Рішення № 104066364, 26.01.2022, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/276/22, cправа № 361/3379/20

26.01.2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26»січня 2022року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Шаварин С.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,- Військова частина

НОМЕР_1 ;

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Філіпової О.В., представника відповідача Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - Гордієнко В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Військова частина НОМЕР_1 , про стягнення грошового забезпечення військовослужбовця,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати незаконними дії акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ «КБ «ПриватБанк») щодо автоматичного списання коштів; стягнути із АТ «КБ «ПриватБанк» на свою користь безпідставно списані грошові кошти в сумі 33643 грн. 74.

В обґрунтування вимог зазначається, що ОСОБА_1 у період з 28 листопада 2016 року по

06 січня 2017 року безпосередньо приймав участь у антитерористичній організації, що проводилася на території Донецької та Луганської областей.

Наказом Міністерства Оборони України від 28 листопада 2016 року № 352 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_2 . За ведення військової служби у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року позивачу нараховано грошове забезпечення в сумі 33643 грн. 74 коп. Вказана сума перерахована на рахунок АТ «КБ «ПриватБанк». При цьому відповідачем одноособово стягнуто з карткового рахунку позивач грошові кошти у розмірі 100 % від суми грошового забезпечення на погашення кредитної заборгованості.

З метою з`ясування підстав списання грошових коштів позивач звернувся до відповідача. Так, листом від 28 листопада 2018 року АТ «КБ «ПриватБанк» повідомив ОСОБА_1 , що грошові кошти, списані у рахунок погашення заборгованості, що виникла через порушення ним умов кредитного договору від 03 лютого 2012 року. Разом з тим, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/2204/18 визнано виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2017 року приватним нотаріусом про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 03 лютого 2012 року таким, що не підлягає виконанню.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно проводить бездоговірне списання коштів з належного йому карткового рахунку, на якому знаходяться кошти отримані як заробітна плата.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (суддя Селезньова Т.В.).

01 липня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від

АТ «КБ «ПриватБанк».

28 липня 2020 року позивач направив до суду заперечення на відзив.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року до участі у даній справі у якості третьої особи залучено військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07 грудня 2020 року № 3320/0/15-20 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2021 року дану справу прийнято до провадження (суддя Василишин В.О.).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача АТ «КБ «ПриватБанк» - Гордієнко В.А. у судовому засідання позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Пояснила, що у матеріалах справи відсутні відомості куди саме перераховувалися грошові кошти, а також факт їх надходження на рахунок позивача та їх списання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору військова частина

НОМЕР_1 у судове засідання представника не направила, неодноразово направляла до суду заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку із знаходження у зоні ООС, що ускладнює прибуття представника у судове засідання.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив так і факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із довідкою № 336 від 27 лютого 2017 року, виданою військовою частиною польова пошта НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_1 дійсно у період з 28 листопада 2016 року по 06 січня 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 від

28 листопада 2016 року № 352 солдата ОСОБА_1 з 28 листопада 2016 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано таким, що з 28 листопада 2016 року, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 530 грн. 00 коп. на місяць. Крім того, наказано виплачувати щомісячну премію 680 % від посадового окладу, надбавку за виконання особливо важких завдань у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 161.№1302.

Згідно із довідкою № 718 від 04 квітня 2017 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який проходив службу у в/ч НОМЕР_1 за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року отримав заробітну плату (грошове забезпечення) у розмірі 33643 грн. 74 коп.

Відповідно до довідки про доходи від 13 березня 2020 року № 337, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року отримав дохід у розмірі 33643 грн. 74 коп., грошові кошти виплачені на Приватбанк.

З листа АТ «КБ «ПриватБанк» від 28 листопада 2018 року вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні зарплатні карти у АТ «КБ «ПриватБанк». 03 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та

ПАТ «КБ «ПриватБанк» укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку, за умовами якого надано кредитну картку з встановленим поновлювальним фінансовим лімітом.

Згідно із відповіддю на адвокатський запит № 872 від 02 червня 2021 року, наданою

в/ч НОМЕР_1 , на картковий рахунок ОСОБА_1 у Приватбанку за реєстрами військової частини

НОМЕР_1 , а саме за листопада 2016 року нараховано 711 грн. 04 коп., перераховано 14 грудня 2016 року 700 грн. 37 коп., за грудень 2016 року нараховано 12762 грн. 01 коп. та перераховано 3000 грн. 00 коп. 12 грудня 2016 року, 7110 грн. 40 коп. 13 січня 2017 року, 2651 грн. 61 коп.

23 січня 2017 року, за січень 2017 року нараховано 7574 грн. 92 коп., перераховано 7024 грн. 39 коп. 09 лютого 2017 року 464 грн. 52 коп. 14 лютого 2017 року, за лютий 2017 року нараховано 12595 грн. 77 коп., та перераховано суму 12437 грн. 69 коп. 28 лютого 2017 року. Дані кошти зараховуються на картковий рахунок по податковому ідентифікаційному номеру. На підтвердження здійснення перерахування надано довідку № 873 від 08 червня 2021 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 12ЦПК України кожнасторона повиннадовести тіобставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,надавши доказивідповідно довимог статей 76-81 ЦПК України.

Положеннями частини шостої статті 81ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи всі наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його недоведеності. Так, при розгляді справи по суті встановлено, що між сторонами по справі виникли зобов`язальні відносини з питань надання кредиту, внаслідок чого позивач отримав кредитну карту. 08 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. вчинено виконавчий напис

№ 19124 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03 лютого 2012 року у розмірі 59083 грн. 52 коп. та витрати на вчинення цього виконавчого напису у розмірі 1800 грн. 00 коп. Вказаний виконавчий напис перебував на виконанні у органах державної виконавчої служби. Відомості щодо проведеного стягнення за вказаним виконавчим написом до суду надані не були. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2019 року, що набрало законної сили 07 червня 2019 року визнано виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., який зареєстрований у реєстрі № 19124, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03 лютого 2012 року у розмірі 59083 грн. 52 коп. та витрати на вчинення цього виконавчого напису у розмірі 1800 грн. 00 коп. Заявляючи вимогу про стягнення грошових коштів, позивач посилається на те, що виплачене йому грошове забезпечення у розмірі - 33643 грн. 74 коп. було незаконно списано із карткового рахунку, відкритого у АТ «КБ «ПриватБанк». Разом з тим, при розгляді даної справи по суті судом не здобуто належних доказів перерахування грошового забезпечення позивача безпосередньо на відкритий на його ім`я картковий рахунок. Зазначення у довідці про доходи про виплату на ПриватБанк не є належним доказом, так як не містить в собі реквізитів рахунку та даних про особу, на ім`я якої його відкрито. При розгляді даної справи по суті позивач також не надав доказів списання коштів. З наданої до суду інформації АТ «КБ «ПриватБанк» у ОСОБА_1 відсутній відкритий рахунок зарплатних карт. Підставою повернення коштів у розмірі - 33643 грн. 74 коп. позивач також зазначає рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з тим, судовий акт про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і який набрав законної сили і за яким відбулося повне чи часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язань з повернення майна, що було набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його недоведеності.

У даному випадку вирішення про розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Сторони справи:

позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 );

відповідач Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570);

третя особа,яка незаявляєсамостійних вимогщодо предметаспору,- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 08267926).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин