Ухвала суду № 103982041, 20.01.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31012/19

Провадження № 2-др/761/30/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді : Пономаренко Н.В.

за участю секретаря : Бражніченко І.О.

представника відповідача: Старча А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, в якому позивач просив стягнути із відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» визнати недійсним договір №14 про відступлення прав вимог від 22.05.2019 укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт-Капітал».

03.11.2021 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у даній справі позов залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача в судові засідання на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

11.11.2021 представник відповідача через канцелярію суду (вх.№105896 від 11.11.2021) подав заяву відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розміру 18300,00 грн., понесених ТОВ «Вердикт Капітал» у зв`язку з розглядом справи №761/31012/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт капітал», ПАТ «Родовід банк» про визнання договору про відсутність права вимоги недійсним.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2021 розгляд вказаної заяви передано судді Пономаренко Н.В.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача) просив клопотання задовольнити з викладених в ньому підстав.

Позивач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив по день час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Проте, суд, з`ясувавши думку представника відповідача, розглянув вказану заяву без участі позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що у зв`язку з неявкою представника позивача в судові засідання, призначені на 14.07.2021 та 03.11.2021, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним - залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на: 1) професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Крім того, за змістом частини третьої статті 89 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

При цьому суд звертає увагу на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з`явився в судове засідання, не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову.

Сама по собі неявка в судове засідання позивача не може бути розцінена як необґрунтовані дії, оскільки це право, а не обов`язок сторони, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації, якщо суд не визнавав явку обов`язковою.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та відсутність правових підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: