Рішення № 104051555, 22.04.2022, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5312/21

2/705/1123/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Годік Л.С.

секретаря судового засідання Заболотної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про тлумачення заповіту, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про тлумачення заповіту.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Свинарської сільської ради народних депутатів №6-4 від 06.02.2003 року була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,0673 га, що розташована на території Свинарської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124387400:02:000:1013.

За життя ОСОБА_2 склав на нього заповіт, в якому на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «належну мені на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області заповідаю ОСОБА_1 ». Заповіт було складено секретарем Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, та зареєстровано в реєстрі за № 21. Даний заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується поміткою на копії заповіту секретаря Бабанської селищної ради, що свідчить про те, що на момент смерті ОСОБА_2 , даний заповіт був чинним.

У встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця він звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини та отримав витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.11.2021 року за №67334757.

Однак, у прийнятті спадщини у нього виникають труднощі у зв`язку з неможливістю ідентифікувати заповідану земельну ділянку. Дані неточності перешкоджають йому оформити свої спадкові права на спадщину після смерті заповідача, а тому вимушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Просить розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був складений 06.06.2009 року в с. Бабанка Уманського району Черкаської області та посвідчений секретарем Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Хомутинник Галиною Григорівною, зареєстрований в реєстрі за № 21 таким чином: волевиявлення ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні заповіту на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спрямовано щодо надання останньому у спадок земельної ділянки площею 3,0673 га, розташованої в адміністративних межах Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 7124387400:02:000:1013, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №038181.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гребенюк С.А. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Бабанської селищної ради в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява відповідно до якої просять вирішити справу згідно із Законом та провести розгляд за відсутності представника Бабанської селищної ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 09.08.2021 року Виконавчим комітетом Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області, серія НОМЕР_1 , актовий запис №70 (а.с.10).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-ЧР №038181 від 01.04.2003 р.) ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Свинарської сільської ради народних депутатів № 6-4 від 06.02.2003 року була передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,0673 га, що розташована на території Свинарської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124387400:02:000:1013 (а.с.13).

06.06.2009 р., ще за життя, ОСОБА_2 склав заповіт, в якому на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «належну мені на праві приватної власності земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області заповідаю ОСОБА_1 ». Заповіт було посвідчено секретарем Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Хомутинник Г.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 21. Даний заповіт не змінений і не скасований (а.с.11).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7114617302020 від 25.06.2020 р. та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 215419378 від 08.07.2020 р. право власності на земельну ділянку площею 3,0673 га, що розташована на території Свинарської сільської ради Уманського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124387400:02:000:1013, зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.14-15,16).

Згідно повідомлення в.о. заступника начальника Управління начальника Відділу 1 Управління в Уманському районі С. Грабчак від 22.11.2021 р. на ім`я ОСОБА_2 було зареєстровано Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЧР 038181 загальною площею 3,0673 га, яка знаходиться за адресою: за межами с. Свинарка Бабанської селищної ради, Уманського району, Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Свинарської сільської ради №6-4 від 06.02.2003 року відповідно до запису №115 від 01.04.2003 року в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на території Свинарської сільської ради. Будь-яка інша інформація про передачу у власність чи користування земельними ділянками на ім`я ОСОБА_2 відсутня (а.с.17).

17.11.2021 р. у Спадковому реєстрі за № 68666250 приватним нотаріусом Животовською Н.Г. зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

17.01.2022 р. за № 25/02-31 приватним нотаріусом Животовською Н.Г. повідомлено, що заповіт, посвідчений 06 червня 2009 року ОСОБА_3 , секретарем Бабанської селищної ради Уманського району, за реєстровим № 21, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно земельної ділянки, площа та кадастровий номер якої не зазначені в заповіті, що позбавляє можливості ідентифікувати об`єкт нерухомого майна для подальшої видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.20).

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тлумачення заповіту - це з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Отже, недійсний заповіт тлумаченню не підлягає.

Слід зауважити, що згідно п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус має перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

Аналогічні правила містяться в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затв. наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене лише після відкриття спадщини, тобто у зв`язку зі смертю заповідача або оголошення його померлим. Саме тому при тлумаченні заповіту не діє загальне правило про тлумачення правочину його стороною, закріплене в ст. 213 ЦК України, а діє спеціальне правило, закріплене в ст. 1256 ЦК України, згідно з яким тлумачення заповіту здійснюється спадкоємцями, а в разі спору між ними судом.

Перелік осіб, які здійснюють тлумачення заповіту, має вичерпний характер.

Методичні рекомендації Міністерства юстиції України щодо вчинення нотаріальних дій, пов`язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29.01.2009 року зазначають про можливість укладення між спадкоємцями в разі відсутності спору договору про тлумачення заповіту. Даний договір може містити положення щодо уточнення, конкретизації волі спадкодавця, або з`ясування змісту окремих розпоряджень заповіту.

Шляхом застосування механізму тлумачення заповіту усуваються певні недоліки його змісту, у зв`язку з якими нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тлумачення заповіту не може бути спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних і обов`язків спадкоємців, оскільки вони встановленні заповітом, як одностороннім правочином.

Витлумачений спадкоємцями заповіт є обов`язковим не тільки для них, а й для суду, відказоодержувачів, виконавця заповіту та кредиторів спадкодавця.

Тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов:

- зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача;

- наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача, тобто ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо тлумачення заповіту є обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на підставі ст. 18 ЦПК України.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 200, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про тлумачення заповіту - задовольнити.

Розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був складений 06.06.2009 року в с. Бабанка Уманського району Черкаської області та посвідчений секретарем Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області Хомутинник Галиною Григорівною, зареєстрований в реєстрі за № 21 таким чином: волевиявлення ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні заповіту на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спрямовано щодо надання останньому у спадок земельної ділянки площею 3,0673 га, розташованої в адміністративних межах Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 7124387400:02:000:1013, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №038181.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся Сергіївна Годік