Ухвала суду № 104023187, 18.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7191/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2022 року до Печерського районного суду надійшла вказана позовна заява.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Звертаючись до суду із позовом позивач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. При цьому, у позовній заяві позивач просить зобов`язати Київську міську раду забезпечити ОСОБА_1 жилим приміщення в рахунок знесеного 3/8 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст.364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки з цього майна (ст. ст. 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Цей перелік не є вичерпним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Cловосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

У даній позовній заяві не йде мова щодо порушення права позивача на конкретно визначене майно, що знаходиться саме у Печерському районі м. Києва, тому дана справа не підлягає розгляду Печерським районним судом м. Києва.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції). З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції).

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичної особи пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб.

Місцем знаходження відповідача - Київської міської ради, як зазначено позивачем - м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до п. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи, що підстави для розгляду позову в Печерському районному суді м. Києва відсутні, то справа підлягає передачі на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-А, м. Київ, 03057).

З викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії - передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-А, м. Київ, 03057).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя О. Л. Бусик