Рішення № 103961767, 12.04.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року справа № 580/7448/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути податковий борг у сумі 46 528 грн. 70 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг на загальну суму 46 528 грн. 70 коп. Позивачем було направлено за адресу відповідача податкову вимогу №2348-17 від 05.02.2018. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 28.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвала суду направлена поштовою кореспонденцією з рекомендованим повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте згідно з довідкою ф.20 повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

Згідно ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на викладене відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 13.04.2016 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник податків і має непогашений податковий борг на загальну суму 46 528 грн. 70 коп., який виник відповідно до:

- заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №3656/10-1 від 22.04.2016 терміном сплати до 20.11.2017 та 20.12.2017 за 2 місяця з щомісячним платежем 640 грн., терміном сплати до 20.01.2018-20.12.2018, за 12 місяців з щомісячним платежем 558 грн. 45 коп., терміном сплати до 20.01.2019-20.12.2019, за 12 місяців з щомісячним платежем 834 грн. 60 коп., терміном сплати до 20.01.2020-20.12.2020, за 12 місяців з щомісячним платежем 944 грн. 60 коп., терміном сплати до 20.01.2021-20.08.2021 за 8 місяців з щомісячним платежем 1200 грн., на загальну суму 38 931 грн. 80 коп.;

- акта про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку №1032/23-00-50-13-22/3298713598 від 15.11.2018 та податкового повідомлення-рішення №0005775013 від 16.01.2019 на суму 7596 грн. 90 коп.

Згідно інтегрованої картки відповідача та розрахунку податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача становить 46 528 грн. 70 коп., в т.ч. 38 931 грн. 80 коп. заборгованість з єдиного податку, 7 596 грн. 90 коп. штрафні санкції.

Позивач 05.02.2018 сформував податкову вимогу форми «Ф» №2348-17 на суму 1280 грн., яка була направлена позивачу та повернута за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 2 п. 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України другою групою платників єдиного податку, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності є фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Пунктом 293.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Судом встановлено, що відповідач обрав 2 групу платника єдиного податку та ставку 20% від розміру мінімальної заробітної плати. Згідно заяви №3656/10-1 від 18.04.2016 відповідач повинен був сплатити єдиний податок до 20.11.2017 та 20.12.2017 за 2 місяця з щомісячним платежем 640 грн., терміном сплати до 20.01.2018-20.12.2018, за 12 місяців з щомісячним платежем 558 грн. 45 коп., терміном сплати до 20.01.2019-20.12.2019, за 12 місяців з щомісячним платежем 834 грн. 60 коп., терміном сплати до 20.01.2020-20.12.2020, за 12 місяців з щомісячним платежем 944 грн. 60 коп., терміном сплати до 20.01.2021-20.08.2021 за 8 місяців з щомісячним платежем 1200 грн., на загальну суму 38 931 грн. 80 коп. Проте вказані податкові зобов`язання не сплатив.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що на підставі акта про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань по єдиному податку №1032/23-00-50-13-22/3298713598 від 15.11.2018 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0005775013 від 16.01.2019 на суму 7596 грн. 90 коп.

Податкове повідомлення-рішення №0005775013 від 16.01.2019 було направлено відповідачу за податковою адресою та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже згідно з приписами пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №0005775013 від 16.01.2019 вважається врученим відповідачу.

Податкові зобов`язання, визначені податковим повідомленням-рішенням №0005775013 від 16.01.2019 не були сплачені відповідачем у вказані строки.

Згідно інтегрованої картки відповідача та розрахунку податкового боргу загальна сума заборгованості відповідача складає 46 528 грн. 70 коп.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов?язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов?язання.

Судом встановлено, що податкова вимога форми «Ф» №2348-17 від 05.02.2018 на суму податкового боргу 1 280 грн. була направлена відповідачу за податковою адресою та була повернута позивачу за закінченням терміну зберігання.

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи, що податкова вимога форми «Ф» №2348-17 від 05.02.2018 була повернута за закінченням терміну зберігання, податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.

Податковий борг на час розгляду справи збільшився та відповідачем не сплачений.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно абз. 3 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 102.4 ст. 104 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже Податковим кодексом України встановлено строк для стягнення податкового боргу 1095 днів від дати його виникнення.

Водночас згідно п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) строк дії карантину встановлено по 31.05.2022, отже строк звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу за період з 20.11.2017 не пропущений.

Враховуючи, що відповідач податковий борг у сумі 46 528 грн. 70 коп. не сплатив, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб?єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб?єкта владних повноважень, пов?язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг у сумі 46 528 (сорок шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО