Ухвала суду № 104070286, 18.04.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1247/22

Провадження № 1-кс/496/505/22

У Х В А Л А

18 квітня 2022 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., за участю секретаря Диженко М.В., прокурора Дзядика М.Р., захисника Білянської К.А., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області Костової В.Є. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження № 12022162250000245 від 16.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Костова В.Є. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому вказує на те, що 16.04.2022 року приблизно о 18.30 год, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , на території домоволодіння, що належить ОСОБА_2 , розпочав конфлікт із останньою. У подальшому, керуючись раптово виниклим умислом на умисне пошкодження чужого майна, що належить ОСОБА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин із останньою, зайшов до господарської будівлі, що розташована за вказаною адресою, де взяв пляшку з горючою речовиною, після чого вийшов на подвір`я. В подальшому реалізуючи злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого майна шляхом підпалу ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі пляшку з горючою речовиною, та з метою доведення злочинного умислу до кінця облив солом`яну покрівлю будинку та підпалив джерелом відкритого вогню, внаслідок чого житловий будинок загорівся, тим самим умисно пошкодив майно, що належить ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_1 місце вчинення кримінального правопорушення покинув. В результаті підпалу власнику житлового будинку ОСОБА_2 заподіяно майнову шкоду, розмір якої встановлюється. Дані відомості 16.04.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162250000245, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. 16.04.2022 року о 19.20 год, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_1 17.04.2022 року йому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий Ісаєв Д.Д. звернувся до суду з вказаним клопотанням.

16.04.2022 року о 19.20 год ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий.

17.04.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор Дзядик М.Р. у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому пояснив, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик незаконного впливу на потерпілу слідчим не вказаний у клопотанні, але просить врахувати цей ризик, оскільки підозрюваному відомо про зареєстроване місце проживання потерпілої, він погрожував їй фізичною розправою, внаслідок чого вона побоюється за своє життя.

Захисник Білянська К.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вважає тримання під вартою надто суворим видом запобіжного заходу. Підозрюваний ОСОБА_1 має місце реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , не має наміру переховуватися, впливати на потерпілу, тому наявні підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника. При цьому пояснив, що у зв`язку з виниклими неприязними відносинами на ґрунті помсти вирішив підпалити будинок. Просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки не має наміру переховуватися, впливати на потерпілу та вчиняти інші кримінальні правопорушення, натомість застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання на строк до десяти років позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу, так як він є її співмешканцем, у стані алкогольного сп`яніння застосовував фізичну силу до неї, а після підпалу будинку пояснював, що помстився потерпілій, тому суд вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Вказані обставини підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Натомість ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор в судовому засіданні не довів. Доводи прокурора про те, що підозрюваний може умисно перешкоджати проведенню кримінального провадження, та вчинити інше кримінальне правопорушення, є лише припущенням і відповідними доказами не підтверджені.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З підстав, наведених вище, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про що просив захисник.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. З урахуванням особи підозрюваного, його віку та стану здоров`я, майнового стану, обставин злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах розмірів, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який передбачений для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, а саме: у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області Костової В.Є. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання, а саме з 16.04.2022 року до 14.06.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 198480 (сто дев`яносто вісім чотириста вісімдесят) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться до слідчого, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум - розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , згідно ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 18.04.2022 у справі № 496/1247/22 (провадження № 1-кс/496/505/22), суддя Трушина О.І.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.І. Трушина