Ухвала суду № 104054732, 19.04.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 квітня 2022 року м. Київ № 320/3491/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ржищівської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Ржищівської міської ради та просять суд:

визнати протиправною відмову Ржищівської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,6577 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:04:307:0001), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області);

зобов`язати Ржищівську міську раду затвердити проект землеустрою шодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності та передати у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,6577 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:04:307:0001), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області);

визнати протиправною відмову Ржищівської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:03:310:0002), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області);

зобов`язати Ржищівську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності та передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:03:310:0002), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Ржищівської міської об`єднаної територіальної громади Київської області (раніше Кузьминецької сільської ради Кагарлицького району Київської області).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.

Пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачі просять суд визнати протиправну відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,6577 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:04:307:0001) та щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки: 3222284400:03:310:0002).

У позові вказують, що вказана відмова була у вигляді рішення від 12.03.2021 рішенням від 330-06-08.

Водночас в матеріалах справи містяться заяви позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, однак вони датовані 24.03.2022 та 31.03.2022 та зі змісту якого вбачається, що позивачі проміжної відповіді не потребують.

З урахуванням викладеного та того, що позивачами не вказано у позовних вимог, яку саме відмову вони оскаржують, а саме дату, номер прийняття, суд приходить до висновку, що саме рішення від 12.03.2021 № 330-06-08 стало підставою для звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі просять суд визнати протиправною відмову щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель комунальної власності у власність для ведення особистого селянського господарства 12.03.2021, однак до суду звернулись лише у квітні 2022 року, тобто з порушенням строку звернення до суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Також суд звертає увагу на п. 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України якими визначено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З урахуванням викладеного у позовній заяві та заявлених позовних вимог є неточності щодо дати прийняття спірної відмови.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням виклдаеного у цій ухвалі та уточнити дату прийняття спірної відмови.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ржищівської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду обгрунтованого клопотання з посиланням на письмові докази щодо пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням виклдаеного у цій ухвалі та уточнити дату прийняття спірної відмови.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.