Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2022 р. справа № 300/1077/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), 18.02.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання дій відповідача щодо незарахування до стажу роботи спірних та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням їх до стажу роботи та зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи періодів роботи з 17.08.1990 по 16.06.1994 в Івано-Франківському філіалі Республіканської бази МТП і збуту на посаді вантажника, з 16.04.1994 по 12.12.1994 в молодіжному житловому комплексі «Експрес-24», з 31.03.2000 по 23.08.2000 на фірмі «ІНКОРД» ЛТД та здійснити перерахунок розміру пенсії з 09.06.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не всі періоди, які зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 зараховані до страхового стажу, зокрема: з 17.08.1990 по 16.06.1994 в Івано-Франківському філіалі Республіканської бази МТП і збуту на посаді вантажника, з 16.04.1994 по 12.12.1994 в молодіжному житловому комплексі «Експрес-24», з 31.03.2000 по 23.08.2000 на фірмі «ІНКОРД» ЛТД. В ході розгляду письмового звернення позивача щодо правильності перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що спірні періоди не враховано у зв`язку із відсутністю підтверджуючих довідок. Позивач вважає відмову протиправною та просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Позивач у вказаний строк недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.04.2022, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що спірні періоди роботи позивача з 17.08.1990 по 16.06.1994 в Івано-Франківському філіалі Республіканської бази МТП на посаді вантажника, з 17.06.1994 по 12.12.1994 в молодіжному житловому комплексі «Експрес-24» та з 31.03.2000 по 23.08.2000 на фірмі «ІНКОРД» ЛТД враховано до страхового стажу з 01.06.2021 відповідно до поданої заяви про перерахунок пенсії від 31.05.2021. Також зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу згідно записів трудової книжки.
05.05.2021 відповідачем надіслано відповідь, в якій вказано про можливе врахування стажу роботи та запропоновано особисто звернутися у сервісний центр м. Івано-Франківська.
В свою чергу, на звернення позивача від 31.05.2021, відділом обслуговування громадян №6 (сервісний центр м. Івано-Франківськ) відмовлено у врахуванні усього стажу, що зазначений у трудовій книзі та не надано обґрунтованої відповіді.
09.06.2021 ОСОБА_1 , звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсійного забезпечення із врахуванням страхового стажу, у зв`язку з тим, що у березні 2021 року позивачу проведено перерахунок пенсійного забезпечення, однак відповідачем неправильно розраховано страховий стаж згідно записів трудової книжки (а.с.9-10).
01.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням листом за №4732-4364/М-02/8-0900/21 повідомило позивача на чергове звернення, що періоди роботи з 17.08.1990 по 16.06.1994, з 16.04.1994 по 12.12.1994 та з 31.03.2000 по 23.08.2000 не зараховані до стажу у зв`язку з відсутністю підтверджуючих довідок (а.с.11-12).
Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 даного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов??язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (частина 1,2 статті 30 Закону №1058).
Відповідно до статті 33 Закону №1058, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в розмірах, зокрема: особам з інвалідністю ІІ групи - 90 відсотків пенсії за віком, обчислено відповідно до статтей 27, 28 цього Закону.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок, за частину періоду досліджуваного судом, був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 за №162, яка діяла до 29.07.1993 року.
З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 5.1, 5.2 і 5.3 Інструкції №58 встановлено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
З наведеного слідує, що Інструкцією №58 встановлено відповідний порядок оформлення та видачі дублікату трудової книжки, а також внесення записів про роботу, у разі втрати особою оригіналу трудової книжки.
Із матеріалів справи, судом з`ясовано, що дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.03.1990 виданий Ремонтно-монтажним комбінатом Івано-Франківської облспоживспілки. Всі записи про періоди роботи позивача, вносились уповноваженими особами тих підприємств і організацій, де працював позивач, на підставі наказів про прийняття і звільнення з роботи (а.с.13-15).
Так, на першій сторінці дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 наявний відтиск печатки з найменуванням підприємства - УКООПСПІЛКА "Ремонтно-монтажний комбінат Івано-Франківської облспоживспілки" та підписом особи, відповідальної за видачу трудової книжки, дата заповнення дублікату трудової книжки - 23.03.1990 (а.с.13).
Згідно запису №3 і №4 дублікату трудової книжки, ОСОБА_1 , 17.08.1990 - прийнятий на Івано-Франківський філіал Республіканської бази МТП і збуту на посаду вантажника та 16.06.1994 звільнений з роботи, за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України (а.с.13, зворотня сторона).
Відповідно записів №№5, 6 дублікату трудової книжки позивача 16.06.1994 - прийнятий в молодіжний житловий комплекс "Експрес-24" на посаду різноробочого та 12.12.1994 звільнений з роботи за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України 9а.с.13, зворотня сторона).
Суд зазначає про те, що дана обставина викликає сумнів з приводу достовірності заявлених позовних вимог про періоди роботи позивача, що суперечать та не відповідають записам у дублікаті трудової книжки
ОСОБА_1 жодним чином не пояснив суду про обставину одночасної зайнятості у період з 16.04.1994 по 16.06.1994 на двох різних підприємствах.
Враховуючи наведене, судом виявлена невідповідність записів у дублікаті трудової книжки із заявленими періодами роботами ОСОБА_1 в позовній заяві.
Згідно запису №17 і №18 дублікату трудової книжки, ОСОБА_1 , 31.03.2000 - прийнятий на посаду газоелектрозварника фірми "Інкорд" ЛТД та 23.08.2000 звільнений з роботи, за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України (а.с.15).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (надалі по тексту також - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право пенсійного органу вимагати відповідні документи для призначення пенсії, а пунктом 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" конкретизовано, у яких випадках пенсійний орган може скористатися таким правом.
Відтак, за чинними на момент розгляду заяви позивача нормами законодавства про пенсійне забезпечення, саме трудова книжка вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи та накази, на підставі яких ОСОБА_1 прийнятий на роботу. При цьому, відповідач не зазначив, у чому саме полягає неповнота або невідповідність таких записів, обгрунтовуючи відмову відсутністю підтверджуючих довідок.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно вимог пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Враховуючи безпідставне неврахування відповідачем спірного трудового стажу позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача врахувати такий стаж.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 17.08.1990 по 16.06.1994 в Івано-Франківському філіалі Республіканської бази МТП і збуту на посаді вантажника, з 16.06.1994 по 12.12.1994 в молодіжному житловому комплексі "Експрес-24" на посаді різноробочого, з 31.03.2000 по 23.08.2000 на фірмі "Інкорд" ЛТД на посаді газоелектрозварника та здійснити перерахунок розміру пенсії з 09.06.2021.
Однак, на виконання ухвали суду від 09.03.2022 представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву додано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема, серед іншого долучено розрахунок стажу ОСОБА_1 (індивідуальний перерахунок, у зв`язку з уточненням даних в ЕПС), з якого вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зараховано до страхового стажу позивача усі спірні періоди роботи та, відповідно, здійснено перерахунок розміру пенсії з 01.06.2021.
Відтак, суд погоджується з правовою позицією відповідача, яка містить своє відображення у відзиві на позовну заяву від 08.04.2022, що позовні вимоги щодо зарахування періодів роботи з 17.08.1990 по 16.06.1994 в Івано-Франківському філіалі Республіканської бази МТП і збуту на посаді вантажника, з 16.04.1994 по 12.12.1994 в молодіжному житловому комплексі «Експрес-24», з 31.03.2000 по 23.08.2000 на фірмі «ІНКОРД» ЛТД є безпідставними, та, як наслідок, і здійснення відповідного перерахунку розміру пенсії з 09.06.2021.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Главач І.А.
Судове рішення № 103958268, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1077/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: