Ухвала суду № 104070400, 21.04.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/8127/22

Провадження № 1-кс/947/3448/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022150020000123 від 24.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Одеської обласної прокуратури.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що 17.04.2022 в період часу з 21 год. 08 хв. по 21 год. 32 хв., з метою не допущення втрати речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме грошових коштів, які ОСОБА_5 отримав 16.04.2022 протиправних шляхом за продаж тютюнових виробів та інших речей вилучених з обігу, слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання останнього, а саме у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення обшуку приймала участь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка являється дружиною ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 , які надали добровільну згоду на проведення обшуку за адресою : АДРЕСА_1 , без участі представника ради адвокатів в Одеській області.

Також, під час проведення обшуку ОСОБА_7 було запропоновано добровільно видати грошові кошти у сумі 50 тис. доларів США, які її чоловік ОСОБА_5 отримав 16.04.2022 за продаж тютюнових виробів, на що остання погодилась та добровільно видала аркуші паперу зовні схожі на національну валюту США (долар) в 5-ти пачках у кількості 500 купюр, номіналом по 100 доларів США, на загальну суму 50 тис. доларів США, які запаковано до сейф-пакету № В 2009908.

Таким чином, зазначені грошові кошти являються основним речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, які підтверджують факт незаконної реалізації тютюнових виробів.

Надалі, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 18.04.2022 грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

У зв`язку з викладеним орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні оголосив клопотання, підтримав його в повному обсязі та зазначив, що на даний час ще не розсекречені НСРД відповідно до яких є підстави вважати, що ОСОБА_5 має відношення до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме збуту тютюнових виробів, а саме грошові кошти які зазначені у клопотанні отримані від збуту, у зв`язку з чим прокурор просив задовольнити клопотання.

Представник власника майна в судовому засіданні надав та оголосив письмові заперечення, відповідно до яких обшук проведений з порушенням діючого законодавства, обшук тривав більше трьох годин, проводився без ухвали слідчого судді, слідчим не були описані добровільно надані грошові кошти, а зазначені вони як «аркуші паперу», номерні знаки не переписані, що фактично унеможливлює їх подальшу ідентифікацію та виключає можливість констатування того, що вони є предметом будь-якого злочину. Вилучені грошові кошти належать ОСОБА_7 та її чоловіку, які вони заробили, оскільки обидва займаються бізнесом та сплачують податки к бюджет України. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не є підозрюваними у кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що грошові кошти належать йому та його дружині, під час війни були зняті з банківських рахунків та під час обшуку добровільно надані слідчому. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Так, відповідно до протоколу обшуку від 17.04.2022 року, того ж дня, у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься у клопотанні.

Дозвіл на проведення обшуку надано ухвалою слідчого судді від 20.04.2022 року.

Вилучені речі мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вилучені речі можуть містити відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, містять інформацію у тому числі про можливі інші епізоди аналогічних злочинів і підлягають детальному аналізу, а також необхідне проведення експертних досліджень та збереження речових доказів.

Зокрема, аркуші паперу, зовні схожі на грошові кошти можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також враховуючи наявність нерозсереченого НСРД відповідно до якого є підстави вважати що вказані грошові кошти власник майна отримав внаслідок кримінальних протиправних дій.

Так,слідчим суддеювстановлено,що вилученіречі ідокументи,відповідають критеріямч.1ст. 98 КПК України, оскільки вилучені предмети, перелік яких міститься у клопотанні, можливо зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення виявити які вдасться лише за допомогою проведення додаткових слідчих дій, а також містять в собі відомості щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та законності перебування таких речей у власника майна.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів якими є вищезазначені речі, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі, можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, проведення експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62022150020000123 від 26.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт на вилучене у ході проведення 17.04.2022 невідкладного обшуку за місцем фактичного проживання адвоката ОСОБА_5 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на аркуші паперу зовні схожі на національну валюту США (долар США) у кількості 500 купюр, номіналом по 100 доларів США, на загальну суму 50 тис. доларів США, які поміщені до сейф-пакету із символікою ДБР № В 2009908, та скріплений підписами слідчого та інших учасників слідчої дії.

Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1