Рішення № 103995509, 12.04.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/158/22

провадження № 2/136/53/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернувся з позовом до Липовецької міської ради (далі - відповідач) з вимогою:

- визнати за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,44 умовних кадастрових гектари на території Липовецької міської ради, яка перебувала у КСП "Нива" і згідно сертифіката ВН №0217693, зареєстрованого за №93 від 25.08.1997, належного ОСОБА_3 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) орієнтовним розміром 3,44 умовних кадастрових гектари на території тодішньої Іваньківської сільської ради, яке перебувало у КСП "Нива". Після смерті ОСОБА_3 її спадщину прийняла дочка ОСОБА_2 , оскільки фактично протягом шести місяців після відкриття спадщини вступила в управління і володіння спадковим майном, однак прийнявши спадщину не змогла її оформити за життя. Надалі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 її спадщину прийняв позивач, оскільки як син звернувся з відповідною заявою до нотаріуса, проте нотаріус усно відмовив у оформленні такої спадщини, оскільки в ОСОБА_2 був відсутній правовстановлюючий документ на майно ОСОБА_3 , а позивач позбавлений можливості оформити спадщину.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 04.02.2022 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також на задоволення клопотання представника позивача, було витребувано від нотаріальних контор та архіву матеріали спадкових справ на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник у своїй заяві від 21.03.2022 позовну вимогу визнав та просив про розгляд справи без його участі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак останній у ще у позовній заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

З огляду на те, що в підготовче судове засідання сторони не з`явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_3 вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 06.08.1997 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) орієнтовним розміром 3,44 умовних кадастрових гектари на території тодішньої Іваньківської сільської ради, яке перебувало у КСП "Нива". Згідно з довідкою, виданою виконкомом Іваньківської сільської ради від 06.02.2020 після смерті ОСОБА_3 її спадщину фактично прийняла дочка ОСОБА_2 , оскільки протягом шести місяців після її відкриття вступила в управління і володіння спадковим майном. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач, який згідно зі своїм свідоцтвом про народження є сином ОСОБА_2 , стверджує, що остання за життя не встигла оформити спадщину своєї матері, а тому при його зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини, яка складається із майна ОСОБА_3 , за відсутності правовстановлюючого документу, позбавлений можливості оформити право на земельну частку (пай) в розмірі 3,44 умовних кадастрових гектари, яка перебувала у КСП "Нива". Разом з тим, представник відповідача визнав позов.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено у ст. 1 Конституції України - Україна є правова держава, а в силу її ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Суддя є незалежним та керується верховенством права (ст. 129 Конституції України). Разом з тим, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Суд зауважує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Отже, з огляду на особливість предмету спору, позивачу, в даному судовому процесі необхідно було довести чи дійсно його матір успадкувала від його бабусі право на земельну частку пай, а також чи є підстави для успадкування ним такого права від матері, яка за життя не встигла оформити спадкових прав на майно бабусі.

Так, зі змісту аргументів позивача, вбачалось про те, що після смерті бабусі ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) розміром 3,44 умовних кадастрових гектари на території тодішньої Іваньківської сільської ради, яке перебувало у КСП "Нива". Зазначену спадщину прийняла дочка покійної, а також матір позивача ОСОБА_2 , оскільки фактично протягом шести місяців після відкриття спадщини вступила в управління і володіння спадковим майном, але прийнявши таку спадщину не змогла її оформити за життя. Позивач прийняв спадщину після смерті матері, проте не може її оформити через відсутність правовстановлюючих документів на майно бабусі.

Як визначено в ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку. З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Суд встановив, що позивач не може в нотаріальному порядку оформити спадщину після смерті матері, на майно успадковане від бабусі, а тому обґрунтовано звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) орієнтовним розміром 3,44 умовних кадастрових гектари на території тодішньої Іваньківської сільської ради, яке перебувало у КСП "Нива". Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не складала заповіт, однак її дочка ОСОБА_2 вступила в управління майном після смерті матері.

В силу вимог ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в даній цивільній справі суд здійснюватиме відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд зауважує, що до дня набрання чинності ЦК України - 01.01.2004, за ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР передбачалася можливість для спадкоємців прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, якщо зазначені дії були вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 її спадщину прийняла дочка ОСОБА_2 , у порядку ст. 549 ЦК УРСР, оскільки вона протягом шести місяців після відкриття спадщини вступила в управління і володіння майном.

Крім того, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не встигла оформити спадщину на майно своєї матері ОСОБА_3 , а позивач будучи сином при його зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини, яке складається із майна ОСОБА_3 , за відсутності правовстановлюючого документу, позбавлений можливості оформити право на земельну частку (пай).

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому вирішуючи питання про наявність підстав для успадкування позивачем майна померлої матері суд застосовує також ЦК України №435-IV від 16.01.2003.

Як визначено у ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивач будучи сином померлої ОСОБА_2 і спадкоємцем першої черги за законом, прийняв її спадщину до складу якої, входило й право на земельну частку (пай), що успадкована від ОСОБА_3 , однак звернувшись до нотаріуса отримав усну відмову через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, а тому звернувся із захистом своїх прав до суду з вимогою визнати право на таке майно.

Суд вважає, що наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний. Також представником відповідача було подано заяву від 21.03.2022 про визнання позову.

У відповідності до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону й порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,44 умовних кадастрових гектари на території Липовецької міської ради, яка перебувала у КСП "Нива" і за сертифікатом ВН №0217693, №93 від 25.08.1997, належного ОСОБА_3 , є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) в розмірі 3,44 умовних кадастрових гектари на території Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, яка перебувала у КСП "Нива" і згідно сертифіката ВН №0217693, зареєстрованого за №93 від 25.08.1997, належного ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО