Ухвала суду № 103967349, 14.04.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2022 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

з секретарем: Коваль В.В.

за участю: прокурора - Смирнова А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Мулько А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 192/1594/21 (провадження № 1-кп/201/465/2022), відомості про яке 10 серпня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041570000276, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до спливу двомісячного строку.

У судовому засіданні прокурор заявив про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що на даний час не зменшилися ризики які враховувались при застосуванні та продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а отже, може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник - адвокат Мулько А.В. заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність достатніх доказів наявності заявлених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обґрунтовували продовження обвинуваченому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також враховуючи похилий вік обвинуваченого, наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який на думку сторони захисту, зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 квітня 2022 року.

Таким чином, вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувались при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався, у зв`язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений ОСОБА_1 має можливість переховуватись від суду, незаконно вплинути на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а отже, з урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість вчиненого злочину, характеру інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 стороною обвинувачення діянь, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про неможливість на даному етапі розгляду кримінального провадження застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, який не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , строк тримання під вартою та з врахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, без визначення розміру застави.

В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв`язку з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 12 червня 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 12 червня 2022 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов