Ухвала суду № 104071143, 26.04.2022, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/648/22

Номер провадження 1-кс/585/244/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області В.О. Шульга, з участю секретаря М.В. Шунько, прокурора С.В. Хизь, захисника Д.Д. Менька, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області В.А. Лисак про застосування підозрюваному:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю

АДРЕСА_1 ,

не одруженому, з середньою освітою, не працюючому,

раніше не судимому,

запобіжного заходу - тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2022 року до суду надійшло клопотання слідчого в якому зазначається, що 24.04.2022 року близько 14 год. 00 хв., перебуваючи у магазині «Закусочна Ізумруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де свою підприємницьку діяльність здійснює ФОП ОСОБА_2 спільно з ФОП ОСОБА_3 , у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення 2 пачок сигарет марки «Winston Blue». Реалізуючи свій умисел, у присутності продавця та відвідувачів магазину «Закусочна Ізумруд», ОСОБА_1 переліз через морозильну камеру до вітрини з сигаретами, звідки відкрито заволодів 2 пачками сигарет марки «Winston Blue», після чого покинув приміщення магазину. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Заявлена сума матеріальної шкоди, яка завдана протиправними діями ОСОБА_1 , становить 156 грн. 25.04.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна 24.04.2022 року - двох пачок сигарет марки «Winston Blue» в магазині «Закусочна Ізумруд», що розташований за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Біловод, вул. Миру 17, вчиненого у період воєнного стану. Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. ОСОБА_1 , вчинив злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КК України. При виборі запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі до 10 років; усвідомлення ОСОБА_1 , невідворотності покарання за вчинення злочину дає достатньо обгрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_1 , може вчиняти інші дії направлені на уникнення від покарання; вік підозрюваного ОСОБА_1 - 40 років, стан його здоров`я задовільний; відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 офіційного місця роботи; майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 - офіційно непрацевлаштований, а отже, не має постійного джерела доходу. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч, 1 ст.177 КПК України, і в обгрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно випливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. В обгрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) вказано, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це дає слідству підставу спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, беручи до уваги, майбутнє покарання за вчинений злочин. А також відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування та суду. В обгрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно випливати на потерпілого та свідків) зазначено, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може здійснювати незаконний вплив безпосередньо чи через третіх осіб на потерпілу та свідків. В обгрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) зазначено, що ОСОБА_1 , не має постійного джерела доходу, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, у зв`язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення. На час скоєння інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення він не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у підозрюваного стримуючих факторів від вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень, що також дає також обгрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Родинні зв`язки підозрюваного ОСОБА_1 та постійне місце мешкання, оскільки їх наявність, а також дані, що характеризують особу, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що є підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, та жодним чином не виступають стримуючим фактором в його поведінці. На даний час встановлена відсутність у ОСОБА_1 , соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості ОСОБА_1 , тримання під вартою не має. Ці фактори в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дають ймовірну можливість продовження підозрюваним протиправної поведінки у подальшому. Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і є реальним, і йому неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. Застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , не зможе запобігти ризикам, наведеним у вказаному клопотанні. Особисте зобов`язання та особисту поруку до підозрюваного ОСОБА_1 застосувати неможливо, оскільки він вчинив злочин та своєю поведінкою в момент вчинення злочину продемонстрував свою девіантну спрямованість своєї особистості, продемонстрував явну неповагу до суспільства та в подальшому, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність. Застава не може бути обрана, так як підозрюваний ОСОБА_1 , не буде ізольований від суспільства, а тому зможе продовжувати свою злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності. Домашній арешт до ОСОБА_1 застосувати не представляється за можливе оскільки, розуміючи, що останній, перебуваючи за місцем свого проживання, матиме реальну можливість продовжувати свою злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор підтримав доводи вказані в обґрунтування клопотання, просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вважав, що більш м`який запобіжний захід не дасть можливості запобігти встановленим ризикам.

Слідчий до суду не прибув.

Захисник Д.Д. Менько заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Суду пояснив, що клопотання не обґрунтоване, оскільки тяжкість покарання не може бути підставою для застосування такого запобіжного заходу. Доказів на підтвердження доводів клопотання немає, ризики не підтверджені жодними об`єктивними даними. Просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні суду пояснив, що того дня він випив трішки спиртного. Прийшов у магазин купити цигарки. Продавщиця не хотіла продавати йому цигарки, почала його виганяти з магазина, він псіхонув і вдарив по стелажу. Потім він взяв цигарки і вийшов з магазину з тим щоб взяти гроші, тому що в нього з собою грошей не було. Коли він йшов додому прибула поліція. Йому зателефонував друг і сказав що до нього додому приїхала поліція. Він вину визнає.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 12022200470000143 від 24.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Згідно протоколу затримання від 24 квітня 2022 року ОСОБА_1 затримано 24 квітня 2022 року о 16 годині 15 хвилин в порядку ст. 208 КПК України.

24 квітня 2022 року ОСОБА_1 допитано в якості підозрюваного.

25 квітня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

При перегляді відеозапису з місця події встановлено що термінал у магазині працює.

Крім цього, на підтвердження обставин кримінального провадження суду надано протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого, протоколи допиту свідків, протокол допиту підозрюваного, прокол огляду предмета, постанову про визнання та приєднання до справи як речовий доказ.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, який, відповідно ст. 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст. 186 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликає сумнівів в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити саме такий злочин.

Вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, суд приходить до переконання, що клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Таке переконання склалося в зв`язку з тим, що при розгляді клопотання прокурор довів наявність вказаних в обґрунтування клопотання ризиків, передбачених п.1),п. 3) та п.5) ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджено і матеріалами даного кримінального провадження. Усвідомлення обвинуваченим відповідальності, у разі визнання його винним, свідчить про можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінюючи можливість впливу на представника потерпілого, свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

В зв`язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В зв`язку з вказаним, підозрюваному слід визначити розмір застави тридцять прожиткових мінімумів на працездатну особу, в грошовому виразі 74430 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

При цьому суд не вбачає підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області В.А. Лисак про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою задоволити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16 години 15 хвилин 24 квітня 2022 року.

Строк дії ухвали - до 16 години 15 хвилин 22 червня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 74430 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: одержувач ТУДСА України в Сумській області, код за ЄДРПОУ: 26270240, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, розрахунковий рахунок: UA558201720355249001000008869.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого, щодо якого винесено заставу, у разі внесення застави, наступні обов`язки: 1)прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в даному провадженні. Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

Роз`яснити що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний розрахунковий рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Сумського СІЗО чи іншого місця тимчасового утримання обвинуваченого.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з під варти та повідомити письмово Роменський міськрайонний суд, прокурора та слідчого.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Вручається негайно після її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ В. О. Шульга