Рішення № 104084437, 15.02.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2022м. СумиСправа № 920/1124/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1124/21 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, буд. 29, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 37970834),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в, 12, ідентифікаційний код 05766356),

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1) Нижньосироватської сільської ради (вул. Сумська, буд. 167, с. Нижня Сироватка, Сумський район, Сумська область, 42356, ідентифікаційний код 04391457),

2) Сумську обласну раду (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000),

про стягнення 280 078,95 грн,

за участю представників сторін:

позивача Матюха Д.М.,

відповідача Поломаренко Т.І., Качан Н.Ф.

третіх осіб - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 280 078,95 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, з них:

- 84 023,69 грн до спеціального фонду Державного бюджету України;

- 56 015,78 грн до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради;

- 140 039,48 грн до спеціального фонду місцевого бюджету Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UА328999980333149331000018494, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України; а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 4 201,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням відповідачем скиду забруднюючих речовин разом із зворотними водами по випуску № 2 в поверхневий водний об`єкт (річку Псел) з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування від 26.12.2018 № 351/СМ/49д-18 нормативів ГДС по БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам в період з 23.3.2021 по 14.04.2021, що є порушенням вимог статей 44, 70, 95 Водного кодексу України.

У позовній заяві позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає витрати на сплату судового збору у сумі 4 201,18 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою від 18.10.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1124/21; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 07.12.2021, 11:00.

02.11.2021 від третьої особи Сумської обласної ради до суду надійшли письмові пояснення від 28.10.2021 № 01-24/1513 (вх. № 9214/21), де третя особа підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд розглядати справу без участі її представника.

09.11.2021 представником відповідача подано до суду відзив від 04.11.2021 № 4187/15 (вх. № 9323/21), де останній проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду згідно з діючою «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», зареєстрованою в міністерстві юстиції України 14.08.2009 під № 767/16783, затвердженою наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009. Проте, наказом Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 у вказану Методику було внесено ряд змін, внаслідок застосування яких, розмір розрахованих позивачем штрафних санкцій значно більший ніж розрахований за Методикою, яка діяла в редакції на момент скидання забруднюючих речовин в березні - квітні 2021 року. Наказ Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 вступив в дію з 04.06.2021, при цьому, як зазначено в претензії № 67/13-21/Пр від 11.08.2021, скидання по випуску № 2 відповідачем здійснено в березні - квітні 2021 року.

Посилаючись на судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13, від 11.11.2019 у справі № 925/856/18 та від 12.10.2018 у справі № 925/119/18, представник відповідача зазначає, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2 ПАТ «Сумихімпром», відповідно до чинної на час здійснення скиду Методики, і відповідно до якого розмір збитків складає 29 051,23 грн.

Крім наведеного представник відповідача у відзиві, звертає увагу суду, що з документів наданих позивачем вбачається ряд невідповідностей, а саме:

- у акті № 197/04 від 12.02.2021 складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (п.2 на а.с. 22-23) вказано що в період з 23.03.2021 по 14.04.2021 здійснювався скид зворотних вод по випуску № 2 з перевищенням нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування. Перевищення показників по наступним речовинам: Фториди, марганець, сульфати, сухий залишок, азот амонійний, тобто вказано перевищення по п`яти речовинам;

- у претензії від 25.08.2021 № 3267/15 зазначено перевищення по восьми речовинам, а саме: БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам. При цьому в розрахунках доданих до вказаної претензії зазначено перевищення по дев`яти речовинам, а саме додано перевищення по залізу;

- у позовній заяві позивач обґрунтовує свою правову позицію з посиланням на акт планової перевірки №197/04 від 12.02.2021, при цьому вказує на перевищення по восьми речовинам, а саме: БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам. При цьому в розрахунках доданих до вказаної позовної заяви зазначено перевищення по дев`яти речовинам, а саме додано перевищення по залізу;

