Ухвала суду № 104080549, 27.04.2022, Козельщинський районний суд Полтавської області

27.04.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №533/196/22

провадження №1-кп/533/32/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Лизенко А.В.,

за участі

прокурора Єрохова Р.С.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Лашко О.О. (в режимі відеоконференції),

особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Шемшур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12022170520000087 щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Міусинськ Луганської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимий в силу ст.89 КК УКраїни, обвинуваченого увчиненні суспільно-небезпечнихдій,що підпадаютьпід ознакикримінальних правопорушеннь,передбачених ч.3ст.15,ч.1ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12022170520000087.

Клопотання обгрунтоване наступним:

19.03.2022 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_2 прийшов до господарства ОСОБА_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де на подвір`ї помітив автомобіль, підійшовши до легкового автомобіля марки ЗАЗ (Таврія) моделі 1102, днз НОМЕР_1 , білого кольору, в замку запалення помітив ключ, після чого ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля, за допомогою ключа намагався запустити двигун вищевказаного автомобіля, вартість якого згідно висновку експерта становить 11120,00 грн, але свій умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як був викритий господарем домоволодіння, внаслідок чого покинув місце злочину, безпосередньо під час замаху на вчинення суспільно-небезпечного діяння.

Таким чином,обвинувачений вчинивнезакінчений замахна незаконнезаволодіння транспортнимзасобом,тобто скоївсуспільно небезпечне діяння,передбачене ч.3ст.15,ч.1ст.289 КК України.

Посилаючись на те, що суспільно-небезпечне діяння вчинене ОСОБА_2 в стані неосудності, слідчий, за погодженням із прокурором, просять застосувати до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.

ОСОБА_2 , захисник просили відмовити в задоволенні клопотання у зв`язку із недоведеністю причетності ОСОБА_2 до вказаного діяння.

ОСОБА_2 в судовому засіданні причетність до подій не визнав, заявив, що потерпілий та свідок дають неправдиві показання. Зміст інших пояснень ОСОБА_2 встановити не можливо.

Судом вважає, що факт вчинення ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.289 КК України, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 , які допитані в судовому засіданні, та показали, що ОСОБА_2 19.03.2022 року близько 9:00 без дозволу зайшов на їх подвір`я, де потерпілий ремонтував автомобіль, сів за кермо відчиненого автомобіля ЗАЗ та двічі намагався запустити двигун, що йому не вдалося у зв`язку із несправністю автомобіля. Після цього потерпілий вигнав його з подвір`я та викликав поліцію.

Причетність ОСОБА_2 до події підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від потерпілого;

- висновком експерта по вартість майна;

- протоколом огляду місця події;

- протоколом огляду речових доказів;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, який викладено в акті №89 КП «Обласного закладу з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 28.03.2022 року в період часу, що відноситься до інкримінованих протиправних діянь та на даний час ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного психологічного захворювання у вигляді шизофренії параноїдної форми, безперервний перебіг з стійким дефектом особистості.

Наявне психічне захворювання позбавляло ОСОБА_2 усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння та позбавляє керувати ними на даний час. У зв`язку з наявними психічним захворюванням ОСОБА_2 нездатний правильно усвідомлювати факти подій, що мають значення по справі. ОСОБА_2 підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України, а отже не може постати перед судом та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в момент вчинення суспільно - небезпечного діяння знаходився в стані неосудності, в якому перебуває на даний час, тому клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст.92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

У відповідності до ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до ч.1 ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, зокрема, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Відповідно до ч.3 ст.94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 92 - 94 КК України, ст.ст.508, 512, 513, 516 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст.15, ч.1 ст.289 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Речові докази:

- легковий автомобіль марки ЗАЗ (Таврія) моделі 1102, днз НОМЕР_1 , білого кольору повернути (залишити) володільцю (користувачу) ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити прокурору, захиснику, особі, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Суддя А.В. Лизенко