Рішення № 1040226, 04.10.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.07 Справа № 13/583

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс лімітед»м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»м. Лисичанськ

про стягнення 2 269 620 грн. 19 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Колесніков Ю.О. дов. № 34 від 01.07.2007 р.

Від відповідача

Матрьонін М.І. дов. № 12 від 01.01.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1853 946 грн. 43 коп., 3 % річних – 415 673 грн. 25 коп., що виникли в наслідок прострочення виконання грошового зобов’язання.

04.10.2007 р. позивач зменшив розмір вимог, та просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 1853 946 грн. 43 коп., 3 % річних – 408 417 грн. 60 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що між позивачем та ТОВ «Луганськвуглепереробка»було укладено договір купівлі-продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 за умовами якого ТОВ "Луганськвуглепереробка" продані, а позивачем придбані боргові зобов’язання відповідача за відповідними, зазначеними у п. 1 договорами на суму 12 621 482 грн. 58 коп.

Листом від 08 червня 2006 р. № 135, одержаним відповідачем 13.06.2006 р. позивач запропонував відповідачу погасити заборгованість в сумі 12 621 482 грн. 60 коп. протягом 10 днів з моменту одержання листа.

У встановлений строк грошове зобов’язання виконано відповідачем не було.

27.04.2007 р. господарським судом Луганської області по справі № 1/44 за позовом ТОВ «Інтерофіс лімітед»до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»було прийнято рішення про стягнення з відповідача заборгованості за договором продажу боргових зобов’язань від 15.01.2006 року № 543 в сумі 12 611 880 грн. 50 коп. При розгляді зазначеної справи судом було також встановлено, що відповідачем було порушені норми ст. 530 Цивільного кодексу України, після одержання вимоги позивача № 135 від 08.06.06 р. грошове зобов’язання в сумі 12 611 880 грн. 50 коп. виконано не було.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., та 3 % річних у сумі 408417 грн. 60 коп. за період з моменту виникнення прострочення по 20.08.2007 р. відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що на його думку до позивача при укладенні договору купівлі-продажу боргових зобов’язань від 15.01.06 № 543 не перейшло право вимагати сплати штрафних санкцій і відповідно його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Крім того згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2007 р. по справі № 1/44 було встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 12611880 грн. 50 коп., яке виникло на підставі договору продажу боргових зобов’язань від 15.01.2006 р. № 543 та в наслідок невиконання вимоги позивача від 08 червня 2006 р. № 135 про сплату боргу в 10-ти денний строк, одержаного відповідачем 13.06.2006 р.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних не є штрафними санкціями і відповідно доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються до уваги.

За таких обставин, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх розрахунком, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –22623 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Малиновського 1 ідентифікаційний код 32359108 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс лімітед»м. Київ, провулок Киянівський 3-7 ідентифікаційний код 32962368 інфляційні нарахування в сумі 1 853 946 грн. 43 коп., 3 % річних у сумі 408417 грн. 60 коп., державне мито у сумі –22623 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

09 жовтня 2007 року