновку МСЕК: "від 18.12.2019, загальне захворювання, друга група з 12.12.2019", що спричинило подальше закриття лікарняного листка та припинення надання позивачу медичної допомоги.

Також не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов`язання відповідача провести в належному порядку, передбаченому статтею 69 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров`я", медичну експертизу з тимчасової втрати працездатності позивача з огляду на таке.

Як вищезазначено, 22.01.2020 Обласною транспортно-радіологічною медико-соціальною експертною комісією КП "ПОЦМСЕ" проведено повторний огляд ОСОБА_1 за результатами розгляду його скарги на рішення міжрайонної МСЕК, внаслідок якого складено акт огляду МСЕК №168 від 22.01.2020 та прийнято рішення про безтермінове підтвердження ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання з ураженням ОРА.

Отже, повторний огляд вже був здійснений, при цьому, рішення Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Полтавської області від 22.01.2020 про огляд хворого ОСОБА_1 в повторному порядку за його скаргою на рішення районної МСЕК не скасовано, не визнано недійсним тощо.

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Враховуючи вищезазначене, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради в особі Полтавської міжрайонної МСЕК №1 (вул. Миколи Дмитрієва, буд. 7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 41467163) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради в особі Полтавської міжрайонної МСЕК №1 щодо неповного оформлення акта №16/3 огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.12.2019 стосовно встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.04.2022.

Суддя Т.С.Канигіна