Ухвала суду № 104062117, 25.04.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"25" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4064/21

Господарський суд Одеської області у складі: судді Рога Н.В., розглянув клопотання Акціонерного товариства «Одесагаз» (вх.№2-280/22 від 22.04.2022р.) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/4064/21

За позовом: Акціонерного товариства «Одесагаз» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд.1, код ЄДРПОУ - 03351208, електронна адреса: advokatgaz@gmail.com)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Аврамової Людмили Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство (далі - АТ) «Одесагаз», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Аврамової Людмили Анатоліївни про стягнення суми донарахованого об`єму необлікованого природного газу у розмірі 2 699 497 грн 89 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2022р. Ухвалою суду від 08.02.2022р. підготовче засідання відкладено на 01.03.2022р.

24 лютого 2022р. Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Верховною Радою України.

Ухвалою суду від 18.03.2022р. призначено підготовче засідання на 12.05.2022р.

22 квітня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання АТ «Одесагаз» (вх.№2-280/22 від 22.04.2022р.) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/4064/21.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом стало необліковане споживання газу за місцем здійснення відповідачкою господарської діяльності.

Позивач вважає, що у зв`язку з введенням воєнного стану ФОП Аврамова Людмила Анатоліївна може продати або вже продала майно, що їй належить , що в майбутньому унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Як зазначає АТ «Одесагаз» , відповідно до зразкової справи Великої Палати Верховного Суду України (Постанова від 09.10.2019р. №127/23144/18) у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, позивач дійшов висновку, що Аврамова Людмила Анатоліївна відповідає за зобов`язання навіть після банкрутства ФОП Аврамова Л.А. усім своїм майном де б чи в кого воно не знаходилось.

На підставі зазначеного, позивач просить суд накласти арешт на все майно, що належить ФОП Аврамовій Л.А. та заборонити його відчуження; накласти арешт на грошові кошти у розмірі 2 699 497 грн 89 коп., що належать ФОП Аврамовій Л.А. ; накласти арешт на все майно та грошові кошти у розмірі 2 699 497 грн 89 коп., що належать Аврамовій Л.А.

В якості нормативного обґрунтування АТ «Одесагаз» посилається на положення ст.52 Цивільного кодексу України, ст.ст. 136, 137, 139, 140 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, клопотання АТ «Одесагаз» про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/4064/21, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання заявника в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021р. у справі №904/5108/20, від 13.08.2021р. у справі №904/4982/21.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно тексту позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення суми донарахованого об`єму необлікованого природного газу у розмірі 2 699 497 грн 89 коп., тому, факт та обсяг необлікованого споживання газу відповідачем у даному випадку, є предметом розгляду у справі №916/4064/21, не є беззаперечним, та підлягає доказуванню, тому не може бути єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

АТ «Одесагаз» у клопотанні про забезпечення позову просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Аврамовій Л.А. як фізичній особі-підприємцю та фізичній особі, у розмірі 2 699 497 грн 89 коп., однак, як вірно зазначив позивач у клопотанні, фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном.

Між тим, клопотання позивача про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо можливого відчуження відповідачем майна, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, водночас, позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру вчинення чи вчинення реальних дій, спрямованих, зокрема, на відчуження майна, а також інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі невжиття таких заходів.

На підставі зазначеного, суд вважає, що позивачем не доведено наявності обґрунтованого припущення, що майно, належне відповідачу може вибути чи зменшитись, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі прийняття судом рішення про задоволення або часткове задоволення позову позивача.

Отже, враховуючи лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, зважаючи на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання АТ «Одесагаз» про забезпечення позову у справі №916/4064/21.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Одесагаз» (вх.№2-280/22 від 22.04.2022р.) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/4064/21- відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Н.В. Рога