Рішення № 104011681, 08.04.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3727/21

Провадження № 2/444/287/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

08 квітня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Головач Орислава Романівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Головач Орислава Романівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої позовні вимоги, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник ОСОБА_2 , що стверджується його свідоцтвом про смерть. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , її рідна сестра. ОСОБА_2 був рідним сином її сестри ОСОБА_3 . У зв`язку із одруженням позивач своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " змінила на прізвище чоловіка " ОСОБА_1 ", а її покійна сестра із прізвища " ОСОБА_1 " - на " ОСОБА_1 ". Позивач зазначає, що після смерті племінника ОСОБА_2 інших спадкоємців немає, оскільки ОСОБА_2 своєї сім`ї не мав та проживав зі своєю матір`ю, яка померла швидше за нього.

Також позивачка в позовній заяві зазначає, що коли помер її племінник ОСОБА_2 його похованням займалася її сім`я. Після смерті племінника відкрилася спадщина на належне йому майно, після чого вона зверталася до нотаріуса і отримала консультацію щодо отримання спадщини. Розпочала збір документів. З консультації нотаріуса вона зрозуміла, що всі документи їй необхідно подати коли пройде 6 місяців після смерті ОСОБА_2 . Однак, в листопаді 2021 року, коли вона звернулась до нотаріуса, нотаріус перебувала у відпустці. Також позивач зазначає, що вона є особою похилого віку та на дату подання позову їй виповнилося 92 роки. В подальшому було оголошено карантин. Позивач зазначила, що вона не є вакцинована. Через погане самопочуття вона не змогла звернутися до нотаріуса і подати заяву для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що після цього вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак їй було повідомлено, оскільки вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку, що підтверджується листом № 237/01-16 від 17.12.2021 року.

Позивач вважає, що її необізнаність та її похилий вік, стали поважними прчининами через які вона пропустила строк для прийняття спадщини. Просить задовольнити позов та визначити їй додатковий трьохмісячний строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.02.2022 року. З метою забезпечення доказів для об`єктивного з`ясування обставин справи, витребувано в приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Головач Орислави Романівниінформацію про те чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Якщо така спадкова справа заведена то копію такої справи належно засвідчену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно надати суду.

16.02.2022 року розгляд справи відкладено на 22.03.2022 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікуванні (арк. спр. 34).

22.03.2022 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28 березня 2022 року.

28.03.2022 року розгляд справи відкладено на 08.04.2022 року.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити (арк.спр.27).

Представник відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської областів судове засідання не з`явився, однак на адресу суду відповідачем направлено листа про відсутність заперечень щодо позовних вимог позивача. Просить розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Головач Орислава Романівна, в судове засідання не з`явилась, однак подала суду клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за її відсутності. В листі зазначила, що при вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду (арк.спр.48).

А тому суд, оглянувши письмові заяви учасників справи, вирішив розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 ,що стверджується свідоцтвом про смерть виданим Староскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області НОМЕР_1 (арк. спр. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ,що стверджується свідоцтвом про смерть виданим Старостинським округом №13, староста с.Стара Скварява Жовківської міської ради Львівського району Львівської області серії НОМЕР_2 (арк. спр. 6).

Із копії свідоцтва про народження позивачки у справі встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьком зазначено ОСОБА_7 , матір`ю ОСОБА_8 (арк.спр.10).

У зв`язку із одруженням позивачка своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " змінила на прізвище чоловіка " ОСОБА_1 ", що стверджується копією свідоцтва про одруження (арк.спр.10).

Із копії свідоцтва про народження сестри позивачки ОСОБА_3 встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьком зазначено ОСОБА_7 , матір`ю ОСОБА_8 (арк.спр.11).

У зв`язку із одруженням сестра позивачки своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " змінила на прізвище чоловіка " ОСОБА_1 ", що стверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00031723386 (арк.спр.12-13).

Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьком зазначено ОСОБА_10 , матір`ю ОСОБА_3 (арк.спр.11).

Згідно з довідкою № 482 від 26.07.2021 року, яка видана Жовківською міською радою Львівського району Львівської області старостою ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_2 до дня смерті і вели спільне господарство (арк.спр.15).

Згідно з довідкою з довідкою № 481 від 26.07.2021 року, яка видана Жовківською міською радою Львівського району Львівської області старостою ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 (арк. спр. 14).

Згідно з довідкою № 483 від 26.07.2021 року виданою Жовківською міською радою Львівського району Львівської області старостою ОСОБА_11 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заповіт в Староскарявській сільській раді не посвідчувався (арк. спр. 14).

Згідно з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 68729003 від 23.03.2022 року відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутні (арк. спр.50).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Головач Орислава Романівна вих.№237/01-16 від 17.12.2021 року, позивачці було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. Також в листі зазначено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (арк. спр. 16).

Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини, є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до обставин викладених у позовній заяві, причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є те, що вона є особою похилого віку, а саме на час подачі позову до суду їй виповнилося 92 роки. Окрім того у зв`язку із врахуванням епідемологічної ситуації в Україні коронавірусної хвороби (COVID-19) та через карантинні обмеження, вона не змогла вчасно звернутися в нотаріальну контору для подання заяви про прийняття спадщини.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що спору про спадкування не існує, а сама спадщина відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України відумерлою не визнана, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивач має право на її прийняття як спадкоємець.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право па спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд враховує те, що позивач ОСОБА_1 підставно звернулась до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості немає.

Ураховуючи зазначене вище, суд вважає, що причини пропуску строку позивачем для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини є поважними, оскільки вона є особою похилого віку, та з врахуванням карантинних обмежень із врахуванням епідемологічної ситуації в Україні коронавірусної хвороби (COVID-19), пропустила встановлений законодавством строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому позивачу належить продовжити такий строк.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Зібрані в справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є достатні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 206, 258-259, 263, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий трьохмісячний строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня вступу рішення в законну силу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.04.2022 року.

Суддя: Олещук М. М.