Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 461/2012/22
Провадження № 1-кс/461/1446/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Береза П.Р., з участю прокурора Величка Т., слідчого Митника С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Стефановича Ю.М., розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Митника С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
в с т а н о в и в :
старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області Митник С. звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні №12022140000000140 від 15.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, погодженим із прокурором Львівської обласної прокуратури Величком Т., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 22.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста м. Біла Церква, Київської області, громадянину України, українцю, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 21.04.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.04.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , сторона обвинувачення приходить до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримали, просили таке задовольнити.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважають, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000140 від 15.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.04.2022 ОСОБА_2 звернувся до невстановленої на даний час досудовим розслідуванням особи, з метою з`ясування обставин можливості перетину державного кордону України, під час дії воєнного стану на території України, до країн Європейського Союзу у власних потребах. В ході спілкування із невстановленою досудовим розслідуванням особою за допомогою мобільного додатку «Telegram» ОСОБА_2 було повідомлено, що послуги щодо організації перетину державного кордону України будуть коштувати 5500 доларів США.
В подальшому, невстановлена особа 20.04.2022 близько 11:46 год. в ході спілкування із ОСОБА_2 вказала перелік документів, які необхідно останньому підготувати для успішного перетину кордону та надав такий у вигляді світлокопії. Вказані документи ОСОБА_2 повинен був переслати невстановленій досудовим розслідуванням особі в електронному форматі на месенджер «Telegram», для подальшого проведення оформлення особи ОСОБА_2 у відповідних реєстрах військової адміністрації, з метою отримання дозволу для перетину державного кордону України на час дії воєнного стану, при цьому надав усні гарантії виконання зазначених зобов`язань.
Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа організувала зустріч між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка відбулась 21.04.2022 близько 16:00 год., на автовокзалі «Львів», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 109, під час якої у ОСОБА_1 , виник спільний з невстановленою особою умисел на організацію переправлення особи через держаний кордон України до країн Європейського Союзу. При цьому невстановлена досудовим розслідуванням особа добре розуміючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995 р.н., виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
В ході зазначеної вище зустрічі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній реалізовуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел на сприяння в організації переправлення ОСОБА_2 через державний кордон України повідомив йому, що він обізнаний про мету та бажання перетнути останнім державний кордон України, відповідно він посприяє йому у цьому, шляхом його перевезення на автомобілі марки «Mercedes-Benz» р.н. НОМЕР_1 , в якості стажера - водія ТОВ «СВІТ КОМФОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ».
В подальшому 21.04.2022 близько 17:56 год. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 прибули неподалік міжнародного пункту пропуску через державний кордон України Шегині-Медика на АЗС «БРСМ Нафта», що за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Шегині, вул. Дружби, 119А, де ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою підготував трудовий договір №01/05/2021 від 01.04.2021 про працевлаштування ОСОБА_2 на ТОВ «СВІТ КОМФОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ» ЄДРПОУ-44058814, на посаду водія легкового пасажирського автомобіля категорії «В» та надав його для підписання останньому, що мало забезпечити ОСОБА_2 безперешкодний перетин державного кордону України до країн Європейського Союзу під час дії воєнного стану, при цьому надавши поради, щодо механізму виїзду та подальшого можливого повернення на територію України.
В тому числі ОСОБА_1 переслідуючи спільний з невстановленою особою корисливий мотив, повідомив ОСОБА_2 , що після перетину державного кордону за надані ними послуги, йому необхідно буде передати грошові кошти у сумі 5500 доларів США (що відповідно до курсу Національного банку України станом на 21.04.2022 становить 160 тисяч 875 гривень), після чого ОСОБА_1 був затриманий правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
22.04.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста м. Біла Церква, Київської області, громадянину України, українцю, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
21.04.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 22.04.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідка; протоколом обшуку; протоколами огляду; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 , загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, що спонукатиме останнього ухилитися від органів досудового розслідування. Крім цього в обґрунтування доцільності даного ризику слід врахувати той факт, що свою протиправну діяльність ОСОБА_1 , здійснював конспіративно, з метою уникнення відповідальності за вчинене. Крім цього, соціальні зв`язки ОСОБА_1 , які не перешкоджають йому покинути територію України та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, матеріальний стан підозрюваного дає йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України. Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_1 до втечі.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки соціальне становище, яке займає ОСОБА_1 , (зв`язки із працівниками невстановлених на даний час досудовим розслідуванням військових адміністрацій на території Львівської області), надає йому можливість доступу до документів, які мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також можливість підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, а також враховуючи те, що вказаний тяжкий злочин вчинений з використанням свого соціального становища, на даний час органом досудового розслідування ще не допитано свідків та не вилучено усіх документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, оскільки, з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 , із вчиненням кримінального правопорушення, яке інкриміноване останньому, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновків, що:
- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 , у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим, ОСОБА_1 , загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна;
- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі;
- враховуючи характеристику останнього, зокрема те, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, в супереч відомим заборонам.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.
Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.3 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього КПК України обов`язків буде застава - у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваному ОСОБА_1 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 19.06.2022 року включно.
Визначити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74 430 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок UA598201720355219002000000757, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
Встановити ОСОБА_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області Митника С.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя І.Р.Волоско
Судове рішення № 104064175, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 22.04.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/2012/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: