Ухвала суду № 104033932, 11.04.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1511/22

2-з/760/152/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Букіної О.М.,

при секретарі Кривулько С.В.,

розглянувши у судовому засідання в залі суду в м. Києва заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що нею подано до Солом`янського районного суду м. Києва позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Вказує, що в позовній заяві про поділ спільного сумісного майна подружжя заявлено вимоги про щодо права на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Посилається, що 18.11.1988 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб.

За час перебування у шлюбі сторонами спільно було придбано квартиру АДРЕСА_1 , яку зареєстровано на праві власності за відповідачем.

Стверджує, що 04.04.2020 шлюб між нею та позивачем було розірвано та сторони домовилися про позасудовий поділ спільного майна та реєстрацію за позивачем права власності на Ѕ частину спірної квартири.

При цьому із дня розірвання шлюбу по день звернення до суду відповідач ухиляється у добровільному порядку здійснити реєстрацію за позивачем права власності на Ѕ частину спірної квартири, у зв`язку із чим остання звернулася із позовом до суду.

Позивач зазначає, що на даний час існує загроза відчуження спірної квартири, оскільки сторони не перебувають у зареєстрованому шлюбі та для в відчуження спірної квартири не потрібна згода позивача.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Встановлено, що предметом спору є поділ спільного майна подружжя, зокрема, позивач просить суд здійснити поділ майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , що є об`єктом спільної сумісної власності придбаного подружжям майна під час перебування в шлюбі та визнати за позивачем право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

18.11.1988 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Залізничного РВК м. Києва. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу (а.с. 12).

04.04.2020 шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 13).

13.06.2008 ОСОБА_2 було набуто право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Томаєвою М.Ю. (а.с. 14-15).

Таким чином спірну квартиру було набуто відповідачем під час перебування у зареєстрованому шлюбі із позивачем.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи межі заявлених вимог, суд вважає частково обґрунтованими вимоги позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , так як невжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Разом із тим, суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви в частині накладення арешту всю квартиру АДРЕСА_1 , оскільки позивачем ставиться питання про визнання за нею права власності в порядку поділу майна подружжя лише на Ѕ частину даної квартири.

Враховуючи предмет позову та вимоги чинного законодавства, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданої заяви.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задовольнити частково.

Накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини поданої заяви відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя О.М. Букіна