Рішення № 104062091, 25.04.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2022 Справа № 914/17/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д., розглянувши справу

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Богдановича, с. Банюнин Кам`янко-Бузького район, Львівська область,

про стягнення 3 438,18 грн.

без виклику представників сторін.

На розгляд Господарського суду Львівської області звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Богдановича про стягнення 3 438,18 грн.

08.02.222 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3469/22).

Ухвалою від 16.02.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Правова позиція позивача.

06.03.2019р. проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки «Scania» модель R420, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки Stas, модель SA33-9K, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить відповідачу, та встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів осьового навантаження автомобіля.

Зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимого осьового навантаження на одиночну вісь (норма 11, фактично 12,35), що зафіксовано актом №145263 від 06.03.2019. На підставі зазначеного, посадовими особами позивача нараховано відповідачу плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні у розмірі 113,40 євро.

На підставі пунктів 27, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) відповідачу належало сплатити плату за проїзд в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати (згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 06.03.2019 еквівалентно 3438,18 грн). Однак, відповідач ці кошти добровільно не сплатив.

Правова позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ФОП Бойко А.Б. не було відомо про розгляд справи про накладення на нього штрафу, внаслідок чого не мав змоги та був позбавлений можливості надати свої заперечення проти складеного акту, довідки від 06.03.2019 № 0009036 та розрахунку сплати за проїзд. Зазначив, що Позивачем не додано документів, які підтверджують відправлення листа Укртрансбезпеки № 27/883-19 від 07.03.2019 та додатків до нього.

Загальна фактична маса вантажу разом з транспортними засобами (автомобіль та причіп) становила 39,10 тон при нормативно допустимій вазі 40 тон. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранс сервіс» перевозило портландцемент, який за своїми фізичними властивостями є сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на масу транспортного засобу в русі. Відтак, результати вимірювання не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійснені без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з вісей транспортного засобу, з відповідним сипучим вантажем.

Також Відповідач зазначив, що у даному випадку ФОП Бойко А.Б. не здійснював перевезення вантажу, оскільки транспортний засіб «Scania» модель R420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано в оренду ТОВ «Агротранс Сервіс», відповідно до Договору оренди транспортних засобів № 34-08 від 02.01.2019.

З урахуванням відзиву на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

На підставі направлення на рейдову перевірку № 006256 від 05.03.2019 працівниками Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (в межах Івано-Франківської області) у період з 04.02.2019 по 10.03.2019, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області (місце проведення перевірки: а/д Н-09 Мукачево-Львів, 337 км + 900 м) 06.03.2019 проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки «Scaniа» моделі R 420, державний номерний знак НОМЕР_3 , із напівпричепом марки Stas модель SA 33-9k, державний номерний знак НОМЕР_4 , які належать відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Бойко Андрію Богдановичу, під час якого було встановлено перевищення нормативних вагових параметрів.

У видатковій накладній № 9518 від 06.03.2019 зазначено, що вантажний автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_5 прямував з пункту навантаження - с. Ямниця, Івано-Франківська область до пункту розвантаження - с. Банюнин, Львівська область.

За результатами проведеної перевірки і зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області зафіксували повну масу транспортного засобу 39,1 т при нормативно допустимій 40 т, з фактичним навантаженням: на першу вісь - 7,15 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь - 12,35 т при нормативно допустимій - 11 т, на третю вісь - 19,6 т при нормативно допустимій - 22 т.

За результатами перевірки, 06.03.2019 посадова особа Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області склала акт № 0011138 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; акт № 145263 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; довідку № 0009036 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Також до позову долучено талон зважування № 04264, виданий о 17 год 59 хв.

Зазначені акти та довідку водієм транспортного засобу не підписано, водій від підпису відмовився, про що зазначено на вказаних документах.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 06 від 06.03.2019, перевищення навантаження на вісь - 1,35 т, що становить 12,27 %, що за перерахунком згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 06.03.2019 еквівалентно 3438,18 грн.

Оцінка суду.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок).

Пунктом 3 цього Порядку ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), габаритно-вагового контролю встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами, а також відповідними підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 зазначеного Порядку, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, які зазначені у пункті 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 віл 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до ч. 2, п. 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5. розділу 22 "Перевезення вантажу" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Власником автомобіля автомобіля марки «Scania». модель R420, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки Stas, модель SA33-9K, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ФОП Бойко А.П., про що зазначено в акті № 0011138, акті №145263 та й не заперечується самим Відповідачем.

Під час проведення контролю, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області, зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимого осьового навантаження (норма 11 т, фактично 7,15 т; норма 11 т, фактично - 12,35 т; норма 22 т, фактично 19,6 т), що зафіксовано довідкою №00009036 від 06.03.2019.

Відтак, заперечення Відповідача що загальна маса вантажу разом із транспортним засобом була в межах нормативно - допустимих, а також те, що перевозився цемент, який переміщався по всім осям транспортного засобу під час руху, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

При здійсненні перевезень повна маса транспортного засобу може бути в межах норми, але через неправильне розміщення вантажу навантаження на осі може бути з перевищенням допустимих осьових навантажень, що і було встановлено під час здійснення зважування.

Відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Власник та водій транспортного засобу зобов`язані забезпечити правильне розміщення вантажу, забезпечити належну швидкість руху та з метою забезпечення безпеки перевезень виключити можливість його переміщення під час здійснення перевезень, особливо сипучих, оскільки самовільне переміщення вантажу під час перевезення може спричинити порушення гальмівних якостей транспортного засобу, порушити його бокову стійкість на дорозі, призвести до ДТП з непередбачуваними наслідками.

Згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Водієм транспортного засобу Пацій В.Є. такого дозволу перевіряючим не надано. Не надано такого дозволу й відповідачем суду.

Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області діяли на підставі затвердженого 01.03.2019 р. графіка проведення рейдових перевірок управління та направлення на рейдову перевірку № 006256 від 05.03.2019 р.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п.п. 26-28, 31-1 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами габаритно-вагового контролю (зважування) транспортного засобу з вантажем встановлено перевищення вагових параметрів (осьового навантаження) над нормативним на 12,27 %, що перевищило допустиму похибку у 2%, передбачену для можливого збільшення осьового навантаження, зумовленого нерівномірним розподілом вантажу.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області, встановлено факт перевезення вантажу відповідачем з перевищенням встановленого нормативно допустимого осьового навантаження, відповідно до відомостей акта № 145263 від 06.03.2019 р. та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №06 від 06.03.2019. Плата відповідно до цього розрахунку склала 113,40 євро. При здійсненні розрахунку працівники позивача виходили з того, що пройдена відстань транспортним засобом склала 140 км.

Правильність розрахунку № 06 та факт здійснення перевезень вантажу відповідачем підтверджується видатковою накладною № 9518 від 06.03.2019 р., загальновідомою протяжністю автомобільного шляху за маршрутом, вказаним у накладній: с Ямниця, Івано-Франківська область до с. Банюнин, Львівська область, відповідно до відомостей набору додатків, які засновані на безкоштовному картографічному сервісі і технології, що надається компанією Google (шлях електронного дослупу: https://www.google.com.ua/maps), офіційним курсом Національного банку України станом на 06.03.2019 р., відповідно до якого вартість 1 євро складала 30,32 грн.

Згідно з нормами п. 31-1 Порядку, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази добровільної сплати відповідачем зазначеної вище плати.

Відповідач повідомлявся позивачем про необхідність сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу листом №27/ 883-19 від 07.03.2019 р., надіслання якого підтверджується списком згрупованих поштових відправлень.

Відтак, не беруться судом до уваги посилання Відповідача на те, що позивачем не долучено доказів надсилання листа про необхідність сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу ФОП Бойко А.Б.

На підставі наведених вище доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виникли правовідносини щодо своєчасної сплати плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи перелічених вище доказів, у їх сукупності, обгрунтованість наявними у матеріалах справи доказами, наведених у позовній заяві аргументів позивача, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаній сплатити 3438,18 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що відповідальність за перевезення портландцементу з перевищенням навантаження на одиночну вісь має нести перевізник, зокрема ТОВ Агротранс Сервіс», з огляду на наступне.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спірні відносини виникли між сторонами у справі з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави). Такі висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 06 червня 2018 р. у справі № 820/1203/17.

Відповідно до приписів ч.ч. 1 та 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до вимог ч. 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено права та інтереси держави в особі позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, з огляду на наведені вище та такі норми права.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Відповідно до статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суд справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Враховуючи наведене, оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Богдановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в дохід Державного бюджету України 3438,18 грн (ГУК у Івано-Франківській обл./тг м. Галич/22160100, код ЄДРПОУ 37951998, банк одержувача: Казначейство України, р/р UA898999980313111216000009628) плати за проїзд автомобільними дорогами.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Андрія Богдановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) 2270,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.