Ухвала суду № 104028415, 15.04.2022, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/813/21

Провадження 1-кс/193/29/22

У Х В А Л А

іменем України

15 квітня 2022 року смт. Софіївка

Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В.,

при секретарі судового засідання Ратушної В.В.,

за участі власника майна ОСОБА_1

його представника Захарової М.В.,

прокурора Костовського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Захарової Марини Володимирівни про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

23.02.2022 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Захарової М.В. з проханням скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року на відеореєстратор, мобільний телефон та грошові кошти.

В обґрунтування клопотання зазначено, що за вищевказаною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотанняпрокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області Котова В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021042090000025 від 06 липня 2021 року за ч. 2 ст. 191 КК України, накладено арешт на вилучене 26 липня 2021 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 майно, з яких окрім іншого відеореєстратор "Partizan" та пульт до нього; мобільний телефон "Xiаomi Note 8 Pro" та грошові кошти у загальній сумі 46750 грн.

Наголошено, що до цього часу досудове розслідування кримінального провадження ще триває, однак за увесь цей час (8 місяців) підозру ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення не вручено, останній в рамках цього кримінального провадження не має жодного статусу. Вважає, що в органу досудового розслідування та прокурора було достатньо часу та можливостей для отримання відповідної доказової інформації з вилучених телефона, реєстратора та належного її процесуального оформлення, що відповідало б завданням кримінального провадження. А тому подальше на невизначений час утримання цих речей органом досудового розслідування не вбачається пропорційним заявленій прокурором меті, тому вони мають бути повернуті особі, у якої були вилучені. Таке тривале утримання цих речей з огляду на викладене не переслідує жодної легітимної мети.

Що ж стосується грошових коштів, то їх арешт також не переслідує цілей, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, та фактично має місце незаконне позбавлення особи її майна, при цьому що грошові кошти знецінюються внаслідок інфляції. В ході досудового розслідування не встановлено підстав визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для утримання цього майна та позбавлення особи права власності на нього чи його обмеження.

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_1 та його захисник Захарова М.В., посилаючись на обставини викладені у клопотанні про скасування арешту майна, дане клопотання підтримали і просили його задовольнити.

Прокурор Костовський С.С. у судовому засіданні не заперечував проти повернення ОСОБА_1 належного йому відеореєстратора та мобільного телефону, оскільки всі необхідні слідчі дії з даними речовими доказами вже проведені, між тим був не згоден з скасуванням арешту грошових коштів, зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що вилучені грошові кошти у сумі 46750 грн. мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні. Для встановлення походження цих коштів необхідно здійснити проведення аудиту фінансово-господарської діяльності КЗО «Жовтневий навчально-реабілітаційний центр з поглибленим професійно-трудовим навчанням» ДОР» директором якого працював ОСОБА_1 , та за необхідності провести ряд інших необхідних слідчих в тому числі експертних досліджень, що можуть виникнути під час судового провадження.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, належно оцінивши наявні докази, вважає клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ВП № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №№ 42021042090000025 від 06 липня 2021 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження за ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року накладено арешт на майно, вилучене 26 липня 2021 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , а саме на:

-відеореєстратор "Partizan" та пульт, які поміщені до спец пакету ENZ4049077;

-мобільний телефон "Xiаomi Note 8 Pro", який поміщений до спец пакету ЕХР 0309286;

-предмет зовні схожий на пістолет та 12 набоїв 9 мм, які поміщені до спец пакету ЕХР 0309258;

-набої 36 штук 16 калібру, які поміщені до спец пакету ЕХР 0309259;

-купюри грошових коштів номіналом 500 гривень у кількості 66 штук, 200 гривень - 11 штук та 100 гривень - 13 штук, які поміщені до спец пакету ЕХР 0309287;

-купюри грошових коштів номіналом 500 гривень у кількості 84 штуки, 200 гривень - 7 штук, 100 гривень - 6 штук, 50 гривень - 50 штук, які поміщені до спец пакету ЕХР 0309256.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, а саме, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.

За наведених обставин, враховуючи, що майно, яке перебуває під арештом, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, відноситься до речових доказів у кримінальному провадженні, на який було обґрунтовано накладено арешт ухвалою слідчого судді, а також необхідність у накладенні арешту полягає в збереженні речових доказів, що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України, потреба у застосуванні арешту на вказане майно не відпала, та згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, тому підстав для скасування арешту не вбачається.

Наразі слідчий суддя доходить висновку, що існують достатні підстави вважати, що майно, а саме грошові кошти у загальному розмірі 46750 грн., на які було накладено арешт відповідають вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст.170 КПК України суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, тому доводи представника власника майна про не перебування ОСОБА_1 , як власника цього майна, у жодному процесуальному статусі, у зв`язку з чим відсутності підстав для збереження арешту вказаного майна, є необґрунтованими.

З огляду на наведене та враховуючи що представник власника майна не навів доводів які б свідчили що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано або потреба у його накладенні відпала та доказів на підтвердження цього не надав, слідчий суддя доходить висновку що у задоволенні клопотання у цій частині слід відмовити.

Водночас, як вже з`ясовано під час судового розгляду справи прокурор не заперечував проти повернення мобільного телефону та відеореєстратора з пультом його власнику ОСОБА_1 через те, що у подальшому застосуванні такого заходу щодо цього майна відпала потреба, тому суд вважає за можливе скасувати арешт з вказаного майна. .

Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Захарової Марини Володимирівни про скасування арешту майна, - задовольнити частково.

Скасувати частково арешт майна у кримінальному провадженні № 42021042090000025 від 06 липня 2021 року, зокрема накладений ухвалою слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2021 року щодо відеореєстратора "Partizan" та пульту до нього, які поміщені до спец пакету ENZ4049077 та мобільного телефону "Xiomi Note 8 Pro", який поміщений до спец пакету ЕХР 0309286.

В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О. В. Томинець