Рішення № 104061942, 13.04.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1250/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Шаравській Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", вул. Незалежності, 233, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834

до: Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ", вул. Я.Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 323996265

про стягнення 215 708,96 грн

В С Т А Н О В И В :

16.12.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вих.№ 1412 від 14.12.2021 року) Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" до Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" про стягнення 215 708,96 грн заборгованості, з яких 136 311,00 грн основного боргу, 6 877,26 грн 25% річних, 4 695,20 грн пені, 67 825,50 грн штрафу за договором поставки на умовах розстрочення платежів № 138-2021 від 20.04.2021 року.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року відкрито провадження у справі № 9020/1250/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

11.01.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (вих. № 10.01 від 10.01.2022 року) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6 877,26 грн 25% річних, 4 695,20 грн пені, 67 825,50 грн штрафу, 3 235,64 грн витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

17.01.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 12.01.2022 року), в якому останній просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 902/1250/21 та зобов`язати позивача надіслати копію позовної заяви із додатками.

Ухвалою суду від 25.01.2022 року задоволено частково клопотання представника Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" (б/н від 12.01.2022 року у справі № 902/1250/21. Продовжено представнику Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" (б/н від 12.01.2022 року встановлений ухвалою суду від 21.12.2021 року строк для подання відзиву на позовну заяву, встановивши 15-денний строк з дня отримання зазначеної ухвали.

21.02.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 15.02.2022 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.02.2022 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.03.2022 року.

23.03.2022 року на електронну адресу суду від адвоката Кугутюк О.В. надійшло клопотання (б/н від 23.03.2022 року) (вх.канц. № 01-34/2357/22), в якому останній просить суд залучити його до участі у розгляді справи в якості представника відповідача та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 23.03.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1250/21 для судового розгляду по суті на 13.04.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.03.2022 року закрито провадження у справі № 902/1250/21 за позовом Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" в частині позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" 136 311,00 грн основного боргу згідно Договору поставки № 138-2021 від 20.04.2021 року.

Ухвалою суду від 25.03.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

13.04.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 13.04.2022 року) (вх.канц. № 01-34/2824/22), в якому останній в зв`язку з хворобою просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Зазначене клопотання заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Крім того, 13.04.2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (б/н від 13.04.2022 року) (вх. канц. № 01-34/2840/22), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд проводити судове засідання за його відсутності.

У судовому засіданні 13.04.2022 року представники сторін правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про проведення судового засідання без його участі та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи вище викладене суд зазначає наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач неодноразово повідомлявся судом відносно проведення судових засідань, однак до суду не з явився, тому судом вжито усіх можливих заходів з метою належного сповіщення відповідача.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на укладення між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" та Фермерським господарством "Ольгіно-ОВ" за договором поставки на умовах розстрочення платежів № 138-2021 від 20.04.2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Фермерським господарством "Ольгіно-ОВ" умов договору поставки № 138-2021 від 20.04.2021 року утворилась заборгованість.

З метою захисту своїх прав Приватне підприємство "Поділля-Агрохімсервіс" звернулось з позовом до суду про стягнення з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" 136 311,00 грн основного боргу, 6 877,26 грн 25% річних, 4 695,20 грн пені, 67 825,50 грн штрафу за договором поставки № 138-2021 від 20.04.2021 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.04.2021 року між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" (Постачальник) та Фермерським господарством "Ольгіно-ОВ" (Покупець) укладено договір поставки на умовах розстрочення платежів № 138-2021 (а.с. 10, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати в строки, визначені договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором.

Найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в договорі та в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Вартість (ціна) товару вказана в специфікаціях (додатках) до договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) товару, що передається та буде передана за цим договором (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння"), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору (накладної, якщо специфікація не була підписана). Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо.

Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010) (п. 3.1 Договору).

Термін поставки товару Покупцю вказаний в специфікації(ях) до договору (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.4 Договору приймання товару по кількості, що вказана в накладній (товарній, товарно-транспортній), та якості, що вказана в сертифікаті якості підприємства (фірми) - виробника, проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість та асортимент товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб (за наявності), а також відсутність ознак, пошкодження або псування товару і у разі виявлення - негайно, до закінчення прийняття, письмово заявити Постачальнику. При відсутності даної заяви товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості.

Згідно п. 4.4 Договору Покупець зобов`язується оплатити вартість (ціну) товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф (п. 5.2 Договору).

Відповідно п. 5.3 Договору в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 486 311,00 що підтверджується видатковими накладними та специфікаціями, а саме:

- по специфікації № 1 поставлено товар на загальну суму 41 140,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000366 від 20.04.2021року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 1:

- до 01.09.2021 року - 20 570,00 грн;

- до 01.10.2021року - 20 570,00 грн.

- по специфікації № 2 поставлено товар на загальну суму 60 600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000435 від 03.09.2021року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 2:

- до 01.09.2021 року - 30 300,00 грн;

- до 01.10.2021року - 30 300,00 грн.

- по специфікації № 3 поставлено товар на загальну суму 142 716,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000486 від 04.10.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 3:

- до 01.09.2021 року - 71 358,00 грн;

- до 01.10.2021року - 71 358,00 грн.

- по специфікації № 4 поставлено товар на загальну суму 51 250,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000574 від 02.09.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 4:

- до 01.09.2021 року - 25 625,00 грн;

- до 01.10.2021року - 25 625,00 грн.

- по специфікації № 5 поставлено товар на загальну суму 26 700,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000648 від 08.10.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 5:

- до 01.09.2021 року - 13 350,00 грн;

- до 01.10.2021року - 13 350,00 грн.

- по специфікації № 6 поставлено товар на загальну суму 4 920,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000806 від 04.06.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 6:

- до 01.09.2021 року - 2 460,00 грн;

- до 01.10.2021року - 2 460,00 грн.

- по специфікації № 7 поставлено товар на загальну суму 2 550,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000813 від 07.06.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 7:

- до 01.09.2021 року - 1 275,00 грн;

- до 01.10.2021року - 1 275,00 грн.

- по специфікації № 8 поставлено товар на загальну суму 77 540,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000903 від 01.09.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 8:

- до 01.09.2021 року - 38 770,00 грн;

- до 01.10.2021року - 38 770,00 грн.

- по специфікації № 9 поставлено товар на загальну суму 18 690,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000962 від 22.06.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 9:

- до 01.09.2021 року - 9 345,00 грн;

- до 01.10.2021року - 9 345,00 грн.

- по специфікації № 10 поставлено товар на загальну суму 50 095,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001007 від 04.10.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 10:

- до 01.09.2021 року - 25 047,50 грн;

- до 01.10.2021року - 25 047,50 грн.

- по специфікації № 11 поставлено товар на загальну суму 9 450,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001054 від 08.07.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 11:

- до 01.09.2021 року - 4 725,00 грн;

- до 01.10.2021року - 4 725,00 грн.

- по специфікації № 12 поставлено товар на загальну суму 660,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0001470 від 03.12.2021 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 11:

- до 01.10.2021року - 660,00 грн ( а.с. 11-46, т. 1).

Відповідачем за отриманий товар здійснено частково розрахунок на загальну суму 350 000,00 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи додано платіжні доручення № 323 від 26.08.2021 року на суму 50 000,00 грн, № 388 від 18.10.2021року на суму 150 000,00 грн, № 425 від 29.11.2021 року на суму 150 000,00 гр (а.с. 47-49, т. 1).

Таким чином, станом на 14.12.2021 року заборгованість відповідача по договору поставки на умовах розстрочення платежів №138-2021 від 20.04.2021 року становить 136 311,00 грн (486 311,00 грн - 350 000,00 грн).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 136 311,00 грн заборгованості за договором поставки на умовах розстрочення платежів №138-2021 від 20.04.2021 року правомірною та обґрунтованою.

При цьому, ухвалою суду від 23.03.2022 року закрито провадження у справі № 902/1250/21 за позовом Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" в частині позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" 136 311,00 грн основного боргу згідно Договору поставки № 138-2021 від 20.04.2021 року.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення 6 877,26 грн 25% річних, 4 695,20 грн пені, 67 825,50 грн штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно п. 5.3 Договору в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 25% річних помилок не виявлено, у зв`язку з чим вимоги позову в частині стягнення 6 877,26 грн 25% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 4 695,20 грн пені та 67 825,50 грн штрафу.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Відповідно п. 5.2 Договору Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені та штрафу є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені та штрафу судом помилок не виявлено.

Отже, вимоги позову в частині стягнення 4 695,20 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відносно обґрунтованості та пропорційності нарахованого штрафу суд виходить з наступного.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

Закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Разом з тим, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, що стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання, тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Таким чином, суд, опираючись на встановлені обставини справи, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на вимоги розумності та справедливості, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафу на 50%.

При цьому суд враховує, що інтереси позивача захищено шляхом нарахування пені, відсотків річних. Також. відповідачем у повному обсязі проведено розрахунок по оплаті поставленого товару.

Окремо слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення неустойки. При цьому вирішення питання та розмір такого зменшення закон відносить на розсуд суду.

Отже, правомірно нарахований штраф в сумі 67 825,50 грн, слід зменшити на 50%, до 33 912,75 грн.

Суд виходить з того, що зменшення штрафу у даному співвідношенні відповідатиме принципам, справедливості, розумності та пропорційності.

Враховуючи викладене, в частині стягнення 33 912,75 грн штрафу слід відмовити.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" підлягають задоволенню судом частково.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" (вул. Я.Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 323996265) на користь Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834) 6 877,26 грн - 25% річних, 4 695,20 грн - пені, 33 912,75 грн - штрафу.

3. Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834) в частині вимог про стягнення з Фермерського господарства "Ольгіно-ОВ" (вул. Я.Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620, код - 323996265) 33 912,75 грн - штрафу.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 26.04.2022 року о 10:40 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, зал № 1).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 233, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240)

3 - відповідачу (вул. Я.Качури, 26, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620)