Рішення № 104092197, 26.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/751/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (01135, м. Київ, вул. пр-т Перемоги, 14) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 43) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Управління Служби безпеки України в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20001645) щодо погодження ліквідації РСО Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» - протиправною;

зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20001645) вчинити дії, спрямовані на погодження ліквідації PCO Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»;

стягнути з Управління Служби безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20001645) на користь Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125614, проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135) судовий збір у сумі 4962,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Служба безпеки України повноваженнями щодо надання погодження на ліквідацію РCO. Позивач звернувся до відповідача із вмотивованими запитами щодо погодження ліквідації режимно-секретного органу. Однак, Позивачеві було відмовлено у погодженні ліквідації РСО. Позивач вважає таку відмову протиправною та звернувся до суду.

Ухвалою суду від 21.01.2022 року відкрито провадження по справі.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.04.2022 року за №217, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №420/751/22 передана на розгляд головуючому судді Єфіменко К.С..

Ухвалою суду від 18.04.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

10.02.2022р. від відповідача надійшов відзив у якому відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що діяв відповідно до норм чинного законодавства та в порядку встановленому законом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінет Міністрів України від 08.02.1995 року №59-р доручено Мінтрансу утворити на базі майна, що знаходиться у загальнодержавній власності, закріпленого за акціонерним судноплавним концерном «Бласко» - «Чорноморське морське пароплавство» та підприємствами, які входять до його складу, державне підприємство - «Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство», визнавши його правонаступником зазначеного концерну.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв`язку» від 28.09.2004 р. № 684-р, державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» належить до сфери управління Мінтрансзв`язку (на теперішній час - Мінінфраструктури).

Статутом державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», ствердженим наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 24.11.2005 № 817 (у редакції, затвердженій наказом Міністерства інфраструктури України від 27.04.2011 № 71) було становлено, що ДСК «Чорноморське морське пароплавство» є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про Державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Частиною 5 тієї ж статті передбачено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов`язки та права працівників РСО.

Крім того частиною 2 зазначеною вище статті вказано, що створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.

У ДСК «ЧМП» було створено РСО, який діяв протягом багатьох років та виконував покладені на нього функції. Позивач мав Спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 16.12.2016р. №ОД-3-2016-127, виданий Управлінням Служби безпеки України в Одеській області строком дії до 05 вересня 2021 року.

Наказом Міністерства інфраструктури України Компанії, у редакції, від 17.05.2021 №265 було затверджено Статут ДСК «ЧМП» в новій редакції.

Відповідно до Статуту в редакції від 17.05.2021р. такого виду діяльності як «проведення роботи із забезпечення виконання вимог збереження державної та комерційної таємниці» або іншої діяльності, пов`язаної з державною таємницею, не передбачено.

Як встановлено судом продовж 2020-2021 років неодноразово звертався до Управління з листами щодо питання ліквідації РСО ДСК «ЧМП», зокрема, від 16.01.2020 вих. реєстр. № ВЗІ-2дск, від 19.02.2020 вих. реєстр. № ВЗІ-22дск, від 08.05.2020 вих. реєстр. № ВЗІ-25дск, від 27.05.2020 вих. реєстр. № ВЗІ-27дск, від 28.07.2021 вих. реєстр. № 10 (копія надається), від 01.11.2021 вих. реєстр. № 14.

На лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № ВЗІ-2дск від 16.01.2020 надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/1154дск від 17.02.2020;

на лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № ВЗІ-22дск від 19.02.2020 надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/1937дск від 19.03.2020;

на лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № ВЗІ-25дск від 08.05.2020 надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/3845дек від 04.06.2020;

на лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № ВЗІ-27дск від 27.05.2020, надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/4129дск від 16.06.2020;

на лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № 10 від 28.07.2021 надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/7310дск від 13.09.2021;

на лист ДСК «ЧМП» вих. реєстр. № 14 від 01.11.2021 надано відповідь Управління вих. реєстр. № 65/11/9770дск від 13.12.2021.

