Вирок № 103965070, 14.04.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/2532/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого В. В. Леньо

секретар судового засідання Казимірська Н.В.,

за участю прокурора Борис В.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Киретів В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020070080000533 від 20 липня 2020 року) по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з початковою освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Залізничного районного суду міста Львова від 06.12.2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06.12.2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 3 роки, на шлях виправлення не став, а повторно вичинив новий злочин проти власності за наступних обставин.

20 липня 2020 року близько 13 години ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, з метою збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, впевнившись у тому, що його дії непомітні для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, відчинив вхідну хвіртку, зайшов на територію дворогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 , де пройшов до спальної кімнати, звідки з-під матрацу ліжка повторно, таємно викрав грошові кошти у сумі 110 000 (сто десять тисяч) гривень та 2 500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, що в еквіваленті на Національну валюту - гривню становить 68 400 (шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень, золоту чоловічу каблучку із золота вагою 3,85 грам, вартість якої згідно висновку експерта від 10.08.2020 року становить 3 599,75 гривень (три тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок), і з викраденим зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 було спричинено матеріальних збитків на загальну суму 181 999,75 гривень (сто вісімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень сімдесят п`ять копійок).

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне право рушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому, поєднана з проникненням в житло, вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст.185 КК України заперечив від дачі показів відмовився. Разом з тим зазначив, що у будинку потерпілого в с.В.Ком`яти не був, нічого не викрадав. Просив виправдати.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що проживає в АДРЕСА_2 разом з матір`ю. Працює водієм бригади швидкої допомоги. У вільний від роботи час додатково займається вирощуванням овочів.

Щодо обставин крадіжки пояснив, що на роботі працює не кожен день, тому того дня він разом з матір`ю пішли на земельну ділянку, яка знаходиться за межами будинку, обробляти рослини. Десь в полудень він повернувся додому, бо йому були необхідні гроші. Зайшовши у будинок він пройшов у спальну кімнату і виявив відсутність грошей. В будинку обстановка порушена не була, але в спальній кімнаті були трохи розкидані речі. Він відразу зателефонував до поліції і пішов спитати сусідів.

ОСОБА_3 підтвердив, що в ліжку зберігав грошові кошти у гривнях та валюті. Це були його заощадження. Крім того там зберігав золоті прикраси, зокрема каблучку та годинник.

Потерпілий зазначив, що особисто обвинуваченого в день крадіжки не бачив, однак його сусід ОСОБА_4 йому розказав, що в день крадіжки бачив обвинуваченого, який ходив по селу. Бачив, що той виходив від їх будинку.

Незважаючи заперечення обвинуваченим вини, його вина підтверджується показами свідка ОСОБА_5 .

Так, свідок ОСОБА_5 суду показав, що проживає в АДРЕСА_2 та є сусідом потерпілого ОСОБА_6 .

Обвинуваченого раніше не знав, однак бачив його, коли той ходив по селу. Так, перебуваючи в дома він почув, що по двору хтось ходить. Згодом він побачив, що обвинувачений підійшов до дверей і намагався їх відкрити. Однак на це прийшла його дружина і спиталася, що йому треба. Обвинувачений вийшов і пішов на вулицю. Коли він почав його питати, що тому треба, він не відповідав.

Того дня обвинувачений ходив від будинку до будинку та пробував відкрити на таких вхідні двері. Він бачив обвинуваченого у дворі потерпілого ОСОБА_1 . Зазначив, що добре розгледів і згодом у відділку поліції впізнав його по фото.

Крім показів потерпілого, свідка, вина обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме:

- рапортом інспектора чергового Виноградівського ВП Берегівського РВП Жовчак М.А. від 20.07.2020 року, згідно якого надійшло повідомлення про те, що 20.07.2020 р. о 14.50 за адресою АДРЕСА_2 невідомі особи проникли до заявника ОСОБА_1 звідки викрали грошові кошти у сумі 100 тис. грн.. та ювелірні вироби (а.м.6-7);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, або таке, що готується від 20.07.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 09. год. по 02 год. 20.07.2020 року викрала з його будинку в АДРЕСА_2 грошові кошти у сумі 110000 грн., 2500 доларів США та золоті прикраси (а.м. 8-8 зв.);

- протоколом огляду місця події від 20.07.2020 року з фототаблицею до протоколу, згідно якого оглянуто територію дворогосподарства в АДРЕСА_2 , яке належить потерпілому ОСОБА_1 . В ході огляду виявлено та вилучено сліди папілярних ліній пальців рук ( а.м.10-14);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 за загальними рисами обличчя впізнав на фотознімку № 1 ОСОБА_2 , якого бачив 20.07.2020 року на території дворогосподарства потерпілого ОСОБА_1 (а.м. 25-27);

- заявою ОСОБА_2 від 10.08.2020 року про добровільне надання золотої чоловічої каблучки та позолоченого годинника марки QQ для приєднання до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (а.м. 30);

- висновком експерта від 10.08.2020 р., згідно якого вартість чоловічої каблучки вагою 3,85 г бувшої у використанні , з врахуванням ознак зносу, станом цін на 20.07.2020 р. становить 3599,75 грн. (а.м. 32-34 зв.);

- протоколом огляду предметів від 10.08.2020 року з якого встановлено, що під час проведення огляду предметів потерпілий ОСОБА_1 вказав, що йому належить золота каблучка (а.м. 35);

- протоколом відібрання взірців для проведення експертизи від 10.08.2020 року, згідно якої було відібрано взірці папілярних ліній ОСОБА_2 (а.м. 73-74).

- висновком судової дактилоскопічної експертизи №3/296 від 14.09.2020 року, відповідно до якого три сліди пальців руки на відрізку клейкої стрічки СКОТЧ №1, вилучені під час проведення огляду місця події - будинку за адресою АДРЕСА_2 - придатні для ідентифікації особи, що їх залишила. Три сліди пальців руки на відрізку клейкої стрічки СКОТЧ №1 - залишені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.89-106 т.2).

Оцінюючи заперечення обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать матеріалам справи, не узгоджуються із доказами зібраними по справі, зокрема із показами свідка ОСОБА_5 та результатам судової дактилосокопічної експертизи.

За вказаних обставин, суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що крадіжку майна, належного потерпілому ОСОБА_1 він не вчиняв, покази обвинуваченого суд розцінює як лінію захисту. Заперечуючи вчинення крадіжки 20.07.2020 р. обвинувачений реалізує конституційне право на захист.

Суперечності у показаннях свідка ОСОБА_5 , даних у судовому засіданні про те, що обвинуваченого бачив не 20 липня 2020 року, а пізніше у серпні, суд вважає особливостями людської пам`яті. Крім того, під час дачі показань свідок ОСОБА_5 зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_2 бачив на території власного дворогосподарства та біля будинку потерпілого саме в день крадіжки від ОСОБА_1 , а саме 20.07.2020 року. Свідок ОСОБА_5 однозначно зазначив, що бачив обвинуваченого в день вчинення крадіжки.

При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце.

Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому, поєднана з проникненням в житло, вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання доказу - висновок судової дактилоскопічної експертизи №3/296 від 14.09.2020 року неналежним, оскільки такий доказ разом з іншими доказами стороні обвинуваченого не відкривався, а був долучений до матеріалів справи на стадії судового розгляду.

Крім того, зазначено, що експерт досліджував сліди папілярних ліній, які не були визнані речовими доказами.

Даючи вказаним доводам оцінку суд виходить до наступного.

Згідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч.2 ст.89 КПК України).

Підстави визнання доказів недопустимими зазначені у ч.2, 3 ст. 87 КПК України.

З матеріалів справи, зокрема журналу судових засідань від 10.03.2021 р. (а.с.108-109 т.2) вбачається, що прокурор надав висновок експерта суду, а судом було оголошено перерву для ознайомлення з даним висновком сторони захисту. Наступне судове засідання було проведено 27.04.2021 р. (а.с.120-122 т.2). За вказаних обставин доводи захисника про те, що вказаний доказ їм відкрито не було не відповідає обставинам справи.

Згідно постанови про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 10.08.2020 р. для проведення експертизи слідчим було надано сліди папілярних ліній та дактилокарту ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.м. 76-77).

Частина 4 ст. 69 КПК України передбачає, що експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.

Разом з тим, експерту надано на дослідження вилучені зразки папілярних ліній уповноваженою особою слідчим Чонтош Є.А.

За вказаних обставин підстав для визнання зазначеного доказу недопустимим судом не вбачається.

Сторона захисту зазначено про те, що прокурор Борис В.І. є не уповноваженою особою, оскільки постанова про створення групи прокурорів від 20.07.2020 року не підписана керівником.

З цієї обставини прокурором дано пояснення, що постанова від 20.07.2020 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020070080000533 від 20 липня 2020 року підписана керівником органу прокуратури виконувачем обов`язків керівника Берегівської місцевої прокуратури В.Кузан. Вказана постанова містилася в наглядовому провадженні та долучена до матеріалів справи.

З цього приводу суд зазначає, що прокурором надано постанову від 20.07.2020 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020070080000533 від 20 липня 2020 року підписана керівником органу прокуратури виконувачем обов`язків керівника Берегівської місцевої прокуратури В.Кузан, згідно якої визначено групу прокурорів, до якої входить зокрема і прокурор Борис В.І. Наданий слідчим примірник вказаної постанови без підпису зазначеного висновку не спростовує.

Доводи захисту про те, що у судовому засіданні не досліджено речовий доказ каблучку, яку згідно пояснень потерпілого ОСОБА_1 останнім було відчужено, висновку про винність обвинуваченого не спростовує.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого:

- згідно характеристики виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 06.08.2020 року на гр. ОСОБА_2 , характеризується з негативної сторони ( а.м.41);

- згідно довідки КНП Виноградівська районна лікарня від 19.08.2020 року №1424/2020, ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває ( а.м. 46);

- згідно вимоги про наявність судимості з довідкою на звороті № 110-06082020/21033 щодо ОСОБА_2 , згідно якої останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.п.47-50).

При визначенні покарання суд приймає до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, а також з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх наслідків, впливу призначеного покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння злочинів в майбутньому, дані обставини дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки умовах ізоляції його від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано дії у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 71 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд також враховує, що вироком Залізничного районного суду міста Львова від 06.12.2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до вимог частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Згідно частини 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, оскільки інкримінований злочин обвинуваченим вчинено в період іспитового строку, тому до призначеного цим вироком покарання, відповідно до статті 71 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Залізничного районного суду міста Львова від 06.12.2019 року.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Обраний відносно обвинученого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду міста Львова від 06.12.2019 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі та за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, а саме з 07.08.2020 року.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 980,70 грн (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок).

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийВ. В. Леньо