Рішення № 103967133, 08.04.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2840/21

Провадження № 2-а/163/11/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження вприміщенні судув містіЛюбомль Волинськоїобласті справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

В позовній заяві представник позивача просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0691/20500/21 від 17 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 352814,67 гривні, справу закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Вимоги обґрунтував тим, що притягнення позивача до відповідальності суперечить фактичним обставинами та положенням ст.69 МК України.

В провину ОСОБА_1 , яка діяла в статусі митного брокера в інтересах ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" як імпортера, ставиться здійснення нею декларування 200 штук фіксованих півосей "S60LA600N005 S1 SAXLE S060X0450 LA 06 ST18" виробництва польської компанії "ADR Polska S.A." за митними деклараціями №№UA205040/2018/016955, UA205040/2019/014002, UA205040/2019/043194, UA205040/2019/200048, UA205040/2020/020212, UA205040/2020/045484 за кодом 8716 90 50 90 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%). Відповідно до Акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" від 30 червня 2021 року №0015/7.3/19/09/ НОМЕР_1 комісія митниці встановила наявність в базі даних класифікаційних рішень Держмитслужби рішень про класифікацію подібного товару за кодом 8716909090 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%). Через це здійснену ОСОБА_1 класифікацію товару визнано неправильною, що потягнуло заниження суми ввізного мита на 98004 гривні та суми податку на додану вартість на 19600,89 гривні. Дії ОСОБА_1 у зв`язку з цим кваліфіковані як заявлення неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару, спрямоване на неправомірне звільнення від сплати митних платежів на суму 117604,89 гривні.

Представник позивача вважає постанову незаконною і необґрунтованою, оскільки саме по собі неправильне зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД не утворює складу передбаченого ст.485 МК України, а частина 6 ст.69 МК України встановлює обставини, за яких настає така відповідальність: прийняття рішення про класифікацію товарів митним органом в складному випадку на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

В матеріалах справи щодо ОСОБА_1 відсутні відомості про вчинення нею таких дій в інтересах ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" за вказаними деклараціями. Крім цього, в кожному випадку було додано документи про походження товару з ЄС, що дає підстави для преференційної ставки ввізного мита в розмірі 0%.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача подав у канцелярію суду заяву про розгляд позову за його та позивача участі і підтримання заявлених вимог.

Від митного органу як відповідача у справі заяви чи клопотання, крім відзиву, не надходили, про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений через офіційну електронну пошту Волинської митниці.

У зв`язку з наведеним суд постановив розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України на підставі наявних матеріалів.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

За змістом протоколу про порушення митних правил №0691/20500/21 ОСОБА_1 від 02 листопада 2021 року під час митного оформлення товарів за митними деклараціями №№UA205040/2018/016955; UA205040/2019/014002, UA205040/2019/043194, UA205050/2019/200048, UA205050/2020/020212, UA205050/2020/045484 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в сумі 117604,89 гривні, тобто заявила у цих митних деклараціях неправдиві відомості щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при ввезенні їх на митну територію України та надала з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.485 МК України.

Підставою для складання протоколу і доказом вчинення правопорушення до цього протоколу приєднано Акт від 30 червня 2021 року №0015/7.3/19/09/ НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 37707423) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 19.05.2018 по 18.05.2021 року" (далі Акт).

В Акті вказано, що ОСОБА_1 , діючи у статусі митного брокера в інтересах імпортера ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС", здійснила декларування товару "Фіксована напіввісь S60LA600N005 S1 SAXLE S060X0450 LA 06 ST18 в кількості 200 штук; призначена для сільськогосподарських машин, візків та інших причіпних пристроїв; країна-виробник Польща; виробник ADR Polska S.A." за кодом 8716 90 50 90 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита 0%) за вищевказаними митними деклараціями. Робоча група, яка здійснювала перевірку, встановила наявність в базі даних класифікаційних рішень Держмитслужби рішень про визначення коду товару "Фіксована напіввісь… країна-виробник Польща; виробник "ADR Polska S.A." на подібні товари виробника "ADR Polska S.A.", в яких цей товар класифіковано за кодом 8716 90 90 90 згідно УКТЗЕД та митні оформлення аналогічного товару від виробника ADR Polska S.A. за кодом 8716 90 90 90 згідно УКТЗЕД.

В Акті зазначено, що здійснена ОСОБА_1 класифікація ввезеного в Україну товару у зазначених митних деклараціях за кодом 8716 90 50 90 згідно УКТЗЕД є неправильною. Оскільки цей товар слід класифікувати за кодом 8716 90 90 90, а ставка ввізного мита за цим кодом становить 10%, при декларуванні товару занижено суму ввізного мита у розмірі 98004,00 гривні та занижено суму податку на додану вартість у розмірі 19600,89 гривні, що разом становить 117604,89 гривні.

