Рішення № 104049029, 22.04.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4832/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калишщ В.О.,

розглянувши в м.Сокаль в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», за участю третіх осіб приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися в суд та просять визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2267 від 20.12.2018р. про звернення стягнення на квартиру.

Свої вимоги мотивують наступним.

15.10.2021р. вони отримали постанову державного виконавця від 07.10.2021р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису.

Звернувшись до виконавця, вони дізналися про існування виконавчого напису та отримали копію.

Банк звертався з позовом до суду та рішенням суду вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а тому банк вже реалізував своє право на стягнення коштів за кредитним договором.

Крім того, договір нотаріально не посвідчувався та позивачі не згідні з розміром заборгованості, а тому підстав вчинення виконавчого напису не було.

Позивачів не було повідомлено про вчинення виконавчого напису, нотаріус не направив їм вимоги.

Окрім цього, банк звернувся до суду з позовом 19.10.2011р. та строк для вчинення виконавчого напису сплив 19.10.2013р., а виконавчий напис вчинено в 2018 році, хоча за наявності судового рішення про звернення стягнення на той самий предмет іпотеки, в нотаріуса не було законних підстав для вчинення цього напису.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву не подав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Позивачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 (на даний час та далі по тексту - Червоноградського) району Львівської області, що стверджується свідоцтвом від 27.08.2007р.

Судом встановлено, що 19.09.2007р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CGS0GA00000071, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 22500 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою відсотків в розмірі 0,92% на місяць.

19.09.2007. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з другої сторони, укладено договір іпотеки №2873, відповідно до умов якого майнові поручителі надали в іпотеку банку квартину АДРЕСА_1 , вартість якої сторони погодили в розмірі 162408грн.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20.08.2015р. скасовано рішення Сокальського районного суду Львівської області від 18.06.2013р. в частині виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з квартири, яка є предметом іпотеки. Поряд із цим, судом вирішено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CGS0GA00000071 від 19.09.2007р. в розмірі 29925.07 доларів США, звернути стягнення на вказане нерухоме майно.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 20.12.2018р. звернуто стягнення на належну позивачам квартиру АДРЕСА_1 , яка передана в іпотеку АТ БК «ПриватБанк» на підставі договору №2873 від 19.09.2007р. та за рахунок отриманих від продажу коштів задовольнити вимоги АТ БК «ПриватБанк» в розмірі 158705,72 доларів США.

Постановою державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 07.10.2021р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання зазначеного виконавчого напису.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», в редакції, що діяла станом на дату вчинення виконавчого напису 20.12.2018р., нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, з метою стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно пункту 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, в редакції станом на 19.р., нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п.3.5. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції станом на 16.11.2017р., при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

Згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999р. , в редакції, що діяла станом на дату вчинення виконавчого напису, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 . При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З наведеного випиває, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, у виконавчому написі суму заборгованості визначено в розмірі 158705,72 доларів США.

В той же час, нотаріусом не враховано та не перевірено наявності спору щодо розміру заборгованості, не враховано строк пред`явлення даних вимог та період нарахування вказаної суми.

Також, нотаріусом не враховано того, що банк звернув стягнення на предмет іпотеки на належну позивачам квартиру, про що свідчить рішення суду, яке ухвалено та набрало законної сили до вчинення оскаржуваного напису.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про наявність спору між сторонами, що виключає можливість вчинення нотаріусом виконавчого напису щодо предмета іпотеки, що є підставою визнання його таким, що не підлягає визнанню.

Судовий збір, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20.12.2018р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрований в реєстрі за №2267, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в дохід держави 2270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ:14360570, місцезнаходження: вул.Грушевського,1Д, м.Київ.

Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: вул.Центральна,6/9, м.Дніпро.

Головуючий: М. Я. Адамович