Ухвала суду № 104030075, 14.04.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9613/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Хайнацький Є.С.,

при секретарі: Брачуна О.О.,

за участю:

прокурора: Білецький Ю.Ю.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Cлідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції Собко Аліни Миколаївни, погоджене Прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва Білецького Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022102060000060 від 30.03.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Cлідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенант поліції Собко А.М. за погодженням з Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва Білецьким Ю.Ю. звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022102060000060 від 30.03.2022 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022 року за № 42022102060000060, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 6 ст. 111-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 року Президентом Російської Федерації прийнято рішення «про проведення спеціальної військової операції на території Україні».

В подальшому, Збройними силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і Збройних Сил Російської Федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань та здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 року строком на 30 діб.

Незважаючи на вищевказані зобов`язання по неухильному додержанню Конституції України та законів України, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі, щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань Російської Федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - здійснення передачі матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора.

Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді менеджера Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки АТ «Укрзалізниця» є службовою особою. Починаючи з 26.03.2022 року по 31.03.2022 року ОСОБА_1 , діючи з метою підтримки держави-агресора, після окупації України та утворення органів влади окупаційної адміністрації, здійснював активну системну передачу матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , яка полягала у передачі продуктів харчування та годуванні останнім збройних та воєнізованих формувань держави-агресора, тобто здійснення колабораційної діяльності.

Так, протягом 30.03.2022 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_1 діючи умисно, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора та збройних формувань Російської Федерації на тимчасово окупованій території України та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, годував та надавав власні продукти харчування за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, у власній квартирі № 2 , збройним та воєнізованим формуваннням держави-агресора.

06.04.2022 року протиправна діяльність громадянина України ОСОБА_1 , яка полягала у передачі матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора, була припинена співробітниками Служби Безпеки України.

12.04.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто вчиненні колобораційної діяльністі шляхом передачі матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме: рапортом про вчинення кримінального правопорушення; допитом свідка ОСОБА_2 від 07.04.2022 року; допитом свідка ОСОБА_3 від 07.04.2022 року; допитом свідка ОСОБА_4 від 07.04.2022 року; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 08.04.2022 року; протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 08.04.2022 року; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Враховуючи, що тяжкість злочину, що інкримінується ОСОБА_1 , який пов`язаний з підтримкою держави-агресора та збройних формувань Російської Федерації на тимчасово окупованій території України; обставини його ймовірного вчинення; дані про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, слідчий та прокурор вважають, що більш м`які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення може спонукати останнього до зміни місця постійного проживання; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Відтак, вказані обставини виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання.

Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022 року за № 42022102060000060, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 6 ст. 111-1, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 12.04.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, пов`язаного з підтримкою держави-агресора та збройних формувань Російської Федерації на тимчасово окупованій території України; обставини його ймовірного вчинення; дані, що характеризують особу підозрюваного; його вік та стан здоров`я, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв`язків та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може негативно впливати на хід досудового розслідування, шляхом незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відтак, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.

Крім того, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за належне визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять тисяч) грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, термін дії яких у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 11.06.2022 року включно.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Cлідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції Собко Аліни Миколаївни, погоджене Прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва Білецького Ю.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022102060000060 від 30.03.2022 року, - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючому на посаді менеджера Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки Акціонерного товариства «Укрзалізниця», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 42022102060000060 від 30.03.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 11.06.2022 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять тисяч) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/рUA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування до 11.06.2022 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій утримується підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи в якій утримується підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 42022102060000060 від 30.03.2022 року та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Є.С. Хайнацький