Рішення № 104078746, 21.04.2022, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/614/22

Провадження № 2/466/1168/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 квітня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Масної К.О.

справа № 466/614/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ :

27.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном 1 місяць після набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 12.01.2021), яка була зареєстрована у АДРЕСА_1 .

На праві сумісної власності у мами знаходилося 50% квартири по АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 28,9 кв.м (малосімейка). Інша частина квартири (50%) є у власності брата ОСОБА_2 , 1967р.н., зареєстрований там же, проживає у с. Орів Сколівського району Львівської області.

Крім цього, у мами у 100% власності знаходилася земельна дачна ділянка АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4625880800:02:000:0705).

Заповіту після смерті мама не залишила.

Після смерті мами позивач по факту прийняв зазначене майно повністю регулярно доглядав за зазначеною квартирою (у якій постійно ніхто не проживає), періодично при потребі проживає у ній також, частково сплачує комунальні послуги. Також повністю та самостійно доглядає за вказаною земельною ділянкою. Необхідні докази при потребі будуть надані.

23 жовтня 2021 року позивач звернувся до Третьої Львівської Держаної нотаріальної контори щодо відкриття та прийняття належної по закону частки спадщини (0,50% маминої частки квартири (тобто 0.25% від загальної площі) та 50% земельної ділянки), однак йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що дійсно не був достатньо обізнаний щодо правил та умов спадкування, зокрема відверто помилявся щодо гарантованості прийняття спадщини без будь-яких умов, а тим більше майна, яке знаходилося та на сьогодні знаходиться у його використанні.

Також помилково утримувався від оформлення спадщини до повернення брата ОСОБА_2 із-за кордону.

Крім цього, зіштовхнувся із питанням відсутності належних документів на зазначене майно, які довелося по-новому виробляти, що потягнуло за собою значні фінансові та часові витрати.

Також так вийшло, що невдовзі після смерті мами позивач брав активну участь у відстоюванні інтересів громади с. Орів, пов`язаних із медичним забезпеченням, будівництві центральної дороги та освітлення вулиць. З вказаною метою на прохання ініціативної групи громади готував та підписував відповідні звернення до державних органів, допомагав в організації зборів мешканців села, брав участь у необхідних зустрічах. За надання вказаної допомоги мешканцями села на загальних зборах йому була висловлена вдячність (26.09.2021). Однак зазначена діяльність також потребувала значних часових витрат.

Таким чином, позивач вважає, що ним пропущений строк прийняття спадщини з поважних причин. За таких обставин, вимушений звернутись з позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 21 квітня 2022 року не з`явилася, однак подав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

З Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.7).

Так, після смерті матері позивача ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала їй та відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності від 08.06.2010 року, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР, та земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4625880800:02:000:0705 (а.с.10-14).

Крім того, судом встановлено, що позивач заяву про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини вчасно не подав, оскільки вважав, що фактично прийняв спадщину. Також помилково утримувався від оформлення спадщини до повернення відповідача - брата ОСОБА_2 із-за кордону.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Заяви про відмову від спадщини не подавав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений вищевказаною статтею строк позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом також встановлено, що позивач у зв`язку з сімейними обставинами та юридичною необізнаністю не мав можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Відтак, в силу життєвих обставин, позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 з поважної причини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а тому приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий двомісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,247, 263-265,268, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 2 (два) місяці, який рахувати з часу набрання рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.

Текст рішення складено та підписано 21.04.2022 року.

Суддя О. І. Ковальчук