Рішення № 103967488, 14.04.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8036/21

Провадження № 2/204/611/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.,

при секретарі Гринюк Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСКОМБАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, просив суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4120 від 23 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, яким стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в розмірі 11580, 68 грн.;

- стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача судові витрати;

- зупинити виконавче провадження та зобов`язати повернути пенсію примусово утриману з пенсійного рахунку позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між нею та ТОВ «ТАСКОМБАНК» було укладено кредитний договір, відповідно до якого Банк зобов`язався надати позивачу кредитні кошти в розмірі 4428 грн., які позивачем були виплачені у термін кредитного договору. Однак, взятий позивачем кредит в ТОВ «ТАСКОМБАНК» був проданий іншій фінансовій установі ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про що позивач повідомлена не була.

Згідно Постанови про відкриття виконавчого провадження позивач є боржником на підставі виконавчого напису, згідно якого виконавцем відкрито Виконавче провадження № 4120 від 23 серпня 2020 року. З виконавчим написом, вчиненим нотаріусом, позивач не згодна, вважає його таким, який прийнято з порушенням передбаченої законом процедури, та без достатніх підстав, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з позовом.

В дане судове засідання позивач не з`явилася, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за їх відсутності суду, не надали.

Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитним договір № 690619001, відповідно до якого позичальник отримала кредит у сумі 4428 грн. на строк 48 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом (арк.с.29,30,31).

04.06.2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» звернулося до Чечелівського ВДВС у місті Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічова О.М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10282, 38 грн. (арк.с.28).

23 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуГуревічовим ОлегомМиколайовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №4120, про стягнення з ОСОБА_1 , невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14 липня 2017 року, відступлено право вимоги за кредитним договором №690619001 від 06.10.2014 року, укладеного між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» стягнути з ОСОБА_1 за період з 13.07.2017 року по 22.01.2020 року включно, суму у розмірі: 2867,11 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4051,27 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 2214 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 10282, 38 грн. (арк.с.22).

21.07.2021 року державним виконавцем Чечелівського відділудержавної виконавчоїслужби умісті ДніпріПівденно Східного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 4120 виданого 23.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу О.М. Гуревічовим про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» боргу у розмірі 10282, 38 грн. (арк.с.33 зворот).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЗЗУ «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами таорганізаціями не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно доп.1Переліку документів,за якимистягнення заборгованостіпроводиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів,затвердженого ПостановоюКабінету міністрівУкраїнивід 29червня 1999року №1172,для одержаннявиконавчого написуподаються:а)оригінал нотаріальнопосвідченої угоди;б)документи,що підтверджуютьбезспірність заборгованостіборжника тавстановлюють простроченнявиконання зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).

У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи відсутні виписки за договором кредиту, розрахунок заборгованості за кредитним договором. Однак, ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» звернулося до приватного нотаріуса, про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором, заборгованості за процентами та комісією.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16 липня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Однак, матеріали справи не містять копій договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором між фінансовими компаніями, повідомлення боржника про зміну кредитора, письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу, не надано таких документів і суду.

Отже,встановлені фактичніобставини усправі напідставі наданихсторонами доказів,якібули дослідженів судовомузасіданні,і яківідповідають вимогамзакону проїх належністьта допустимістьсвідчать проте,що нотаріус,підтверджуючи наявністьу кредитораправа настягнення грошовихсум зпозичальника ОСОБА_1 шляхомвчинення виконавчогонапису,не з`ясувавфакт безспірностізаборгованості напідставі поданихкредитором документівта умовизастосування положеньст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

В свою чергу, зокрема, відповідачТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №4120 від 23 січня 2020 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 13.07.2017 року по 22.01.2020 року.

Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.

Враховуючи, що відповідачами не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги про повернення примусово утриманої пенсії з пенсійного рахунку позивача, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідност.1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У даній справі, суд прийшов до висновку, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, однак позовна вимога позивача про повернення їй пенсії є неконкретною, а саме позивачем не зазначено суму коштів, яку вона просить повернути, не зазначено суми примусово стягнутих грошових коштів, та не доведено належними і допустимими доказами, що при здійсненні виконавчого провадження з пенсії позивача були утримані кошти з виконання виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українижодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як, предметом позовних вимог є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який було винесено нотаріусом на користь ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами», то, з відповідача ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» на користь позивачки слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 1212 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ТАСКОМБАНК»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова КомпаніяУправління Активами», третяособа Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуГуревічов ОлегМиколайович,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 4120 від 23.01.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» у загальному розмірі 10282 грн. 38 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» (код ЄДРПОУ35017877) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Ю. Мащук