Ухвала суду № 104031942, 18.04.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2704/22

Провадження № 1-кп/638/1052/22

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

судді Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Колодія М.М., за матеріалами кримінального провадження № 12022221200000130 від 20.01.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, на утриманні малолітніх осіб не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого, та

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

кожного, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова за матеріалами кримінального провадження №12022221200000130 від 20.01.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом ХРУП № 3 ГУ Національної поліції в Харківській області закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12022221200000130 від 20.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду по суті. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисний корисливий злочин проти власності за таких обставин. 20 січня 2022 року, близько 19:40 годин, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебуваючи по вул. Клочківській 134 «Б» в м. Харкові, побачили припаркований автомобіль марки «Nissan Patrol» державний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_7 .. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до сховища, та розподіливши між собою ролі, переконавшись що за їх діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 розбив заздалегідь приготовленим свердлом заднє ліве скло вищезгаданого автомобіля, після чого ОСОБА_2 таємно викрав з салону сумку фірми «Chiaruge» чорного кольору, в середині якої знаходився ноутбук марки «Asus Vivobook», модель К513Е серійний №12ММАNOCVO30012403» сірого кольору, зарядний пристрій з дротом чорного кольору до ноутбуку, мишку сірого кольору марки «Logi М130», щоденник сірого кольору, після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 60000 грв..

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненою за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в сховище.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

Згідно із ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено ст. 55 Конституції України та гарантовано ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд).

У зв`язку з веденням военного стану на території України, з урахуванням ст. 3 Конституції України, з метою забезпечення життя, здоров`я та безпеки відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, данне клопотання розглядається дистанційно.

Ухвалами слідчих суддів Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року підозрюваним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 березня 2022 року, встановлено заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 143580 грн.

В подальшому, ухвалами слідчих суддів від 20.03.2022 року продовжено дію запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 18.04.2022 року включно з визначенням застави 143580 грв..

Захисник Шевченко О.С. звернувшись до суду, вказала на недоведенність стороною обвинувачення ризиків, просила змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домашній арешт з покладанням відповідних зобов'язань, зменьшити розмір застави до 50000 грв. та розглянути клопотання за її відсутністю.

Прокурор не заперечував щодо зміни розміру застави до 50000 грв., однак наполягав на задоволенні свого клопотання з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися. Просив суд розглянути дане клопотання за його відсутністю.

Зазначене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу направлено на адресу знаходження обвинувачених в законний спосіб.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні та продовженні запобіжного заходу.

Так, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування продовження до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останніми покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Вивченням осіб встановлено, що обвинувачені не одружені, особи, що перебувають на утриманні відсутні, офіційно не працевлаштовані, в силу ст. 89 КК України не судимі, постійного джерела доходу не мають, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків та можливість уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховування від суду.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує наступні обставини, передбачені статтею 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення останніми кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті статті 185 Кримінального кодексу України; 2) тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винними - за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України - позбавлення волі на строк від трьох до шести років; 3) наявність обґрунтованого повідомлення про підозру обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які на теперішній час існують, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу останніх, наявні підстави вважати, що вони можуть продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинувачених обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає, що менш суворий запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Відповідно до статті 183 КПК України суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, тяжкості покарання, враховуючи наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили тяжкий злочин проти власності, суд вважає за можливе визначити заставу в межах, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, а саме, двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62 025, 00 грн грн (2481 грн х 25 = 62 025, 00 грн), розмір якої є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Керуючись ст.ст. 331, 369, 370 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Колодія М.М., за матеріалами кримінального провадження № 12022221200000130 від 20.01.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шестьдесят) днів, до 17 червня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожному, заставу в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62 025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повідомити усно і письмово процесуального керівника по справі - прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Колодія М.М. та суд Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Колодія М.М. негайно повідомити близького родича, члена сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , або іншу особу за вибором обвинувачених про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останніх.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 17 червня 2022 року.

Суддя