Ухвала суду № 103997925, 19.04.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/468/22

Провадження № 1-кп/461/307/22

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

19.04.2022 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючий - суддя Стрельбицький В.В.,

за участю

секретар судового засідання Скрутень Х.Б.

сторін кримінального провадження:

прокурора Андрощук Ю.В.,

захисника Сиворога В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021141360000755 від 26.11.2021 року про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

встановив:

у провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021141360000755 від 26.11.2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт. Обгрунтовуючи заявлене клопотання, захисник вказав, що на даний час у кримінальному провадженні допитані свідки та обвинувачений. Також, захисник вказав, що обвинувачений повністю та беззастережно визнав вину у вчинені злочину, а тому змінилися підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу і ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого значно зменшились. Зокрема, захисник вказав, що визнавальні покази обвинуваченого фактично нівелюють ризики впливу на потерпілого та свідків та перешкоджання інтересам правосуддя. В свою чергу, запобіжний захід у виді домашнього арешту повністю забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить можливість уникнути ризику переховування від суду, адже у такому разі за поведінкою обвинуваченого буде встановлено контроль з боку відповідних осіб правоохоронних органів.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали. Зазначили, що вважають можливим замінити запобіжний захід.

Прокурор заявлене клопотання заперечила з мотивів безпідставності.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи заявлене захисником клопотання про заміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Вирішуючи питання про наявність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд послідовно враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судом встановлено, що в межах даного кримінального провадження відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжено судом. Також, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 гривень.

Крім того, на даному етапі судового розгляду судом допитано свідків та обвинуваченого, а також досліджено усі письмові докази надані стороною обвинувачення. Так, обвинувачений в ході судового розгляду вказав, що повністю визнає свою вину у інкримінованому йому злочині та не заперечує фактичних обставин справи наведених у обвинувальному акті.

Наведені обставини вказують на те, що на даний час значно зменшилися ризики впливу на потерпілого та свідків, а також знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами сторони захисту щодо того, що запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить належний контроль за процесуальною поведінкою обвинуваченого, зокрема такий контроль буде забезпечений відповідними особами правоохорнних органів за місцем проживання обвинуваченого та прокурором на якого слід покласти контроль за виконанням даної ухвали.

Крім того, судом приймається до уваги той факт, що обвинувачений не має можливості в повному обсязі на даний час внести заставу визначену судом. Натомість, стороною захисту надано суду документи щодо часткової сплати штрафу за попереднім вироком суду.

Наведене свідчить про те, що встановлені під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що інший більш м`який запобіжний захід, передбачений частиною першою цієї статті (ст. 176 КПК України), а саме - домашній арешт, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу, суд також враховує нижченаведені доводи та мотиви.

Так, пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення "законності" позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

Крім того, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими суд мотивував свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилається заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Отже, встановлені в ході розгляду клопотання обставини свідчать про наявність обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор.

Водночас, наведені вище обставини вказують на те, що в ході розгляду клопотання сторони захисту встановлено можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, встановленим при ухваленні попередніх рішень слідчого судді та суду щодо застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

При цьому, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним існуючим на даному етапі судового розгляду ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості повідомленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є можливим за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому.

Керуючись ст.331 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Сиворога Віталія Олександровича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задовольнити.

Замінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід - домашній арешт, з обмеженням права покидати без дозволу суду, місце постійного (фактичного) проживання в нічний час доби з 21-ої години до 07-ої години, щоденно.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1.Прибувати до суду за першою вимогою;

2.Не відлучатися із м. Львова без дозволу суду;

3.Невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності таких.

5.Утримуватися від спілкування зі свідками і потерпілим в даному кримінальному провадженні;

Роз`яснити обвинуваченому його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова Андрощук Ю.Є. та на Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Строк дії ухвали до 18 червня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.