Рішення № 103988285, 18.04.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 квітня 2022 р. Справа № 120/310/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

11.01.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.12.2021 між ним та ОСОБА_2 , що діяв в інтересах ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 м. кв., який був посвідчений приватним нотаріусом.

Позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 14060,00 грн.

Оскільки придбання у власність нерухомого майна позивачем було здійснено вперше, 15.12.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з вимогою внести подання про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 14060,00 грн.

Листом відповідача від 04.01.2022 № 1000-0604-8/293 позивача повідомило, про відсутність підстав для повернення сплачених сум збору, оскільки додані до заяви документи не підтверджують придбання квартири вперше.

Не погоджуючись із відмовою щодо повернення сплаченого збору, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 13.01.2022 відкрито провадження у справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Київській області.

Додатково витребувано за ініціативою суду у Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 15.12.2021 із доданими до неї документами.

20.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій позивач повідомив про виконання вимог ухвали від 13.01.2022, а саме надіслання Головному управлінні Державної казначейської служби у Київській області позовної заяви з додатками.

28.01.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зіслався на те, що позивач не подав до Управління достатніх документів для підтвердження факту його перебування у черзі на одержання житла або придбання житла вперше. Тому відповідач не має можливості перевірити наявність підстав для повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна.

01.02.2022 надійшли письмові пояснення Головного управління Державної казначейської служби у Київській області. У письмових поясненнях третя особа зазначила, що на адресу Головного управління не надходило висновку контролюючого органу (Пенсійного фонду), щодо повернення з бюджету на користь ОСОБА_1 сплаченого ним збору на загальнообов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відтак, в Головного управління відсутні правові підстави для повернення зазначеного збору на користь позивача.

01.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає доводи відповідача викладені у відзиві безпідставними посилаючись на доведення ним обов`язкової умови (факту придбання житла вперше), що є достатньою для повернення помилково сплаченого збору.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, надавши їм правову оцінку, суд встановив наступне.

09.12.2021 між позивачем (далі - Покупець) та ОСОБА_2 , що діяв в інтересах ОСОБА_3 (далі - представник Продавця) було укладено договір купівлі - продажу квартири.

Згідно п. 1 Договору продавець передав квартиру АДРЕСА_2 , у власність покупця, а покупець прийняв відчужувану квартиру у власність і сплатив за неї грошову суму, визначену договором. Вказана квартира складається з двох житлових кімнат, загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 35,1 кв.м.

Відповідно до п. 3 Договору продаж вчинено за 1406000, 00 (один мільйон чотириста шість тисяч) гривень 00 копійок. Вказану суму грошей продавець отримав від покупця повністю до посвідчення договору (а.с.11).

З операції купівлі - продажу нерухомого майна позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі - продажу, що становить суму у розмірі 14060,00 грн. Факт сплати збору підтверджується квитанцією № 09-1458042/1/С від 09.12.2021 (а.с.10).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованого до бюджету збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на його звільнення від сплати збору у зв`язку із придбанням житла вперше.

Листом від 04.01.2022 № 1000-0604-8/293 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для повернення сплачених сум збору, оскільки документів доданих до заяви позивача, недостатньо для підтвердження факту придбання житла вперше (а.с.13).

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком, з поміж інших категорій суб`єктів, громадян, які придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів операцій згідно із Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно із п. 15-1 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-2 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Відповідно до п. 15-3 цього ж Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з таких операцій, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками цього збору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 30 січня 2018 року у справі № 819/1498/17, від 31 січня 2018 року у справі № 819/1667/17 та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 600/72/21-а.

До того ж в постанові від 15 липня 2021 року у справі № 826/4789/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Як свідчать матеріали справи, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 813/1126/17.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з наявних у справі засвідчених копій договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2021, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 5228, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2021 за № 289433213, позивачем придбано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 14060,00 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією № 09-1458042/1/С від 09.12.2021.

Згідно з наявного у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2021 за № 289433213, відсутні інші відомості про придбання позивачем житла, що дає суду підстави для висновку про придбання позивачем житла вперше.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як такий, що придбав житло вперше, а тому сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за наслідками укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню, що є підставою для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для зобов`язання відповідача сформувати та подати відповідне подання до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 14060,00 грн.

З огляду на встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у формуванні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14060,00 грн, із підстав наведених у листі від 04.01.2022 № 1000-0604-8/293.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області оформити та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14060,00 грн (чотирнадцять тисяч шістдесят гривень 00 коп.) сплаченого згідно квитанції № 09-1458042/1/С від 09.12.2021

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 992,40 коп. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області - вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Київській області - вул. Л. Українки, 1, м. Київ, 01196.

Суддя Богоніс Михайло Богданович