Рішення № 104090387, 26.04.2022, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/145/22

26 квітня 2022 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Васютина Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, відділ державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2022 року у цивільній справі №338/145/22 задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (далі - ТзОВ "Фінансова компанія управління активами"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., відділ ДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ухвалено визнати таким,що не підлягає виконанню,виконавчий напис, вчинений 15 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., зареєстрований в реєстрі за №1144, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором №1367477 від 19 квітня 2021 року, укладеним із ТзОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в розмірі 13552 грн та 50 грн за вчинення виконавчого напису, а також стягнути з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору за подання позовної заяви.

19 квітня 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Васютин Я. В. звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №338/145/22 про стягнення з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь його довірительки судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 4500 грн. На обґрунтування заяви представник позивачки зазначив, що у зв`язку з розглядом вищевказаної справи ОСОБА_1 понесені судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 4500 грн, про що свідчать копія рахунку №01/01/22 від 15 квітня 2022 року, копія акта №01/04/22 про надання послуг професійної правничої допомоги від 15 квітня 2022 року та копія квитанції до прибуткового касового ордера №01/04/22 від 15 квітня 2022 року. Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу позивачкою було наведено в позовній заяві, ці витрати вона просила стягнути на її користь з відповідача. В клопотанні від 04 березня 2022 року він (адвокат Васютин Я. В.) повідомив суд, що докази понесених його довірителькою витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Заяву про ухвалення у справі додаткового рішення представник позивачки просить розглянути без його участі та за відсутності позивачки ОСОБА_1 , а також поновити визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк для подання до суду доказів понесених судових витрат, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Ухвалою від 20 квітня 2022 року представнику позивачки ОСОБА_1 адвокату Васютину Я. В. поновлено строк для подання доказів про понесені судові витрати, заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд прийшов до таких висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При ухваленні заочного рішення від 08 квітня 2022 року у справі №338/145/22 суд не вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки даних про ці витрати у розпорядження суду не було подано. У позовній заяві ОСОБА_1 наведено попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат, представником позивачки в клопотанні від 04 березня 2022 року про розгляд справи без його (адвоката Васютина Я. В.) участі та за відсутності позивачки повідомлено суду про подання доказів про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а.с. 22 - 23).

Частина 2 ст. 141 ЦПК України визначає, що судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови у

позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачкою, суд виходить із вимог ст. 137 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., відділ ДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ухвалено визнати таким,що не підлягає виконанню,виконавчий напис, вчинений 15 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., зареєстрований в реєстрі за №1144, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості за кредитним договором №1367477 від 19 квітня 2021 року, укладеним із ТзОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в розмірі 13552 грн та 50 грн за вчинення виконавчого напису, а також стягнути з ТзОВ "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору за подання позовної заяви (а.с. 35 - 41).

Представником позивачки до заявипро ухвалення додаткового рішення долучено копію договору №04/2022 від 24 січня 2022 року про надання професійної правничої допомоги та копії додатків до нього (додаток №1 - рахунок №01/04/2022 від 15 квітня 2022 року, додаток №2 - акт №01/04/2022 про надання послуг професійної правничої допомоги від 15 квітня 2022 року), копію квитанції до прибуткового касового ордера №01/01/22 від 15 квітня 2022 року, відповідно до яких загальна сума витрат на оплату допомоги адвоката склала 4500 грн (а.с. 64 - 68).

Матеріалами справи підтверджується, що адвокат Васютин Я. В. на підставі ордера від 05 лютого 2022 року надавав ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №04/2022 від 24 січня 2022 року (а.с. 24), у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розмір витрат у суді першої інстанції.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09. червня 2020 року у справі

№466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі

№ 379/1418/18.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , позов якої задоволено, під час розгляду справи №338/145/22 понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн, що буде співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України суд

у х в а л и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Васютина Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 3000 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко