Рішення № 104003584, 19.04.2022, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/469/21

Провадження № 2/702/23/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19.04.2022 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

представника позивача ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2 , представник відповідача Панасюк Н.А. - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Юлія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Представник позивача в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та зобов`язання вчинити дії. Підставою для звернення з позовом вважає, те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.02.2020, їй належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 4,1437 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, що розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

Вищевказану земельну ділянку попередній власник, її мати, ОСОБА_4 , згідно договору оренди землі укладеного 14.05.2007 (надалі договір оренди землі), передала в оренду строком до 31.12.2027 селянському (фермерському) господарству «Юлія» (далі - відповідач).

Однак, екземпляр договору оренди землі її матері, а потім і їй не вручався, з його умовами її ознайомлено не було.

Однак, незважаючи на те, що земельна ділянка в оренді відповідача ще з 2007 року відповідач порушив свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, яку вона не отримувала взагалі за жодний рік оренди та відповідно нехтує терміном сплати орендної плати, про який точно зазначено в договорі оренди землі. Станом на 05.08.2021 відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата смерті її матері - зазначена в правовстановлюючому документу на земельну ділянку - свідоцтві про право на спадщину за заповітом) та по теперішній час належною їй земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за жоден рік вона від відповідача не отримувала. На неодноразові її звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за договором оренди останній відповідав відмовою.

Незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору оренди, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки обчислити неможливо, оскільки договору оренди на руках у неї не має та відповідач його надати відмовляється.

В договорі оренди землі встановлено обов`язок відповідача своєчасно сплачувати оренду плату, оскільки це є істотною умовою передбаченою ст. 15 ЗУ «Про оренду землі». В зв`язку з цим, невиплата орендної плати за всі роки, є невиконанням обов`язків селянським (фермерським) господарством «Юлія», передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору оренди землі від 14.05.2007.

Умовами розрахунків по договору оренди землі, укладеним між нею та Селянським (фермерським) господарством «Юлія», було визначено виплату орендної плати в строк до 31 грудня кожного року. А отже, порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є порушенням ст. 526 ЦК України, що відповідно до ст. 610, 611 ЦК України є також підставою для розірвання договору оренди від 05.12.2016.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, вона розраховувала на отримання необхідних їй обігових грошових коштів. А отже, в зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати, вона була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які вона розраховувала при укладені договору оренди землі.

Відповідач зобов`язаний сплатити 3% річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 і селянським (фермерським) господарством «Юлія» 14.05.2017, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати відповідно до умов договору оренди землі, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 і по теперішній час, зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку загальною площею 4,1437 га, що розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, в стані придатному для цільового використання, судові витрати покласти на рахунок відповідача.

На електронну адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 12.01.2022 надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 і селянським (фермерським) господарством «Юлія» 14.05.2017, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати відповідно до умов договору оренди землі в сумі 4 418,33 грн, зобов`язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку загальною площею 4,1437 га, що розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, стані придатному для цільового використання, судові витрати покласти на рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження, витребувано докази.

Ухвалою суду від 13.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 25.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.04.2022 постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати вирішено проводити заочний розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просить його задовольнити з підстав, зазначених у позові та додатково пояснила, що просить стягнути орендну плату з позивача за 2020 рік у сумі зазначеній у додатковій угоді до договору.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про причини неявки до суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В судове засідання представник відповідача Панасюк Н.А. повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В судові засідання, які відбувалися 07.09.2021, 28.09.2021, 20.12.2021, 25.01.2022, 18.03.2022, 19.04.2022 подавала клопотання про відкладення розгляду справи з різних підстав. Жодного разу в судове засідання не з`явилась, правом на надання відзиву на позов не скористалася. Враховуючи таку поведінку представника відповідача, суд вважає такі дії спрямовані на затягування розгляду справи, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутність представника відповідача, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, з прийняттям у справі заочного рішення, відповідно до вимог ст. 280-285 ЦПК України.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14.05.2007 між ОСОБА_4 та СФГ «Юлією» в особі голови Рикун Віктора Миколайовича укладено договір оренди землі № 41/07, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться в адміністративних межах Шабастівської сільської ради (а.с. 95 - 96).

Згідно з п.2 договору оренди землі № 41/07 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,1438 г , у тому числі: ріллі (а.с. 95 - 96).

Відповідно до п. 5 договору оренди землі № 41/07 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 658,00 грн.

Згідно з п. 8 договору оренди землі № 41/07 договір укладено на 10 років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі № 41/07 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, становить 446,10 грн.

Згідно з п. 11 договору оренди землі № 41/07 орендна плата вноситься у такі терміни з 01.08. по 31.12.

Відповідно до п. 40 договору оренди землі № 41-07 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання.

18.05.2017 між ОСОБА_4 та СФГ «Юлією» в особі голови Рикуна Віктора Миколайовича укладено додаткову угоду до договору № 41/07 від 14.05.2007 (а.с. 94).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди п. 2. договору змінено та викладено у наступній редакції: в оренду надається земельна ділянка загальною площею 4,1438 га, кадастровий номер ділянки: 7123488500:03:001:0233 (а. с. 94).

Згідно з п. 2 додаткової угоди п. 8 договору змінено та викладено у наступній редакції: термін дії договору з 27.08.2007 по 31.12.2027. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі продовження терміну дії цього договору (за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору) договір підлягає поновленню на той самий термін і на тих самих умовах (а. с. 94).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди п. 9 договору змінено та викладено у наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і станом на 01.01.2017 становить 4 418,33 гривень. Розрахунок проводиться за мінусом податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 %. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній та відробітковій формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленті вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Форма, назва, вид та кількість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати зазначається в окремій угоді (а. с. 94).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 30.05.2017 зареєстровано договір оренди землі № 41/07 від 14.05.2007 та додаткову угоду від 18.05.2017 на право оренди земельної ділянки площею 4,1437, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, що розташована на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 5).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 успадкувала після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 4,1437 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Право на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.02.2020, реєстраційний номер 1265330271234, номер запису про право власності: 35300600, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 6 - 7).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Тобто, дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що після смерті матері ОСОБА_4 орендовану земельну ділянку успадкувала позивач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.02.2020 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2020, тобто позивач як спадкоємець сторони у договорі має право звернення з позовними вимагати до відповідача.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) (який діяв на момент виникнення правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин), яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата орендної плати.

Згідно з ст. 13, 15, 21Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором як підстава для розірвання договору оренди.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та постанові Верховного суду від 16.02.2022 у справі № 146/350/20, провадження № 61-6262св21.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, як на підставу задоволення позову в цій частині посилається на те, що відповідачем систематично у період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 06.08.2021 (дата звернення із позовом) не сплачується орендна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 (орендодавець) ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, позивач (спадкоємець орендодавця) набула право на оспорювану земельну ділянку з моменту відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Тобто, права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за договором оренди від 14.05.2007 перейшли до ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Дотримання даних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 146/350/20 (провадження № 61-10491св20), від 28.04.2021 у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21).

Так, позивачем ОСОБА_2 на виконання даної норми права на адресу відповідача 17.02.2020 було надіслано заяву, відповідно до якої ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула права власності на земельну ділянку площею 4,1437 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233, що підтверджує витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 03.02.2020, індексний номер 198669355. Земельна ділянка площею 4,1437 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0233 знаходиться в оренді СФГ «Юлія» на підставі договору оренди, укладеного із ОСОБА_4 з дня смерті ОСОБА_4 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 орендна плата за користування вказаною вище земельною ділянкою не сплачено. Пропонує виплатити позивачу оренду плату за користування земельною ділянкою за період із 2017 - 2019 роки включно (а.с. 8).

Хоча дане повідомлення не містить доказів надсилання даної заяви відповідачу (повідомлення про вручення поштового відправлення або розписки про вручення відповідачу особисто), проте відповідачем даний факт не спростовано, а тому суд вважає, що орендар про зміну власника повідомлений належним чином.

Позивач вважає систематичною невиплатою орендної плати період з ІНФОРМАЦІЯ_1 (дата відкриття спадщини ) до 13.08.2021 (дата звернення до суду).

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача.

Так, у матеріалах справи відсутні докази, що позивач ОСОБА_2 у порядку, визначеному ч. 3 ст. 148-1 ЗК України, повідомила СФГ «Юлія» про набуття права власності на земельну ділянку та вимогу про сплату орендної плати у період з часу відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 17.02.2020 (дата повідомлення про зміну власника земельної ділянки), відтак, за вказаний період відповідач дійсно допустив затримку у виплаті орендної плати, однак, зазначені обставини викликані діями орендодавця, який створив перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку по виплаті орендної плати, а тому відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати у період часу з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 17.02.2020.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 545/262/18 (провадження № 61-47367св18).

Як встановлено судом, позивач з повідомленням про набуття права власності на земельну ділянку вперше звернувся до відповідача 17.02.2020, а з позовом до суду - 13.08.2021, а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, оскільки відсутня системність (два і більше випадки) несплати відповідачем орендної плати, передбаченої договором, так як строк сплати орендної плати за 2021 рік ще не настав (до 31.12. п. 11 договору оренди).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.03.2021 у справі № 541/386/19, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд вважає, що оскільки позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною вимогою від вимоги про розірвання договору оренди, в задоволенні якої відмовлено, то у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору, що містяться в договорі оренди землі № 41/07 від 14.05.2007 та додатковій угоді від 18.05.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 21Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ч.1, 4 ст. 22 Закону № 161-XIV (який діяв на момент виникнення правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі № 41/07 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, становить 446,10 грн.

Згідно з п. 11 договору оренди землі № 41/07 орендна плата вноситься у такі терміни з 01.08. по 31.12.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди п. 9 договору змінено та викладено у наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і станом на 01.01.2017 становить 4 418,33 гривень. Розрахунок проводиться за мінусом податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 %. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній та відробітковій формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленті вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Форма, назва, вид та кількість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати зазначається в окремій угоді (а. с. 94).

Положення п. 9 договору оренди землі та п. 3 додаткової угоди були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного Суду у справі № 375/278/20, провадження № 61 - 3449св 21 від 16.06.2021.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати за 2020 рік в сумі 4 418,33 грн.

Оскільки, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, позивачем пред`явлено позовні вимоги про стягнення заборгованості по виплати орендної плати лише за 2020 рік в сумі 4 418,33 грн, відповідач доказів сплати орендної плати за 2020 рік не надав, правом на надання відзиву не скористався, саме на відповідача у справі покладено обов`язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов`язання, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, провадження № 61-8798 св1, а тому суд вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення та вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті орендної плати за 2020 рік в сумі 4 418,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подачу позову сплачено 2 724 грн, що підтверджується квитанцією № 9240-9545-0665-3936 від 06.08.2021 та за подачу заяви про забезпечення позову сплачено 681,00 грн, що підтверджується квитанцією № 9240-9545-0665-3929 від 06.08.2021.

Оскільки, позов задоволено частково, а саме задоволено одну позовну вимогу, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 908,00 грн (2 724,00 грн:3), а судовий збір в сумі 1816,00 грн суд покладає на позивача.

Крім цього, позивачем за подачу заяви про забезпечення позову сплачено 681,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією .

Ухвалою суду від 13.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю, сплачений судовий збір суд покладає на позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачена сума судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 227 грн повертається за клопотання особи, яка його сплатила. Клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 227 грн від позивача на адресу суду не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства «Юлія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Стягнути із селянського (фермерського) господарства «Юлія» на користь позивача ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 41/07 від 14.05.2007 за 2020 рік у розмірі 4 418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) гривень 33 коп.

В задоволенні позову в частині розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки відмовити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Юлія» на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: селянське (фермерське) господарство «Юлія», місцезнаходження: вул. Миру,63 с. Шабастівка Уманського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 32033461.

Суддя Ю.М.Жежер