Рішення № 103957978, 14.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року Справа № 160/25317/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 року ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахуванні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І гр. - А (причина інвалідності - з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС) має І категорію;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахування пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І гр. - А (причина інвалідності - з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС), має І категорію з дати присвоєння статусу 29.07.2021 року в розмірі передбаченим законодавством 6000 грн. (шість тисячі гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого батька ОСОБА_3 , відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії має відповідати нормам законодавства, а саме для І групи інвалідності - 6000 грн. Позивач вказує, що відповідачем порушується право її сина на отримання пенсії в належному розмірі, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/25317/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

31.01.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються для пенсіонерів, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника, тому такі зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не можуть бути застосовані для розрахунку чи перерахунку його пенсії. ОСОБА_2 досяг 18-ти річного віку і має право перейти на інший вид пенсії, а саме з пенсії по втраті годувальника на пенсію по інвалідності. Заява про перехід з одного виду пенсії на інший ні позивачем ні ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не подавалась. Вказано, що у випадку надання ОСОБА_2 та його представником відповідної заяви та передбачених законодавством документів, буде можливим застосувати при розрахунку його нового виду пенсії зміни, передбачені законодавством.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач є законним представником недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 року у справі №182/312/21.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, строк дії посвідчення - безстроково, група інвалідності - перша.

01.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_2 .

Листом №39791-33752/Х-01/8-0400/21 від 12.11.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу повідомило, що ОСОБА_2 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника (за померлого батька ОСОБА_3 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).

Лист містить посилання на норми законодавства, відповідно до яких, а саме до частини першої статті 54 Закону № 796 пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Порядок обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначено, що за даними електронної пенсійної справи розмір пенсії ОСОБА_2 обчислено виходячи із страхового стажу годувальника, зарахованого по 23.12.1993, що складає 9 років 11 місяців 5 днів (в тому числі, період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з 9 травня по 9 червня, з 4 по 20 липня та з 11 серпня по 7 вересня 1986 року зарахований у потрійному розмірі) та заробітної плати годувальника за період роботи з 01.05.1986 року по 31.05.1986 року.

У листі також, повідомлено, що з 01.07.2021 року набрали чинності положення пункту 2 розділу II Закону України від 29.06.2021 № 1584-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яким встановлено, що у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю (далі учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), пенсія не досягає в осіб з інвалідністю І групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю II групи - 80 відсотків, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік), то таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для ІІІ групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Виходячи із зазначеного, з 01.07.2021 року в автоматичному режимі (без надання заяви) були проведені перерахунки пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказано, що для переведення на пенсію по інвалідності необхідно надати відповідну заяву разом з документами: паспорт (заявника та опікуна), ідентифікаційний номер, довідку з управління соціального захисту населення про те, що ОСОБА_2 не отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, зі змінами, заява про переведення з одного виду пенсії на інший разом з оригіналами документів подається заявником (або опікуном) до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, або може подаватись заявником (або опікуном) разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи ВаnkID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Не погоджуючись з відмовою у перерахуванні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , позивач, як законний представник, звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до положень статті 46 Основного Закону громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ).

Відповідно до статті 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно статті 54 Закону України № 796-XII у редакції до 01 січня 2015 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII (далі - Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України № 796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: «Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».

Наведені зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.

07 квітня 2021 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також у рішенні суду зазначено, що наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.

У разі неприведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР:

«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком».

На виконання рішення Конституційного Суду України 29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №1584-ІХ (далі - Закон України №1584-ІХ).

Пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень».

Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: «Розміри пенсії, передбачені частиною 3 цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ він набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01 липня 2021 року.

Таким чином, з 01.07.2021 року стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка регулює державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника, про що зазначено законодавцем в назві статті, визначає, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 досяг повноліття, має першу групу інвалідності, та отримує пенсію по втраті годувальника.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, строк дії посвідчення - безстроково, група інвалідності - перша.

Відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії ОСОБА_2 , вказує на необхідність переведення позивача на пенсію по інвалідності.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам відповідача, суд звертає увагу на те, що стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», регулює декілька видів пенсій, а саме: державні пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розповсюджуються на декілька категорій пенсійних виплат, в тому числі і на пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

У пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року в справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Суд зазначає, що обрані відповідачем у цьому спорі мотиви прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії, оформленого листом №39791-33752/Х-01/8-0400/21 від 12.11.2021 року, не враховують правила розв`язання колізії та неточностей між визначеною законодавцем нормою, яка врегульовує декілька видів пенсій, та викладенням норми без конкретного переліку видів пенсій, які врегульовує стаття 54 вказаного Закону.

Відповідачем не застосовано приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої будь-які неточності та колізії в нормі права трактуються на користь невладного суб`єкта - приватної особи, тобто на користь позивача.

Так, розглядаючи заяву позивача про перерахунок пенсії, відповідач надав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв`язку з чим, зробив помилковий висновок про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії прийнято не на підставі Конституції та чинного законодавства України, а відтак, відповідні дії відповідача підлягають визнанню протиправними.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом І групи, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відтак, пенсія відповідної особи має врегульовуватись нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка регулює в тому числі і розрахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:

- пріоритету життя та здоров`я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідач при прийнятті рішення про відмову у перерахунку пенсії не дотримався встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пріоритетів життя та здоров`я особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та фактично відмовив у соціальному захисті особі, соціальні права якої охороняються відповідним Законом, та безпосередньо нормою ст. 54.

Суд зазначає, що неточності у викладенні норми ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та регулюванні суспільних правовідносин порушують вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечують адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії та зобов`язання перерахувати пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І гр. - А (причина інвалідності - з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС), має І категорію з дати присвоєння статусу 29.07.2021 року в розмірі передбаченому законодавством - 6000 грн. є ефективним способом захисту порушеного права та підлягають задоволенню.

Суд у рішенні визнає право позивача на перерахунок пенсії, проте не визначає конкретної суми, яка підлягає нарахуванню позивачу, оскільки повноваження щодо нарахування та виплати конкретних сум є дискреційними повноваженнями відповідача.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах недієздатного ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І гр. - А (причина інвалідності - з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС) має І категорію.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І гр. - А (причина інвалідності - з дитинства внаслідок аварії на ЧАЕС), має І категорію, з дати присвоєння статусу 29.07.2021 року, в розмірі передбаченому ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський