Ухвала суду № 103978867, 18.04.2022, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/170/22

Провадження №2-а/141/2/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року смт. Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправним адміністративного затримання,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2022 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправним адміністративного затримання

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, доходить наступних висновків.

Щодо строку звернення до суду.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач, оскаржуючи постанову від 01.03.2022 року, подав позовну заяву до суду 12.04.2022 року, зазначивши, що дізнався про існування оспорюваної постанови від захисника 31.03.2022 року, та просить визнати поважною причину пропуску звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що згідно поданої заяви від 30.03.2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 141/131/22 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, представник ОСОБА_1 адвокат Папазова Г.А. ознайомилась з матеріалами справи 30.03.2022 року.

Згідно ч. 5 ст. 120 КАС України, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Так, останній день згідно встановленого ст. 289 КУпАП та ст. 286 КАС України строку для оскарження постанови від 01.03.2022 року припадав на 09.04.2022 року (субота).

При цьому, як вбачається з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, враховуючи, що закінчення строку для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, про існування якої стало відомо позивачу 30.03.2022 року припало на 09.04.2022 року, який був неробочим, вихідним днем, останнім днем звернення до суду із даним позовом було 11.04.2022 року (перший робочий день).

Частиною 9 статті 120 КАС України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позовну заяву подано безпосередньо до суду 12.04.2022 року, про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції канцелярії Оратівського районного суду Вінницької області, та, відповідно, відсутність поштового конверта або відомостей про направлення матеріалів позову до суду відповідними засобами зв`язку. Також суд зазначає, що судовий збір сплачено позивачем теж 12.04.2022 року.

При цьому, доказів, на підтвердження поважності причин пропуску такого строку до матеріалів позову не додано, а тому позивачем пропущено встановлені ч. 1 ст. 122 КАС України, ст.289 КУпАП строки звернення до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, даний позов підлягає залишенню без руху з наданням можливості позивачу вказати підстави для поновлення строку, зазначивши поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази суду.

Щодо відповідності позовної заяви вимог ст. 160 КАС України.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначених вимог ст. 160 КАС України позовна заява не містить електронної адреси позивача та офіційна електронна адреса відповідача.

Також суд зауважує, що у позовній заяві відсутня дата підписання позовної заяви представником позивача.

Щодо судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4Закону України"Просудовий збір" №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4Закону України«Про судовийзбір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, пунктом 5 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною п`ятою статті 242КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 гривень.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288КУпАП належить сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн. (2481 х 0,2).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги, а саме: 1) скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01.03.2022 року; 2) визнати протиправними дії працівника поліції щодо адміністративного затримання ОСОБА_1 , які є самостійними вимогами немайнового характеру.

Таким чином,позивачу потрібнодоплатити судовийзбір задругу вимогунемайнового характеру врозмірі 496,20грн, про що надати суду оригінал платіжного документа.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Щодо суб`єктного складу.

Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

При цьому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 2 ст.255КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

При цьому, зміст статті 288КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17.

Приписами частини першої статті 1 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають:

1) центральний орган управління поліцією;

2) територіальні органи поліції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16 вересня 2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» територіальним органом Національної поліції у Вінницькій області є Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином, суд звертає увагу позивача, що СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області не є юридичною особою та є неналежним відповідачем по даній справі.

Враховуючи викладене, суд пропонує позивачу зазначити належного відповідача по справі відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України, а саме Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

При здійсненні позивачем заміни неналежного відповідача позивачу слід надати суду відповідно виправлену позовну заяву та її копії у кількості, що відповідає кількості учасників справи.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно обгрунтувати та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом; доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру, про щонадати судуоригінал платіжногодокумента; зазначити електронні адреси позивача та відповідача, а також вказати у позові належного відповідача.

В разі невиконання вимог суду в строк встановлений суддею позовна заява буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 120-123, 160, 161, 169, 171, 256, 286, 293, 294 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, визнання протиправним адміністративного затримання залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання даної копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

4. Ухвалу суду направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя С.В. Климчук