Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 951/173/22
Справа № 3/951/207/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2022 року смт. Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616237 від 09.02.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 25.01.2022 о 18 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 по місцю проживання в с. Вівся вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 чинив на неї моральний та психологічний тиск погрожував розправою в присутності двох її малолітніх доньок.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616238 від 09.02.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 25.01.2022 о 18 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 по спільному місцю проживання в с. Вівся вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності її малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616239 від 09.02.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 25.01.2022 о 18 год. 20 хв. гр. ОСОБА_1 по спільному місцю проживання в с. Вівся вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки в присутності її малолітньої доньки ОСОБА_4 .
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 616240 від 09.02.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 31.01.2022 о 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 по спільному місцю проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності її двох малолітніх доньок.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 817025 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 31.01.2022 о 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 по спільному місцю проживання в с. Вівся вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності її малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16.03.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 817026 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом, 31.01.2022 о 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 по спільному місцю проживання в с. Вівся вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності її малолітньої доньки ОСОБА_4 .
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду із відміткою «вручено особисто», про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому імперативних вимог щодо розгляду вказаної категорії справ з обов`язковою участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальностіКУпАПне містить.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії " від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали та оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою, розглядаються одним суддею, відтак, зазначені справи №951/173/22, 951/174/22, 195/175/22, 951/176/22, 951/177/22, 951/178/22 слід об`єднати в одне провадження, відповідно до ст. 36 КУпАП та розділу ІІІ п.6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України №814 від 20 серпня 2019 року.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 описаних у відповідних протоколах, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зазначає таке.
Диспозиція частини 1статті 173-2КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.п.3, 4, 14 ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»,домашнє насильство- діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;економічне насильство- форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;психологічне насильство- форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушеннь підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №616237 від 09.02.2022; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №616240 від 09.02.2022; електронним рапортом від 31.01.2022; електронним рапортом від 25.01.2022; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.01.2022; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.01.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.01.2022 та 31.01.2022; копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також іншими матеріалами справи.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ №616238 від 09.02.2022, ВАБ №817025 від 09.02.2022, серії ВАБ №616239 від 09.02.2022, ВАБ №817026 від 09.02.2022, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо однієї й тієї ж події, яка мала місце 25.01.2022 та 31.01.2022 враховуючи вимоги ст. 61 Конституції України, суд вважає за доцільне провадження у такому закрити.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Відтак, урахуванням особи правопорушника, його сімейного та матеріального становища, характеру протиправних діянь, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід визначити остаточне покарання межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Також, згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
З огляду на те, що в силу вказаної норми ст.39-1КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» чи Законом України«Про забезпеченнярівних правта можливостейжінок ічоловіків» є правом суду, суд при вирішенні питання про накладення стягнення ОСОБА_1 доходить висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст.40-1КУпАП сплачується судовий збір, який становить 496,20 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 173-2 ч. 1, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Справи про адміністративні правопорушення №951/173/22, 951/174/22, 195/175/22, 951/176/22, 951/177/22, 951/178/22 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №951/173/22.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя І. І. Братків
Судове рішення № 103985583, Козівський районний суд Тернопільської області було прийнято 12.04.2022. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 951/173/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: