Ухвала суду № 104088243, 25.04.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8127/22

Провадження № 1-кс/947/3447/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000123 від 24.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що 17.04.2022 в період часу з 20 год 44 хв. по 22 год 31 хв., з метою недопущення втрати речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 , у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено невідкладний обшук у приміщенні, а саме квартирі АДРЕСА_1 , у якому мешкає ОСОБА_5 .

У ході проведення обшуку слідчим запропоновано ОСОБА_5 надати тютюнові вироби, грошові кошти у великих розмірах, документи на тютюнові вироби, чорнові записи, пов`язані з реалізацією тютюнових виробів.

Так, ОСОБА_5 повідомив, що вказана квартира належить на праві власності його дружині ОСОБА_6 та добровільно написав заяву, у якій зазначив, що він надає добровільний дозвіл на проведення обшуку у вказаному приміщенні. Крім цього, ОСОБА_5 додав, що у нього наявні у квартирі тютюнові вироби після чого показав та видав їх. У ході огляду наданих тютюнових виробів ОСОБА_5 встановлено, що це цигарки марки «Pipe Tobacco Aroma» у кількості три тисячі пачок розфасованих у шість коробів, які було надалі опечатано та вилучено. Надалі, слідчим проведено обшук у вказаній квартирі, у ході якого вилучено записник синього кольору з надписом «Київстар», який поміщено до сейф-пакету М1005047.

Надалі, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 18.04.2022 зазначені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, доступ до вказаних речей і документів неможливо було отримати у добровільному порядку, шляхом їх витребування у відповідності до ч. 2 ст. 93 КПК України або за допомогою інших слідчих (розшукових) дій, оскільки обізнаність про намір отримання цих речей і документів, може спонукати правопорушників до їх знищення, приховання або спотворення, з метою введення органу досудового розслідування в оману, так як вони мають істотне значення для кримінального провадження та можуть бути використані в якості доказів.

У свою чергу, без відшукання та вилучення зазначених речей і документів, та їх подальшого дослідження, у тому числі шляхом доручення на проведення відповідних експертних досліджень неможливо в повній мірі дослідити обставин кримінального правопорушення, забезпечити ефективність досудового розслідування, прийняти об`єктивне рішення, встановити причетність осіб до викрадення нафтопродукту, зв`язок між ними, а також задокументувати злочинну діяльність в цілому.

У зв`язку з викладеним орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

Від представника власника майна надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутністю.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 17.04.2022 року, того ж дня, у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме у квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься у клопотанні.

Дозвіл на проведення обшуку надано ухвалою слідчого судді від 20.04.2022 року.

Вилучені речі мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вилучені речі можуть містити відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, містять інформацію у тому числі про можливі інші епізоди аналогічних злочинів і підлягають детальному аналізу, а також необхідне проведення експертних досліджень та збереження речових доказів.

Зокрема, вилучені цигарки можуть бути об`єктом вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а записник потребує детального дослідження для визначення наявності слідів кримінального правопорушення.

Так, слідчим суддею встановлено, що вилучені речі і документи, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та законності перебування таких речей у власника майна.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, проведення експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучене у ході проведення 17.04.2022 невідкладного обшуку у приміщенні, у якому мешкає ОСОБА_5 , а саме квартирі АДРЕСА_1 , та яка належить на праві власності ОСОБА_6 , зокрема на наступне майно:

- цигарки марки «Pipe Tobacco Aroma» у кількості три тисячі пачок, розфасованих у шість коробів, які опечатано;

- записник синього кольору з надписом «Київстар», який поміщено до сейф-пакету М1005047.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1