Постанова № 104066866, 15.04.2022, Зміївський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа № 621/362/22

Провадження 3/621/95/22

15 квітня 2022 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп`єва, розглянувши матеріали відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2022 року, о 13.00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , яка виразилася в образах та погрозах у застосуванні фізичного насильства, внаслідок чого була спричинена шкода моральному й психічному здоров`ю потерпілої.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 21.02.2022, 16.03.2022, 15.04.2022 року особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За змістом статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності порушника.

Факт вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, а також винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

-відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 467472 від 20.01.2022 (а.с.2);

-рапортом чергового ВП№2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 20.01.2022 про отримання повідомлення служби «102» про подію,

-заявою потерпілої ОСОБА_2 та її поясненнями про обставини вчиненого насильства від 20.01.2022 (а.с.4-6),

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив обставини вчинення правопорушення (а.с.7).

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя зазначає наступне:

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-УІІІ від 07.12.17, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" № 2229-УІІІ від 07.12.17 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству " № 2229-УІІІ від 07.12.17 фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Аналізуючи письмові пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, досліджені матеріали справи, та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях правопорушника наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, тобто вчинення дій психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозі фізичною розправою на адресу потерпілої, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , а отже ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство.

Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість суду призначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи стягнення за вказані правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення, відомості про особу правопорушника, який раніше вчиняв аналогічні порушення, суд приходить до висновку про необхідність піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу, межі якого передбачені санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з правопорушника належить стягнути судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 173-2, 245, 283 , 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2 , громадянина України, не працюючого, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень, які перерахувати на р/р 31118106700227, одержувач УДК у Зміївському районі, код ОКПО 24134337, банк одержувач ГУДКСУ в Харківській області, м. Харків, код платежу 21081100, МФО 851011.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп) гривень, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, повноваження якого розпорядженням Голови Верховного Суду передані до Полтавського апеляційного суду, через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Текст постанови складено 15.04.2022

Суддя В.Філіп`єва