До протоколу також додані товарно-супровідні документи щодо увезення в Україну товарів за кожною з п`яти поставок: митні декларації типу ІМ40ДЕ, CMR, інвойси, пакувальні листи, сертифікати з перевезення товару EUR.1, польські експортні декларації, контракти між ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" та компанією "ADR Polska S.A.".

17 листопада 2021 року начальник Волинської митниці Гузь А.І. виніс оскаржувану постанову, в якій позивача визнано винуватою у вчиненні дій, викладених в протоколі про порушення митних правил № 0691/20500/21, її дії кваліфіковані за ст.485 МК України за ознакою заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей про класифікацію товару згідно УКТ ЗЕД та подання документів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, що привело до їх несплати в сумі 117 604,89 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у про-цесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

З об`єктивної сторони склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 Митного кодексу України (якщо це стосується класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД), має проявлятись у заявленні особою у митній декларації неправдивих відомостей, що необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або надання митному органу документів, які містять неправдиві відомості, що необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Порядок класифікації товарів при їх декларуванні і митному оформленні передбачений главами 11, 40 Митного кодексу України.

Згідно із ст.67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України ведення УКТ ЗЕД покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію, а митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

При цьому самостійне визначення митним органом коду задекларованого товару не є саме по собі підставою для кваліфікації дій декларанта як порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України.

Якщо здійснена декларантом класифікація товару не відповідає встановленим правилам класифікації, такі дії можуть бути кваліфіковані як порушення митних правил за наявності умисної форми вини, мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру; заявлення неправдивих відомостей, які необхідні для того, щоб визначити код товару, тобто провести його класифікацію, або подання документів, які містять неправдиві відомості.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/20.

У правовій позиції Верховного Суду зазначено, що "відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД".

Слід зауважити, що Митний кодекс України прямо передбачає випадки, коли порушення або неправильна класифікація товару декларантом виключає його відповідальність.

Зокрема, згідно із ч.5 ст.69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до ч.6 ст.69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Приєднані до протоколу про порушення митних правил докази не містять відомостей про вчинення позивачем вказаних дій (бездіяльності) при здійсненні декларування товарів в інтересах ТОВ "НЕГАБАРИТ-СЕРВІС" за вище згаданими митними деклараціями.

Надані ОСОБА_1 документи та вказані в них відомості щодо характеристик та найменування імпортованого товару під час його пропуску на митну територію України та митного оформлення не піддані сумніву в їх достовірності.

В той же час при здійсненні контролю правильності класифікації товару безпосередньо під час митного оформлення митний орган погодився з визначеною декларантом класифікацією, а її неправильність визнана неправильною лише за висновком робочої групи під час документальної перевірки, що свідчить про складний випадок класифікації товару.

Крім цього, доказами у досліджуваній справі про порушення митних правил не доведено в діях ОСОБА_1 протиправної мети як обов`язкової ознаки складу правопорушення.

Так, до усіх митних декларацій ОСОБА_1 було додано документи про преференційне походження товару (декларація-інвойс та сертифікати з перевезення товару EUR.1).

Для товарів за визначеним митним органом кодом 8716909090 згідно УКТЗЕД, що походять з Європейського Союзу встановлені преференційні ставки ввізного мита 0%.

Така ж преференційна ставка мита діяла і щодо товару за кодом 8716905090, за яким декларування проведено позивачем.

Жоден із таких сертифікатів не визнаний нечинним або таким, що не підлягав застосуванню під час митного оформлення; такі відомості не викладені в протоколі про порушення митних правил та в оскаржуваній постанові, докази недостовірності сертифікатів в матеріалах справи відсутні.

Зазначене свідчить, що увізне мито в будь-якому випадку не справлялось через застосування преференційної ставки.

У зв`язку з цим нарахування митним органом суми недоборів митних платежів є безпідставним, через що протиправність мети зменшення цих платежів відсутня.

Таким чином, на підставі аналізу доказів у справі та відповідних їм законодавчих приписів суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 ознак і складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, не доведено і не встановлено.

Згідно із п.1 ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

З огляду на такі норми закону і відповідні їм правовідносини, що встановлені під час розгляду позову, вбачаються підстави для висновку, що оскаржуваний індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень є протиправним і підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.139 КАС України судові витрати у формі судового збору слід покласти на суб`єкт владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.242-247 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Постанову начальника Волинської митниці Гузя Артема Ігоровича від 17 листопада 2021 року в справі про порушення митних правил №0691/20500/21 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0691/20500/21 закрити.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 ; місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Найменування відповідача Волинська митниця; місце знаходження вулиця Призалізнична, буд.13, село Римачі Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області; код ЄДРПОУ 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій