Ухвала суду № 104027408, 18.04.2022, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/166/22

Провадження № 2-а/603/10/2022

У Х В А Л А

"18" квітня 2022 р. м.Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М.

при вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкритті провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради

предмет позову: продовження строку звернення до суду та скасування постанови від 03.02.2022 року серії РАП №0031091 по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про продовження строку звернення до суду та скасування постанови від 03.02.2022 року серії РАП №0031091 по справі про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказану позовну заяву слід передати за підсудністю за таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 4 КАС Україниадміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України передбачено право кожної особи на звернення до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленомуКАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За правилами ч. 1 ст. 25КАС Україниадміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26КАС Українипозови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, щоКодекс адміністративного судочинства Українивстановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Отже, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Таким чином, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом заявленого позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідачем у позовній заяві зазначено Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул.Коновальця 8 м.Тернопіль).

Позивач у позовній заяві зазначає, що його місце проживання: АДРЕСА_1 . Разом із цим, місцем фактичного проживання в постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП №467440266 зазначено місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Із долученої позивачем копії паспорта громадянина України встановлено, що зареєстрованим місцем проживання останнього є адреса: АДРЕСА_2 .

Правовідносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюютьсяЗаконом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV(далі Закон №1382-ІV).

Згідностатті 3 Закону № 1382-IV, вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; - місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; - місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 Закону № 1382-ІVвизначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленомузакономпорядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, зокрема, паспорт громадянина України.

Крім того, механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають Правила реєстрації місця проживання, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207(далі - Правила).

Пунктом 3 Правил визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно п. 4 Правил визначено, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

За змістом пункту 9 Порядку відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Отже, засвідчення факту місця проживання у публічно-правових відносинах, має бути підтверджено реєстраційними відомостями, внесеними в паспортний документ.

Вказане свідчить, що в розумінніст. 25 КАС Україниадміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленомузакономпорядку місцем проживання (перебування, знаходження), відомості про яке внесено до паспорта цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Разом з тим позивачем на підтвердження зареєстрованого у встановленомузакономпорядку місця перебування суду не подано жодний з перелічених в ст. 3Закону № 1382та п. 9 Правил № 207 документів, в той час як на підтвердження зареєстрованого у встановленомузакономпорядку місця проживання подано копію паспорта громадянина України.

Фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання останнього «зареєстрованим у встановленомузакономпорядку» для цілей застосуванняст. 25 КАС Українипри визначені підсудності такої справи.

Суд наголошує, що терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов`язує саме з зареєстрованим у встановленомуЗаконом № 1382-ІVпорядку проживанням особи, а не з його роботою, зайнятістю чи місцезнаходженням.

Підсумовуючи наведене слід зробити висновок, що для застосування положень ч. 1ст. 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленомузакономпорядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача чи відповідача, не зареєстрованим у встановленомузаконом порядку.

Відповідачем у позовній заяві зазначено Управління муніципальної інспекції, місцезнаходження якого: м. Тернопіль, вул. Коновальця 8, що також не віднесено до територіальної юрисдикції (підсудності) Монастириського районного суду м. Монастириська Тернопільської області.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 29 КАС Українисуд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.ч. 6 та 8статті 29 КАС Українипитання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 318КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленоюзакономпідсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями20, 22, 25-28цьогоКодексу.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальнийзаконзабороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленоюзакономпідсудністю.

Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомуст. 29 КАС України.

За таких обставин, вважаю, що дана справа не підсудна Монастириському районному суду м.Монастириська Чортківського району Тернопільської області, тому її необхідно передати для розгляду за підсудністю за зареєстрованим у встановленомузакономпорядку місцем проживання позивача до Бережанського районного судуТернопільської області.

На підставі наведеного, керуючись 20, 25, 26, 29, 171,248, 256,293, 295 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про продовження строку звернення до суду та скасування постанови від 03.02.2022 року серії РАП №0031091 по справі про адміністративне правопорушення - передати на розгляд за підсудністю до Бережанського районного судуТернопільської області (47500, вул.Банкова 2 м.Бережани Тернопільська область).

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. М. Галіян