Вказаними листами відмовлено позивачу в задоволенні його запитів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основними нормативно-правовими актами, якими визначено порядок охорони державної таємниці, порядок організації та забезпечення режиму секретності в установах і організаціях, а також порядок надання, переоформлення та скасування допуску громадян до державної таємниці є Закон України "Про державну таємницю" та Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №939 (далі - Порядок №939).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну таємницю" доступ до державної таємниці - це надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

За приписами цієї ж статті під режимом секретності слід розуміти встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці.

Згідно з ст. 5, 37 Закону України «Про державну таємницю», зокрема, забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державну таємницю", зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов`язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, може бути скасований Службою безпеки України на підставі акта проведеної нею перевірки, висновки якого містять дані про недодержання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією умов, передбачених цією статтею.

В силу вимог ч.ч. 1, 8 ст. 21 Закону України "Про державну таємницю" в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі -PCO), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.

В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях із значним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов`язки та права керівника РСО.

В державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов`язки та права працівників РСО.

Призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО і їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов`язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Основними завданнями PCO є: недопущення необґрунтованою допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин.

Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах. органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 939 вiд 18 грудня 2013 року (далі - Порядок-939) визначає єдині вимоги до організації та забезпечення режиму секретностi в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури України, консультативних, дорадчих допоміжних органах і службах. i утворених Президентом України, інших державних органах, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах мiсцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею (далі підприємства, установи, організації), та процедуру ведення обліку, виготовлення, користування, зберігання, пересилання матеріальних секретної інформації.

В свою чергу, пункт 32 зазначеного Порядку визначає, що утворення, реорганізація чи ліквідація PCO здійснюється за попереднім погодженням з підприємствами, установами, організаціями вищого рівня або замовниками секретних робіт та органом СБУ. У своїй діяльності РСО взаємодіють з органом СБУ та РСО підприємств, установ, організацій вищого рівня або замовників секретних робіт.

Згідно вимог п.34 цього ж Порядку у разі реорганізації або ліквідації РСО підприємство, установа, організація органу СБУ подає вмотивований запит, в якому зазначаються підстави для реорганізації або ліквідації РСО, кількість зареєстрованих матеріальних носіїв секретної інформації (прийнятих, відправлених, підготовлених, інвентарного, архівного зберігання) протягом поточного та попереднього років окремо, підпорядкованість РСО, його організаційно-штатна структура та заплановані зміни, засвідчені копії документів, які містять інформацію про функціональні обов`язки працівників РСО.

З огляду на викладене та дослідивши Вмотивований запит позивача суд вважає, не є належним чином вмотивованими в розумінні п. 34 Порядку №939, та такими, що може слугувати обгрунтованням для ліквідації РСО, зокрема виходячи з наступного.

Потреба у провадженні діяльності, пов`язаної з державною таємницею визначена перед усім компетенцією зазначеного державного підприємства - зокрема, це закріплено у п.п. 2.4 та 2.5 Статуту ДСК «ЧМП», затвердженого наказом міністерства транспорту України № 455 від 24 червня 2003 року. Таким чином, тимчасова відсутність протягом певного часу в РСО ДСК «ЧМП» секретного документообігу чи наявності матеріальних носіїв секретної інформації (МНСI) на зберіганнi само по собі не є безумовною підставою для ліквідації РСО.

Держава в особі ДСК «ЧМП» є власником частини господарського майнового комплексу (морського порту), розташованого за кордоном України, з чого випливає необхідність здійснення зовнішньоекономічної діяльності, під час якої в кожний момент може потенційно виникнути потреба в обробці інформації з обмеженим доступом, у т.ч. що становить державну таємницю, та відповідає ст.ст. 3.1.2 - 3.1.6 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого Наказом Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383.

З огляду на викладене відповідачем правомірно відмовлено у задоволенні запиту позивача.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем обґрунтовано правомірність своїх дій та відсутність бездіяльності з свого боку.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (01135, м. Київ, вул. пр-т Перемоги, 14) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 43) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.