Ухвала суду № 103975613, 13.04.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Черкаси

13 квітня 2022 року справа № 580/14/21

17 годин 15 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. за участі секретаря судового засідання Овсієнко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у підготовчому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/14/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - особисто в режимі відеоконференції]

до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108667) [представник відповідача не прибув]

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

04.01.2021 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з урахуванням позовної заяви, поданої 27.01.2021 у порядку усунення недоліків, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу за посадою заступника начальника слідчого відділу Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області видати наказ про нарахування ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу та виплатити надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 до 25.03.2020 в розмірі 15% від посадового окладу.

Додатково просить судові витрати стягнути з відповідача (проте з яких джерел не зазначає).

Ухвалою від 28.01.2021 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 03.02.2021 - оголошено перерву до 25.02.2021 - зупинено провадження у адміністративній справі № 580/14/21 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справах № 580/953/20 та/або №580/493/20.

24.02.2022 поновлено провадження, здійснено перехід із спрощеного до загального. Ухвалою суду від 04.04.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №580/14/21 на тридять днів, починаючи з 25.03.2022, та оголошена перерва, призначене підготовче засідання на 13.04.2022 в режимі відео конференцзв`язку.

04.04.2022 представник Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, позаяк позивач пропустив місячний строк звернення до суду встановлений ч.5 ст. 122 КАС України з питань проходження публічної служби, 25.03.2020 з дати звільнення зі служби в поліції повинен був дізнатись про порушення власних прав, позаяк відомості про нараховані суми отримував щомісячно.

08.04.2022 позивач подав до суду заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, де зазначив, що правовідносини пов`язані із виплатою заробітної плати не обмежені будь-якими строками відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України. Представник відповідача надав клопотання та просив залишити позов без розгляду. Позивач заперечив проти залишення позову без розгляду з підстав викладених у запереченні.

За наслідками розгляду заявленого клопотання, розмежовуючи зміст нарахованої/ненарахованої суми, суд дійшов висновку, про наявні підстави та доцільність залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.17 ч.1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що строк звернення до суду в категорії справ про проходження публічної служби визначений частиною 5 статті 122 КАС України (видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу через роки після звільнення) та обчислюється протягом місяця з дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав чи інтересів, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, чи інтересів.

Судом встановлено, що спірним є проходження позивачем публічної служби та обставини не встановлення позивачу з 07.11.2015 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу у контексті оцінки бездіяльності відповідача щодо не видання наказу про встановлення позивачу щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу та зобов`язання відповідача видати наказ про нарахування позивачу щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу з виплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 07.11.2015 до 25.03.2020 в розмірі 15% від посадового окладу.

Надаючи оцінку дотриманню строку звернення позивача до суду, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19 підкреслено, що під час вирішення питання дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно розрізняти поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що обставина встановлення/невстановлення особі надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу, що є складовою грошового забезпечення поліцейського, в будь-якому разі відома особі, яка отримує грошове забезпечення з огляду на щомісячний характер, у зв`язку із чим позивач із грудня 2015 року повинен був дізнатися про обставину не встановлення (не ознайомлення з наказом) та не призначення надбавки у складі отриманого (виплаченого згідно розрахункових листків) грошового забезпечення.

Кодексом законів про працю України (стаття 110) та Законом України «Про оплату праці» 24.03.1995 № 108/95-ВР (стаття 30) передбачено: при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства) звернення до суду із заявленими вимогами, починаючи з оплати праці за грудень 2015 року, зважаючи на звільнення 25.03.2020 і звернення до суду з даним позовом 31.12.2020 (згідно відомостей Укрпошти на конверті) пропущено, поважних причин не зазначено.

Доводи позивача про те, що лише у вересні 2020 року йому стало відомо про не нарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, суд вважає необгрунтованими із вказаних вище підстав. Судом враховано, що (як зазначає власне позивач у позові) відповідач видав грошовий атестат від 02.04.2020 №29, де зазначається про складові та обсяг грошового забезпечення позивача. Суд врахував, що будучи повідомленим про складові грошового забезпечення згідно відомостей грошового атестату позивач не скористався правом на звернення до суду у строки передбачені частиною 5 статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної в особи можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Доводи позивача, що правовідносини пов`язані із виплатою заробітної плати, що не обмежені будь-якими строками, відповідно до ст. 233 КЗпП України, у контексті спірних правовідносин, суд вважає необгрунтованими, з огляду на таке.

Позовної вимоги щодо бездіяльності відповідача у невиплаті позивач не формулює, позаяк йдеться про відсутність підстави для нарахування - наказу про встановлення такої надбавки, тому вона не могла бути нарахованою, нелогічне таке нарахування після звільнення, тобто належної (нарахованої але невиплаченої/заборгованої) оплати праці для стягнення судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КзпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивачу не встановлювалась надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, відтак не може вважатись належною, але не виплаченою заробітною платою у зв`язку із чим ст. 233 КЗпП України не може бути застосована до спірних правовідносин як підстава для звернення із даним позовом без обмеження строком звернення до суду.

Судом враховано, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, що зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує (№ 580/5306/21 ЄДРСР 101988826).

Суд зазначає, що жодних обставин, що б унеможливили би та не залежали від волі позивача для звернення із даним позовом до суду у період, починаючи з грудня 2015 - січня 2016 року до грудня 2021 року, позивачем не зазначено, доказів на підтвердження таких обставин до суду не надано.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 ЄКПЛ, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Згідно з ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України визначені підстави для залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі.

Верховний Суд у справі №296/6615/17 зазначив: виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, що передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, що вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі. Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити їй надбавку, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Беручи до уваги, що позивачем не зазначено обставин, що є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача та в свою чергу об`єктивно унеможливили би звернення позивача із даним позовом протягом строку передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку про нетотожність тверджень у спірних відносинах "наказ про нарахування щомісячної надбавки" і "наказ про встановлення надбавки", недоведеність, необгрунтованість причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, у зв`язку із чим відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених позивачем підстав, тому суд доходить висновку у контексті відносин, що стали стабільними, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 123, п.8 ч.1 ст.240, 241-243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Судове рішення складене 15.04.2022.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА