Ухвала суду № 104015209, 20.04.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2010/22

У Х В А Л А

20.04.2022 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Надопта А.А., при секретарі Онисько С.С., за участю прокурора Онисько М.В., слідчого Онисько І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бочкор І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання слідчого СВ відділення №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Онисько І.І., погодженого прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Онисько М.В., у кримінальному провадженні №12022071080000078, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Подане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи 05.11.2021 засудженим Виноградівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, на шлях виправлення не став, а повторно скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

16 лютого 2022 року близько 04 години, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , де реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи сусгйльно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вхідних дверей, проник до квартири, звідки повторно, таємно викрав з дитячої кімнати мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi 7» 3/32 GB, s/n 9832, НОМЕР_1 , чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 16.02.2022 року становить 2200 гривень. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав з дерев`яного столику в дитячій кімнаті ноутбук марки «DELL», модель: PP41L, Ref Number: 08225, чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 16.02.2022 року становить 3000 гривень та жіночий гаманець чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта від 11.03.2022 року становить 436,50 гривень з грошовими коштами в сумі 7000 гривень, із викраденим зник, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 12636,50 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Крім цього, 16 лютого 2022 року близько 04 години, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення документів та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настак ня суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, таємно викрав паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_2 , паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 та карту для виплат барку «Укргазбанку», № НОМЕР_2 , із викраденим зник.

19 квітня 2022 року слідчим СВ відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Онисько І.І., за погодженням із начальником Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури Онисько М.В., громадянину ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 357 КК України.

Вина ОСОБА_1 , підтверджується зібраними по кримінальне лу провадженню доказами: протоколом допиту потерпілого, протоколу допі ту свідків, протоколом впізнання, та іншими зібраними в ході досудові го розслідування доказами.

Підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачено ч. 3 ст. 185 за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, тобто скоїв тяжкий злочин.

У відповідності до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушеї гя відноситься до тяжкого злочину.

Також, враховуючи те, що з зібраних характеризуючих даних на ОСОБА_3 , було встановлено, що він ніде не працює, по місцю проживаї ня характеризується з негативної сторони, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що ОСОБА_1 , раніше засуджений вироком 05.11.2021 Виноградівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з дворічним іспитовим строком, на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний тяжкий злочин проти власності.

Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та невчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідка, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , є тяжким і передбачає

можливість призначення покарання у вигляді на строк від трьох до шести років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, що також є підставою його переховуватись в подальшому від органів досудового розслідування.

2. Незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та потерпілим і схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.

3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_1 , зможе використовуючи

свої зв`язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанн ям досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 , запобіжного заход . у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушеннь та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування че вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою т невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, ідо причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальне го правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який ніде не працює та не навчається, не має міцних соціальних зв`язків, які б утримували його за місцем проживання, по місцю проживання характеризується з негативної сторони, а також те, що ОСОБА_1 , раніше засуджений вироком 05.11.2021 Виноградівським районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з дворічним іспитовим строком, на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний тяжкий злочин проти власності, а тому з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку з наведеним, особисте зобов`язання, особиста порука, домаш? ій арешт та застава щодо підозрюваного будуть недостатньо ефективни ли запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у то лу числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенн у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення опираючись на зібрані в ході проведення досудового розслідування докази, вважає за необхідне враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявні встановлені обставини, обрати підозрюваному ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор, якого підтримав слідчий у судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та захисник щодо клопотання заперечили. Зокрема підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися не має. Вииним себе визнає, не заперечує причетність до злочину, що йому інкриміновано.

Вважає, що арешт є занадто суворим запобіжним заходом. Просив обрати до нього менш суворий захід.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Слідчий суддя констатує, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Указаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України, яка 19.04.2022 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена.

Слідчий суддя також визнає доведеним обставинами про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м`які (особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчим суддею також враховується тяжкість вчиненого злочину: підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 357 КК України, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тобто у вчиненні тяжкого злочину.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.

За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин, правові підстави для визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі відсутні, оскільки такий розмір не зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 20.04.2022 року і до 19.06.2022 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 148860 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 19.06.2022 року включно.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 19.06.2022 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А. А. Надопта