Ухвала суду № 103971717, 07.04.2022, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/6599/18

провадження № 2-зз/947/29/22

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

07.04.2022 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.,

секретаря судового засідання Якубовської О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі заяву сторони відповідача ОСОБА_1 адвоката Мастістого І.А. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 11.05.2021 року у цивільній справі

№ 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зобов`язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року позивач ОСОБА_2 подала до Київського районного суду

м.Одеси позовнузаяву до ОСОБА_3 тапосилаючись наздійснення відповідачемсамочинного будівництвапоряд ізжитловим будинкомпозивача,просила рішеннямсуду зобов`язативідповідача знестисамочинно збудованийдвоповерховий будинок,який будуєтьсяна земельнійділянці заадресою: АДРЕСА_1 .

В наступному, у зв`язку із зміною власника спірного об`єкту нерухомості, до складу відповідачів була включена також ОСОБА_1 , а позовні вимоги збільшені вимогами про зобов`язання вчинити певні дії та про скасування реєстрації права власності та правочинів.

В квітні 2021 року сторона позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій просила вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт й заборонити відчуження будинку АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 11.05.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арештута заборонивідчуження будинку АДРЕСА_1 .Накладення арештута заборонивідчуження квартири АДРЕСА_2 .Заборонено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )давати згодута/абореєструвати убудинку АДРЕСА_1 нових мешканців.

Надалі, 21.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 11 травня 2021 року. В клопотанні ОСОБА_1 просить суд скасувати арешт та заборону відчуження будинку АДРЕСА_1 , а також квартири АДРЕСА_3 , власником яких є вона. Також відповідач просить скасувати заборону давати згоду та/або реєструвати в будинку АДРЕСА_1 нових мешканців. Клопотання обґрунтовує фактом скасування апеляційним судом ухвали про забезпечення позову від 06 серпня 2018року, якою також був накладений арешт та заборона відчуження будинку АДРЕСА_1 , а нових аргументів, які б заслуговували на увагу у справі відсутні. Стосовно забезпечення позову відносно квартири АДРЕСА_2 сторона відповідача зазначає, що квартира не є предметом позову.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову та зазначив, що аргументи відповідача не відповідають дійсності, а доводи сторони відповідача про те, що підставою для скасування в апеляційному порядку заходів забезпечення позову відносно будинку АДРЕСА_1 , вжитих ухвалою суду від 06 серпня 2018 року, було незалучення до справи в якості відповідача ОСОБА_1 , як власника будинку, відносно якого вжиті такі заходи, але наразі ОСОБА_1 залучена до участі у справі в якості відповідача. Також сторона позивача зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про необхідність і достатності підстав для забезпечення позову, а скасування заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивачів. Усі вжиті заходи забезпечення позову є адекватними, направленими в тому числі на захист права малолітньої доньки відповідача, оскільки ОСОБА_1 свідомо ввела у справу свою неповнолітню доньку, а отже в суді також необхідно враховувати право дитини на житло і забезпечення позову стосовно квартири АДРЕСА_3 стосується права малолітньої дитини на житло у неспірному об`єкті. Також позивач наголошує на неналежну процесуальну поведінку відповідачів та вчинення з їх боку реальних дій, спрямованих на ускладнення розгляду справи та виконання майбутнього рішення суду.

Проаналізувавши матеріали справи, зважаючи на доводи сторін, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

Також відповідно до ч. 7 зазначеної статті, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд наголошує на тому, що обставини зазначенні в положенні вищезазначеного закону не виникли, тому підстав для скасування заходів забезпечення позову не має. Також не виникли обставини вказані в ч. ч. 9, 13 ст. 158 УПК України. Своїм клопотанням про скасування заходів забезпечення позову відповідач фактично висловлює незгоду з вжитими заходами забезпечення позову, але така незгода вирішується шляхом реалізації права відповідача на апеляційне оскарження ухвали суду, а не звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відносно будинку АДРЕСА_1 суд звертає увагу на наступне.

Первісний позов був заявлений до відповідача ОСОБА_3 , який на думку позивача був замовником будівництва будинку АДРЕСА_1 , а також власником самого будинку. Під час вжиття заходів забезпечення позову відповідно ухвали суду від 06 серпня 2018 року відповідачем у справі був ОСОБА_3 , але під час подальшого розгляду справи було встановлено, що власником вищезазначеного будинку є ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 27 квітня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка на момент вжиття заходів забезпечення позову відносно цього будинку не була учасником справи. Саме з цієї позиції виходив апеляційний суд скасовуючи заходи забезпечення позову. Наразі ОСОБА_1 залучена до участі у справі в якості відповідача та позовні вимоги направлені в тому числі відносно неї. Тому суд не приймає викладені в клопотанні доводи про відсутність нових аргументів щодо вжиття заходів забезпечення позову відносно будинку відповідачки ОСОБА_1 .

Стосовно вимог відносно квартири АДРЕСА_3 суд зазначає. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - з 19 листопада 2020 року зареєстрована у спірному будинку АДРЕСА_1 , якій відповідно до уточненого позову вимагається знести, як пожежонебезпечний. Обґрунтованість позову та наявність підстав та доказів для знесення цього будинку під час вжиття заходів забезпечення позову не вирішується. Відповідач ОСОБА_1 , окрім спірного будинку, є власником квартири АДРЕСА_2 , тому у даній справі необхідно врахувати право дитини на житло. Відповідно до уточненого позову, саме у цю квартиру позивачі просять переселити малолітню доньку відповідачів у разі задоволення позову про знесення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінив необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Суд доходить висновку, що представник ОСОБА_1 адвокат Мастістий І.А. завчасно звернувся з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 11 травня 2021 року у цивільній справі № 520/6599/18. У зв`язку з чим заява адвоката Мастістого І.А. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 158 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви сторони відповідача ОСОБА_1 адвоката Мастістого І.А. про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 11.05.2021 року у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про зобов`язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення відмовити.

Роз`яснити сторонам, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Літвінова І. А.