На підставі наведеного представник відповідача зазначає, що у зв`язку з тим, що в акті планової перевірки, в позові та в розрахунках зазначено різну інформацію, дані документи не можуть свідчити про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства про які йде мова в позові.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив від 15.11.2021 № 3879/10-23 (вх. № 9616/21 від 19.11.2021), де позивач підтримує заявлені позовні вимоги, просить суд їх задовольнити та зазначає, що позивачем розрахунок збитків був проведений в серпні 2021 року на підставі діючої Методики в цей період, зі змінами, які набрали чинності. Зазначена Методика не містить імперативних норм про те, що вона застосовується виключно на дату виявленого порушення або містить чіткі строки проведення розрахунку розміру збитків з дати виявлення порушення вимог природоохоронного законодавства.

Також позивач у відповіді на відзив зазначає, що відсутність в акті перевірки № 197/04 від 12.05.2021 відомостей про скид стічних вод з перевищенням нормативів по БСК5, нітритам, залізу, мінералізації та хлоридам, не спростовує факту вчинення вказаного порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем по вказаним речовинам, що підтверджується довідкою відповідача про якість зворотних вод, що скидаються з III секції шламонакопичувача по випуску № 2 ПАТ «Сумихімпром», та спростовує доводи відповідача про зворотнє.

07.12.2021 представником відповідача подано до суду клопотання б/д, б/н (вх. № 10059/21 від 07.12.2021) про долучення до матеріалів справи висновку експерта, де представник відповідача, керуючись статтею 101 ГПК України, просить суд долучити до матеріалів справи висновок експерта від 25.11.2021 № 28274/31693 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи.

Також представником відповідача подано до суду письмові заперечення б/д, б/н (вх. № 10058/21 від 07.12.2021), де представник відповідача зазначає, що твердження позивача у відповіді на відзив щодо правомірності застосування для розрахунків шкоди навколишньому природному середовищу Методики, яка не діяла під час здійснення порушення є безпідставним, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.11.2019 у праві № 925/856/18, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Також у письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що відповідачем з метою обгрунтування своєї позиції у справі звернувся до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» із заявою про призначення судової екологічної експертизи на розгляд якої поставлено наступні питання:

1. Чи підтверджується документально «Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми» протягом 23.03-14.04.2021, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області М.М. Шерстюк, згідно якого розмір збитків становить 280 078,95 грн.?

2. Чи підтверджується документально розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, протягом 23.03-14.04.2021, наведений в відповіді на претензію № 3267/15 від 25.08.2021 згідно якої розмір збитків становить 29 051,23 грн.

Як вбачається з висновку експерта №28274/31693 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи складеної 25.11.2021:

По першому питанню розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод)внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «СУМИХІМПРОМ», м. Суми протягом 23.03-14.04.2021 виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища сумської області, згідно якого розмір збитків становить 280 078.95 грн. документально не підтверджується через

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини («БСК5, азоту амонійного, фторидів, заліза, маса мінералізації, хлоридів), через відсутність перевищення показника ГДС вищезазначених речовин;

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини («сульфатів», нітритів, марганцю) через не підтвердження показників «Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3» та «t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС. год»;

-документальне не підтвердження показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини («БСК5, азоту амонійного, фторидів, заліза, маса мінералізації, хлоридів), через відсутність перевищення показника ГДС вищезазначених речовин;

-документальне не підтвердження показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини «сульфати», через використання поправного коефіцієнту « 10» для речовин значення ГДК яких більше одиниці, що не передбачено «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціонарне використання водних ресурсів» в редакції від 27.11.2015.

По другому питанню розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, протягом 23.03-14.04.2021, наведений в відповіді на претензію № 3267/15 від 25.08.2021 згідно якої розмір збитків становить 29 051,23 грн., документально не підтверджується через:

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини «сульфати», через не підтвердження показнику «Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;» у період 31.03.2021- 11.04.2021.

-відсутність розрахованого у відповідності до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини «нітрити» за 31.03.2021;

-відсутність розрахованого у відповідності до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини «нітрити» за 31.03.2021.

Врахувавши висновок експерта №28274/31693 складений 25.11.2021 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, відповідачем скориговано попередній розрахунок збитків, і відповідно до наведеного у письмових запереченнях розрахунку, розмір збитків становить 29 764,06 грн.

У підготовчому засіданні 07.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до приписів частини п`ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до якої постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та задовольнити клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи експертного висновку.

У підготовчому засіданні 07.12.2021 у справі № 920/1124/21 судом оголошено перерву до 13.01.2021, 12:45.

Ухвалою від 14.12.2021 у справі № 920/1124/21 судом постановлено повідомити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Нижньосироватську сільську раду (вул. Сумська, буд. 167, с. Нижня Сироватка, Сумський район, Сумська область, 42356, ідентифікаційний код 04391457) та Сумську обласну раду (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000) про дату, час і місце судового засідання по суті, призначеного на 13.01.2022, 12:45.

06.01.2021 позивачем подано до суду письмові пояснення від 04.01.2022 № 5/10-23 (вх. № 107/22), де представник позивача зазначає, що судовий експерт визнаючи розрахунок збитків документально не підтвердженим зробив вказані висновки на підставі тлумачення ним вимог норм права щодо застосування вимог Методики, в тій чи іншій редакції, надаючи їй правову оцінку по застосуванню її на момент виявлення порушення, а не на момент набрання чинності змін до неї та проведення відповідного розрахунку. Проте, як зазначає позивач, до повноважень судового експерта не відноситься тлумачення норм права по застосуванню нормативно-правових актів в часі та їх зворотньої дії. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що висновок експерта № 28274/31693 за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи від 25.11.2021 виконаної Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса» проведений з порушенням вимог частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України та відповідно не може вважитись допустимим доказом.

13.01.2022 представником відповідача подано до суду письмові пояснення б/д, б/н (вх. № 272/22 від 13.01.2022), де представник позивача зазначає про необгрунтованість твердження позивача про те, що судовий експерт використавши для дослідження розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Методику в редакції від 27.11.2015 та тлумачив норми прави по застосуванню нормативно-правових актів в часі та їх зворотної дії. Таким чином, як зазначає представник відповідача, висновок експерта є належним та допустимим доказом у цій справі, відповідає нормам ГПК України та не оскаржувався позивачем.

Також представником позивача подано клопотання б/д, б/н (вх. № 273/22 від 13.01.2022) про долучення до матеріалів справи докази направлення висновку експерта третім особам.

У підготовчому засіданні 13.10.2022 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до приписів частини п`ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до якої постановлено задовольнити клопотання представника відповідача б/д, б/н (вх. № 273/22 від 13.01.2022) про долучення до матеріалів справи доказів та долучити до матеріалів цієї справи докази направлення висновку експерта третім особам.

Відповідно до статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання 13.01.2022 судом постановлено ухвалу у справі № 920/1124/21, відповідно до якої закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1124/21 до судового розгляду по суті в судове засідання на 15.02.2022, 15:00.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні по суті безпосередньо у приміщенні суду, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні по суті безпосередньо у приміщенні суду, проти позову заперечував.

Представники третіх осіб у підготовче засідання не з`явилися.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За приписами частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначитися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савченко проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Судовий процес на виконання статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні по суті 15.02.2022 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 02.02.2021 за № 52, позивач є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, щодо дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

В період з 26.04.2021 по 12.05.2021 державними інспекторами з охорони навколишнього природного серидовища Сумської області Шерстюком М.М., Литвин В.М., Тимохіною Н.І., Шиліною-Примаковою С.М., Кролевецьким С.Ю., Циндренко Т.М., Подлуцьким О.О. та Кулеш О.О. в присутності начальника відділу охорони навколишнього природного середовища ПАТ «Сумихімпром» (відповідача у справі) Котельницької Т.В., проведено планову перевірку по дотриманню вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Сумської області складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 197/04 від 12.05.2021.

Перевіркою встановлено факт здійснення відповідачем скиду забруднюючих речовин разом із зворотними водами по випуску № 2 в поверхневий водний об`єкт (річку Псел) з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування від 26.12.2018 № 351/СМ/49д-18 нормативів ГДС по БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам в період з 23.3.2021 по 14.04.2021, що є порушенням вимог статей 44, 70, 95 Водного кодексу України.

У зв`язку з цим, позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 за № 767/16783, здійснено розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому середовищу в наслідок наднормативних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами в період з 23.03.2021 по 14.04.2021, відповідно до якого розмір збитків складає 280 078,95 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду згідно з діючою «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», зареєстрованою в міністерстві юстиції України 14.08.2009 під № 767/16783, затвердженою наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009. Проте, наказом Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 у вказану Методику було внесено ряд змін, внаслідок застосування яких, розмір розрахованих позивачем штрафних санкцій значно більший ніж розрахований за Методикою, яка діяла в редакції на момент скидання забруднюючих речовин в березні - квітні 2021 року. Наказ Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 вступив в дію з 04.06.2021, при цьому, як зазначено в претензії № 67/13-21/Пр від 11.08.2021, скидання по випуску № 2 відповідачем здійснено в березні - квітні 2021 року. Відповідач зазначає, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідачем надано суду висновок експерта від 25.11.2021 № 28274/31693 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, відповідно до якого розмір збитків становить 29 764,06 грн.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до статтей 13, 16 Конституції України водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

За приписами статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Водним Кодексом України передбачено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб існує необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Згідно із вимогами статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Водного кодексу України).

Статтею 19 ВК України встановлено, що Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Пунктом «а» частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишньою природного середовища» визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державною нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 44, частини першої статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу.

Частинами другою, четвертою статті 49 Водного кодексу України визначено дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Відповідальність за порушення водного законодавства, в тому числі за порушення правил спеціального водокористування, передбачено пунктом 6 частини третьої статті 110 Водного кодексу України.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (стаття 111 ВК України).

Згідно із вимогами статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, у тому числі за самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в цьому випадку державі.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Серед випадків, за які настає відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, Законом наведено: самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

Статтею 110 ВК України визначено встановлені законодавством види відповідальності за порушення водного законодавства, у тому числі за порушення правил спеціального водокористування, а також умови, за яких водокористувачі звільняються від відповідальності, зокрема за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

На підтвердження позовних вимог, позивачем до позовної заяви додано, виконані старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області М.М. Шерстюк, розрахунко розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2 ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, протягом 23.03-14.04.2021, із сумою збитків 280 078,95 грн.

Позивачем розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (далі - ГДС) згідно з діючою Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», зареєстрованою в міністерстві юстиції України 14.08.2009 під № 767/16783, затвердженою наказом Мінприроди України № 389 від 20.07.2009 (далі - Методика).

Проте, наказом Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 у вказану Методику внесено зміни, внаслідок застосування яких, розмір розрахованих позивачем штрафних санкцій значно більший ніж розрахований за Методикою, яка діяла в редакції на момент скидання забруднюючих речовин в березні - квітні 2021 року.

Наказ Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 вступив в дію з 04.06.2021, при цьому, як зазначено в претензії № 67/13-21/Пр від 11.08.2021, скидання по випуску № 2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ» здійснено в березні - квітні 2021 року.

Як узгоджується з судовою практикою, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушень або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13, від 11.11.2019 у справі № 925/856/18 та від 12.10.2018 у справі № 925/119/18.

Перевіривши розрахунок розмірів відшкодування збитків, суд зазначає, що розрахунок збитків позивачем виконано відповідно до змін до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міндовкілля від № 20.07.2009 № 389 в редакції, яка набула чинності 04.06.2021, тобто після здійснення відповідачем скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ», викладений позивачем у претензії від 11.08.2021 № 67/13-61/Пр, виконано останнім на підставі викладеної у додатку 1 та наданої ПАТ завіреної в установленому порядку Довідки про якість зворотних стічних вод, що скидаються з третьої секції шламонакопичувача по випуску № 2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ» та якість води р. Псел вище та нижче випуску з аналізом дотримання затверджених нормативів ГДС (далі - Довідка) та журналу обліку скиду із шламонакопичувача (додаток 2).

Згідно з визначенням, наведеним у Методиці наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період, тобто визначається у грамах на годину.

Фактично згідно з даними журналу обліку скиду із шламонакопичувача за період з 23.03.2021 по 14.04.2021 скинуто 218 942 м3, оскільки 23.03.2021 скид розпочато о 9.00.

Оскільки згідно з визначенням, наведеним у Методиці наднормативним скидом забруднюючих речовин у водний об`єкт є частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період, тобто визначається у грамах на годину, слід зазначити, що за період з 23.03.2021 по 14.04.2021 перевищення нормативу гранично допустимого скиду (далі - ГДС) спостерігалось:

-по марганцю протягом всього періоду скиду (середня концентрація марганцю в зворотних водах - 0, 141 мг/дм3);

-по сульфатах спостерігалось у період з 31.03.2021 по 11.04.2021 (середня концентрація сульфатів в зворотних водах - 2605,4 мг/дм3); і 14.04.2021 концентрація становила 2861,2 мг/дм3.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2 ПАТ «Сумихімпром», виконаний ПАТ відповідно до чинної на час здійснення скиду Методики, викладено нижче.

Скидання освітлених зворотних вод по випуску № 2 в поверхневий водний об`єкт річку Псел у період з 23.03.2021 по 14.04.2021 здійснювалося з урахуванням асимілюючої здатності річки для забезпечення дотримання екологічних нормативів в контрольному створі. Згідно з дозволом на спеціальне водокористування дозволена витрата скиду складає 0,5 м3/с. Проте в зазначений період для забезпечення дотримання екологічних нормативів в контрольному створі відповідача встановлено фактичну витрату скиду 0,112 м3/с (403,2 м3/год) з урахуванням витрати водоприймача - 30,1-25,3 м3/с.

Відповідно до п. 7.1 Методики (зі змінами та доповненнями, чинними на період скиду) розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн., здійснюється за формулою (12):

З = Ккат х Кр х к3 [(Мі1 х Уі1) + (Мі2 х Уі2) +...+ (Mim х Yim)], де

Ккат -коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2, для поверхневих водних об`єктів рибогосподарського використання - 1,6;

Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод - 1,10, який визначається згідно з додатком 3;

K3 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми -1,5;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

Mi - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т;

Yi -питомий економічний збиток від забруднення водних і ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою 13.

У акті № 197/04 від 12.02.2021 складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду вказано, що в період з 23.03.202l по 14.04.202l здійснювався скид зворотних вод по випуску № 2 з перевищенням нормативів ГДС, встановлених дозволом на спеціальне водокористування. Перевищення показників по наступним речовинам: фториди, марганець, сульфати, сухий залишок, азот амонійний. Тобто вказано перевищення по 5 речовинам.

У претензії № 3267/15 від 25.08.2021 зазначено перевищення по 8 речовинам, а саме БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам. При цьому в розрахунках доданих до вказаної претензії зазначено перевищення по 9 речовинам, а саме додано перевищення по залізу.

У позовній заяві позивач обґрунтовує свою правову позицію з посиланням на акт планової перевірки № 197/04 від 12.02.2021, при цьому вказує на перевищення по 8 речовинам, а саме БСК5, сульфатам, азоту амонійному, нітритам, марганцю, фтору, мінералізації, хлоридам. При цьому в розрахунках доданих до вказаної позовної заяви зазначено перевищення по 9 речовинам, а саме додано перевищення по залізу.

Відповідач з метою обґрунтування своєї правової позиції у справі звернувся до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» з заявою про призначення судової екологічної експертизи на розгляд якої поставлено наступні питання:

1.Чи підтверджується документально «Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми» протягом 23.03-14.04.2021, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області М.М. Шерстюк, згідно якого розмір збитків становить 280 078,95 грн?

2.Чи підтверджується документально розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, протягом 23.03-14.04.2021, наведений в відповіді на претензію №3267/15 від 25.08.2021 згідно якої розмір збитків становить 29 051,23 грн.

Як вбачається з висновку експерта №28274/31693 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи складеного 25.11.2021:

По першому питанню розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод)внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «СУМИХІМПРОМ», м. Суми протягом 23.03-14.04.2021 виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища сумської області, згідно якого розмір збитків становить 280 078.95 грн. документально не підтверджується через

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини («БСК5, азоту амонійного, фторидів, заліза, маса мінералізації, хлоридів), через відсутність перевищення показника ГДС вищезазначених речовин;

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини («сульфатів», нітритів, марганцю) через не підтвердження показників «Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3» та «t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС. год»;

-документальне не підтвердження показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини («БСК5, азоту амонійного, фторидів, заліза, маса мінералізації, хлоридів), через відсутність перевищення показника ГДС вищезазначених речовин;

-документальне не підтвердження показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини «сульфати», через використання поправного коефіцієнту « 10» для речовин значення ГДК яких більше одиниці, що не передбачено «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціонарне використання водних ресурсів» в редакції від 27.11.2015.

По другому питанню розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2, ПАТ «Сумихімпром», м. Суми, протягом 23.03-14.04.2021, наведений в відповіді на претензію № 3267/15 від 25.08.2021 згідно якої розмір збитків становить 29 051,23 грн., документально не підтверджується через:

-документальне не підтвердження показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини «сульфати», через не підтвердження показнику «Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;» у період 31.03.2021- 11.04.2021.

-відсутність розрахованого у відповідності до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» показника «Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т) для забруднюючої речовини «нітрити» за 31.03.2021;

-відсутність розрахованого у відповідності до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» показника «Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини» для забруднюючої речовини «нітрити» за 31.03.2021.

Врахувавши висновок експерта № 28274/31693 складений 25.11.2021 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, розмір збитків становить 29 764,06 грн.

Відповідно до статті 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

При цьому, як зазначено і в позовній заяві і в відзиві на позов, скидання по випуску №2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ» здійснено в березні - квітні 2021 року.

Як узгоджується з судовою практикою (постанови Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13 та від 12.10.2018 у справі № 925/119/18), шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 925/856/18 суд дійшов висновку, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення. - на час його виявлення.

Таким чином, твердження позивача щодо правомірності застосування для розрахунків шкоди навколишньому природному середовищу Методики, яка не діяла під час здійснення порушення є безпідставним, необгрунтованим та таким що суперечить чинному законодавству та судовій практиці.

Позивач у своїй відповіді на відзив зазначає, що оскільки по кожній речовині, відповідно до довідки, термін скиду з перевищенням нормативів ГДС різний, то середню фактичну концентрацію по кожній речовині обраховано окремо за кожний період.

При цьому, позивач зазначає, про не підтвердження відповідачем документально початок скиду 23.03.2021 о 09 год 00 хв, а також для підрахунку шкоди використовує не зазначені в первинних документах об`єми скиду (в даному випадку 14.04.2021), а примірні об`єми, які не зазначені журналом ПАТ «СУМИХІМПРОМ».

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об?єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС по випуску № 2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ», викладений в претензії від 11.08.2021 № 67/13-61/Пр, виконано Державною екологічною інспекцією в Сумській області на підставі викладеної у додатку 1 та наданої выдповыдачем завіреної в установленому порядку «Довідки про якість зворотних стічних вод, що скидаються з третьої секції шламонакопичувача по випуску № 2 ПАТ «СУМИХІМПРОМ» та якість води р. Псел вище та нижче випуску з аналізом дотримання затверджених нормативів ГДС» та журналу обліку скиду із шламонакопичувача. Об`єми та час скиду зазначено в первинних документах відповідача, а саме в журналі обліку скиду із шламонакопичувача, який надавався позивачу та міститься матеріалах даної справи. Позивач у своїх поясненнях наголошує, що наданий до суду висновок експерта фактично є контрозрахунком виконаним математичним шляхом на підставі наявних в справі письмових доказів та його висновки зводяться до переоцінки проведеного позивачем розрахунку і відповідно його здійснення на думку позивача не потребує наявності інших необхідних спеціальних знань.

Твердження позивача, що судовий експерт зробив висновки на підставі тлумачення ним вимог норм права щодо застосування Методики, в тій чи іншій редакції, надаючи їм правову оцінку по застосуванню її на момент виявлення порушення, а не на момент набрання чинності змін до неї та проведення відповідного розрахунку суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 «Про судове рішення» господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з питань судово- експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до п. 4.12 Інструкції, висновок експерта складається з обов?язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

У вступній частині висновку експерта зазначаються:

Нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за№ 924/15615.

Відповідно до статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти га нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановні документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УPCP та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Таким чином, є неправормірним твердження позивача, що експерт, використавши для дослідження розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Методику в редакції від 27.11.2015, тлумачив норми права по застосуванню нормативно-правових актів в часі та їх зворотної дії.

Крім того, як встановлено судом, що позивачем розраховано розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (далі - ГДС) згідно з діючою «Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», зареєстрованою в міністерстві юстиції України 14.08.2009 під №767/16783. затвердженою наказом Мінприроди України №389 від 20.07.2009 (далі - Методика).

Проте, позивачем не враховано, що наказом Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 у вказану Методику було внесено ряд змін, внаслідок застосування яких, розмір розрахованих позивачем штрафних санкцій значно більший ніж розрахований за Методикою, яка діяла в редакції на момент скидання забруднюючих речовин в березні - квітні 2021 року.

Наказ Міндовкілля від 16.02.2021 № 119 вступив в дію з 04.06.2021, при цьому, як зазначено позивачем у претензії № 67/13-21/Пр від 11.08.2021 та у позовній заяві, скидання по випуску № 2 ПАТ «СУМИХ1МПРОМ» здійснено в березні - квітні 2021 року.

Як узгоджується з судовою практикою, шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення - на час його виявлення (постанови Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 911/2005/13, від 11,11.2019 у справі № 925/856/18 та від 12.10.2018 у справі № 925/119/18).

Слід звернути увагу, що позивач в своїх поясненнях посилаючись на п.5.1. Методики, яка не діяла на час проведення перевірки контролюючим органом наводить формулу розрахунків та посилається на необґрунтованість висновків експерта.

Суд зазначає, що така правова позиція позивача є необґрунтованою та не покладається судом в основу своїх висновків, оскільки вона суперечить діючому законодавчу України та судовій практиці.

Таким чином, висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 28274/31693 складений 25.11.2021 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи є належним та допустимим доказом у справі, відповідає нормам ГПК України та не оскаржувався позивачем, а отже враховується судом під час ухвалення рішення.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до пункту 1.6 роз`яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» № 02-5/744 від 27.07.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов`язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 29 764,06 грн з огляду на вищевикладене.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 446,46 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в, 12, ідентифікаційний код 05766356) збитки в сумі 29 764,06 грн (двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні шість копійок), завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 8 929,29 грн (вісім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять гривень двадцять дев`ять копійок) - до спеціального фонду Державного бюджету України, 5 952,81 грн (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні вісімдесят одна копійка) - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 14 881,96 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня дев`яносто шість копійок) - до спеціального фонду місцевого бюджету Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UА328999980333149331000018494, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська п/в, 12, ідентифікаційний код 05766356) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Першотравнева, буд. 29, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 37970834) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 446,46 грн (чотириста сорок шість гривень сорок шість копійок).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення підписано 25.04.2022 у зв`язку із відключенням АСДС з 24.02.2022 по 01.04.2022 та оголошенням простою з 04.04.2022 по 22.04.2022.

СуддяЮ.А. Джепа