Рішення № 104028198, 20.04.2022, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/41/22

п/с № 2/174/98/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Шарапової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 13.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3661463 про надання споживчого кредиту через Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства або мобільний додаток.

Згідно кредитного Договору ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу кошт в сумі 5300,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Згідно кредитного договору, сторони погодили істотні умови Договору, а саме строк договору 30днів.

Дата повернення кредиту 15.03.2021року. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, п. 1.4. Кредитного договору. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.

TOB «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5300,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну пастку відповідача. У встановлений термін 15.03.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 13 09. 2021 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено Договір факторингу №13/09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 5300,00 грн. - тіло кредиту та 12084,00 грн. - нараховані проценти, всього - 17384,00 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Ухвалою від 11.02.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовну заяву підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, відзив на позовну заяву не направила, подала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності, позов визнає частково, в сумі 5300,00 грн. - тіло кредиту.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду особи, які беруть участь у справі не зверталися.

Таким чином, відповідно до ст. 280 ЦПК України, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір № 3661463 про надання споживчого кредиту. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 13.02.2021 о 10 год. 30 хв. (а.с. 25-31).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит сумі 5300,00 грн. Строком кредиту 30 днів. Дата повернення вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору (а.с. 32).

Відповідно до п. 1.5 Договору, процентна ставка становить 1,90 % в день. Знижена процентна ставка - 0,57 % в день.

За пунктом 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані Споживачем.

Згідно з п. 5.4 Договору, Споживач зобов`язаний, зокрема, у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.

Відповідно до Графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту № 3661463 від 13.02.2021, підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису 13.02.2021 о 10 год. 30 хв., сума кредиту становить 5300,00 грн.; - 906,30 грн. сума заборгованості по несплаченим процентам користування кредитом, разом до оплати: 6206,30 грн., дата повернення кредиту - 15.03.2021.

Того ж дня, 13.02.2021 відповідач підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 33-36).

Відповідно до довідки виданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім», за дорученням ТОВ «Авентус Україна», відповідно до договору було здійснено переказ коштів в сумі 5300,00 грн. на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 37, 38).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 3661463 від 13.02.2021, ОСОБА_1 станом на 14.01.2021 року має заборгованість в сумі 17384,00 грн. (а.с. 52).

Між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Авентус Україна» 13.09.2021 року укладено договір факторингу, в реєстрі боржників (додаток № 1 до договору факторингу) вказана ОСОБА_1 та на її електронну адресу, яка вказана у кредитному договорі (а.с. 31), направлено повідомлення про відступлення права вимоги (а.с. 39-51).

25.10.2021 року ТОВ «Українські фінансові операції» направляло на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості (а.с. 53, 54).

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із дослідженого судом Договору № 3661463 про надання споживчого кредиту від 13.02.2021 встановлено, що останній укладено в електронній формі.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису, відповідачем не надано.

Доказом підтвердження отримання коштів відповідачем є повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім», наявне в матеріалах справи, в якому зазначені: дата проведення операції; сума операції; номер картки; номер транзакції. Доказів протилежного, зокрема того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок споживача, відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач за договором основний борг не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість. Заявлений позивачем у позовній заяві розрахунок заборгованості по несплаченим відсоткам чи період, за який його було здійснено, відповідачем спростовано не було.

Отже, вирішуючи спір, оцінивши надані докази та встановивши, що 13.02.2021 відповідач підписала за допомогою електронного підпису договір про надання споживчого кредиту № 3661463, але своєчасно не виконала грошове зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеним договором, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 17384,00 грн.

Що стосується витрат позивача на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 1, 2 до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, стороні на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень ст. 137 ЦПК України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно платіжного доручення № 9046 від 14.01.2022 року про сплату за надані послуги за договором № 040122-1 про надання правової допомоги від 04.01.2022 р., позивач сплатив адвокатському об'єднанню «Правес» 6000,00 грн. Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальності «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 313, заборгованість за Кредитним договором № 3661463 про надання фінансового кредиту від 13.02.2021 року, у сумі 17 384 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 313, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А.Ілюшик