Рішення № 103974546, 14.04.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/410/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить:

визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з визначеним базовим місяцем для її нарахування січень 2008 року за період проходження служби в Полтавському обласному територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

зобов`язати Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби в Полтавському обласному територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки (Полтавському обласному військовому комісаріаті) з березня 2008 року по час звільнення з військової служби із врахуванням базового місяця - січень 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не здійснено виплати йому індексації грошового забезпечення за період з березня 2008 року по час звільнення з військової служби з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази у відповідача.

02 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 33-35/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі. Так, з квітня по грудень 2008 року позивачу виплачено індексацію у розмірі 603,81 грн. З урахуванням збільшення посадового окладу позивача з лютого 2009 року, у період з липня 2009 року по березень 2013 року позивачу виплачено індексацію у розмірі 3496,27 грн. З квітня 2013 року по серпень 2014 року індексація не нараховувалась у зв`язку з введенням на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 щомісячної додаткової винагороди. З вересня 2014 року по листопад 2015 року позивачу виплачено індексацію у розмірі 5889,21 грн. У межах наявного фінансового ресурсу можливість виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 2016 року відсутня. Наголошував, що при звільненні з позивачем проведений розрахунок з дотриманням діючого законодавства, жодних заперечень від позивача не надходило.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 та наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 01.02.2018 № 22 підполковника ОСОБА_1 , начальника відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) - заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 січня 2018 року № 24 у відставку за пунктом Б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) частини другої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, з правом носіння військової форми одягу, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до Полтавського об`єднаного міського військового комісаріату /а.с. 22/.

09.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з визначеними базовими місяцями для її нарахування січень 2008 року та березень 2018 року за період проходження служби в Полтавському територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Полтавському обласному військовому комісаріаті) /а.с. 14/.

Листом від 03.12.2021 №9/2/1902 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період враховуючи те, що за частину періоду таку індексацію було нараховано, за частину періоду не нараховувалась індексація оскільки було змінено посадовий оклад позивача та за частину періоду не нараховувалась оскільки позивачу виплачувалась додаткова грошова винагорода /а.с. 15-18/.

Не погоджуючись із вказаними аргументами відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Так, частинами 1-4 ст.9 Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Аналогічна за суттю норма містилась в редакції ст.9 Закону №2011-ХІІ, актуальній станом на дату існування досліджуваних правовідносин (починаючи з 2003 року).

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).

У разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Нормативний акт, що регулював порядок індексації з серпня 2003 року - постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі - Порядок №1078), пунктом 2 наведеного якого передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення приймається за 1 або 100 відсотків.

Також пунктом 5 Порядку № 1078 в редакції від 15.12.15 встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (далі - базовий місяць). Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.

Також слід звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду України в постанові від 07.08.2019 по справі №825/694/17 щодо обчислення індексу споживчих цін: "Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, як за чинності Порядку №663 так і в умовах дії Порядку №1078 покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

В даному конкретному випадку, спірним між сторонами є сума індексації, яка підлягала виплаті позивачу за період з березня 2003 року по січень 2018 року включно (по час звільнення позивача, тобто по 01.02.2018). Різниця в розрахунках сторін належної позивачу суми індексації за спірний період обумовлена їх відмінними правовими позиціями відносно базових місяців, які підлягають застосуванню при розрахунках.

Так, на думку позивача, індексація його грошового забезпечення має бути обрахована за період з 01.01.2008 по 01.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Так, в спірний період питання проведення індексації доходів громадян були врегульовані Порядком №1078. Згідно з приписами п. 2 Порядку №1078, які узгоджуються з чинними в спірний період нормами Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Тобто, за чинними в спірний період нормами грошове забезпечення військовослужбовців підлягало індексації.

Відповідно п.1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV (491-15) "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

В період з 01.01.2008 по 01.02.2018 посадовий оклад позивача на законодавчому рівні був встановлений схемою посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Національної гвардії та Держспецтрансслужби за основними типовими посадами, затвердженою пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 (Додаток №1 до постанови).

З моменту набрання чинності зазначеним нормативно-правовим актом (з 01.01.2008), вказані в ньому розміри посадових окладів за додатком №1 були незмінними.

Оскільки індекс інфляції за лютий 2008 року опубліковано в березні 2008 року, то вперше індексуватися грошове забезпечення позивача повинно у квітні 2008 року, що й було зроблено відповідачем, а підстав для здійснення вказаної індексації за березень 2008 року позивачем не доведено.

Сума індексації, нарахована відповідачем в квітні 2008 року склала 17,47 грн, тобто 2,7% від суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в квітні 2008 року). Отже, в якості базового місяця в цей період відповідач правомірно використав січень 2008 року /а.с. 19/.

В подальшому відповідачем нараховані суми індексації за такі періоди: з квітня 2008 року по грудень 2008 року, з липня 2009 року по липень 2010 року, з листопада 2010 року по березень 2013 року, з вересня 2014 року по листопад 2015 року, що підтверджено довідкою відповідача від 27.01.2022 № 9/2/64 та розрахунковими листами позивача за 2013-2016 роки /а.с. 38-45/.

В той же час, судом, на підставі довідки відповідача від 27.01.2022 №9/2/64, витягів із роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Полтавського ОВК за січень, лютий 2009 року та розрахункових листів за 2013-2018 роки, встановлено, що відповідачем не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за наступні періоди, які є предметом спору: березень 2008 року, з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно /а.с. 38-45/.

Натомість суд наголошує, що згідно довідки Полтавського обласного територіального центру комплектуванні та соціальної підтримки, наданої на вимогу позивача відповідачем також нараховано індексацію за період з грудня 2015 року по січень 2016 року, однак всупереч зазначеній інформації відповідні суми відсутні у розрахункових листах позивача за 2015 та 2016 роки /а.с. 42-43/.

Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів в підтвердження здійснення нарахування індексації за вказані вище періоди грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), а саме - січень 2008 року.

Суд звертає увагу на те, що з 15.12.2015 набрали чинності зміни, зокрема, викладено в новій редакції п.10-2 Порядку №1078, які суттєво змінили алгоритм проведення індексації доходів громадян.

Так, законодавцем визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник."

Також, після 15.12.2015 законодавець виключив з норм порядку саме поняття "базовий місяць" фактично замінивши його поняттям "місяць підвищення доходу".

Тобто, після внесення зазначених змін, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Інакше кажучи, після змін, індексація обліковується не за конкретної особою працівником, як це було до змін, а за посадою, яку він займає.

Отже, з грудня 2015 року відповідач мав почати обраховувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за новими правилами, а саме з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в обставинах, релевантних обставинам даної справи в постанові від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, постанові від 29.11.2021 в справі №120/313/20-а, Верховним судом зазначено наступне: "Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Також, в постановах від 05.02.2020 в справі №825/565/17, від 29.11.2021 в справі №120/313/20-а Верховний суд звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17).

В цьому контексті за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

З приводу викладеного, суд зазначає, що в період з 01.01.2008 по 01.02.2018 (дата звільнення позивача) посадовий оклад осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Національної гвардії та Держспецтрансслужби на законодавчому рівні був встановлений схемою посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Національної гвардії та Держспецтрансслужби за основними типовими посадами, затвердженою пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 (Додаток №1 до постанови).

З моменту набрання чинності зазначеним нормативно-правовим актом (з 01.01.2008), вказані в ньому розміри посадових окладів за додатком №1 були незмінними.

Посилання представника відповідача на збільшення посадового окладу позивача з лютого 2009 року суд визнає таким, що не підтверджений належними та допустимими доказами, оскільки долучені витяги з роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Полтавського ОВК за січень та лютий 2009 року /а.с. 39/ не містять підтвердження підстав зміни такого окладу, як і відзив відповідача не містить жодних нормативних обґрунтувань щодо збільшення в лютому 2009 року розміру посадового окладу.

Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704.

Суд зазначає, що відповідачем додано до матеріалів справи витяги із роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Полтавського ОВК та розрахункові листи позивача за період січень-лютий 2009 року та з 01.01.2013 по 01.03.2018, з яких вбачається підвищення посадового окладу позивача з лютого 2009 року /а.с. 39-45/.

Проте, відповідач не надав жодних пояснень щодо законодавчих підстав підвищення посадового окладу позивача з лютого 2009 року.

Суд наголошує на тому, що Постанова №1294 була чинною до 28.02.2018, а будь-яких інших нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців та їх розмірів Кабінет Міністрів України за період з 07.11.2017 по 28.02.2018 не приймав.

Отже, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

При цьому, суд зауважує, що законодавець визначає базовим місяцем для обчислення індексації саме місяць, у якому підвищується посадовий оклад, який у свою чергу, та є законодавчо регульованою величиною та був підвищений в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.

У зв`язку з цим, суд погоджується з позицією позивача, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за спірний період.

Щодо твердження представника відповідача про те, що в період з квітня 2013 по серпень 2014 року індексація не нараховувалася і не виплачувалася у зв`язку із введенням на підставі Постанови КМУ від 22.09.2010 №889 щомісячної додаткової грошової винагороди, то суд визнає його необґрунтованим, виходячи із наступного.

Враховуючи положення Порядку №1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Суд зазначає, що аналіз норм Порядку №1078 дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком №1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96592005).

Введення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 щомісячної грошової винагороди не є підвищенням тарифних ставок (окладів), що є підставою для визначення базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, щомісячна додаткова винагорода військовослужбовцям не є постійною величиною, а в подальшому з 01.03.2018 скасована взагалі, відповідно, така складова грошового забезпечення не впливає на розмір індексації грошового забезпечення.

Таким чином, як вже зазначалося судом, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018, у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Таким чином, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача, враховуючи заявлені позивачем вимоги за період з березня 2008 року по 01 лютого 2018 року (тобто дату звільнення).

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по 01 лютого 2018 року включно.

Відповідно до пункту 4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає про те, що спірні правовідносини у даній справі стосувались виключно наявності у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2008 року (як це зазначено в п.2 позовних вимог) по 01.02.2018 (час звільнення позивач із військової служби), з урахуванням відповідного базового місяця (січень 2008 року), не правомірності визначення розміру індексації грошового забезпечення за відповідний період.

Крім того, суд зазначає, що на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 у справі №420/1207/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91603360).

Враховуючи вказане, та беручи до уваги те, що позивачем в частину спірного періоду було нараховано та здійснено виплату індексації грошового забезпечення позивача, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року, з липня 2009 року по липень 2010 року, з листопада 2010 року по березень 2013 року, з вересня 2014 року по листопад 2015 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з виплатою різниці між перерахованою індексацією грошового забезпечення та фактично отриманою.

Крім того, враховуючи підтвердження матеріалами справи протиправності бездіяльності відповідача, щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по 01 лютого 2018 року включно та необхідності здійснення нарахування індексації грошового забезпечення позивача із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січня 2008 року, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по 01 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Виходячи з викладеного вище, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевченка, буд. 78А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 07851296) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Полтавський обласний територіальний центру комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року, з липня 2009 року по липень 2010 року, з листопада 2010 року по березень 2013 року, з вересня 2014 року по листопад 2015 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з виплатою ОСОБА_1 різниці між перерахованою індексацією грошового забезпечення та фактично отриманою.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по 01 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2009 року по червень 2009 року включно, з серпня 2010 року по жовтень 2010 року включно, з грудня 2015 року по 01 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.Г.Ясиновський