Ухвала суду № 103957926, 14.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 квітня 2022 рокуСправа №160/16189/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у адміністративній справі № 160/16189/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року адміністративний позов було задовольнено повністю, зокрема:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 28917-24234/Ф-01/8-0400/21 від 25.08.2021 року, що полягають у відмові в проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 3/528 від 30.07.2021 року Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції що направлена листом № 3.3-2336-21/Ф-1282 від 30.07.2021 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб станом на 05.03.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 3/528 від 30.07.2021 року, що направлена листом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3.3-2336-21/Ф-1282 від 30.07.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка включає в себе посадовий оклад - 5780,00 гривень, оклад за спеціальним званням - 1340,00 гривень, надбавка за вислугу років (40% посадового оклада та оклада за спеціальним званням) - 2848,00 гривень, премія (38,2% посадового окладу) - 2207,96 гривень, надбавка за особливості проходження служби (21,7% посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років) - 2163,06 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією з 01.04.2019 року на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року набрало законної сили 21.12.2021 року. Апеляційна та касаційна скарга по справі відповідачем не подавалась.

11.04.2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у адміністративній справі № 160/16189/21, в якій заявник просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 160/16189/21, які полягають у не виплаті різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією з 01.04.2019 року на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі № 160/16189/21 в частині здійснення ОСОБА_1 виплати різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією з 01.04.2019 року на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. З урахуванням викладеного, позивач просив задовольнити вимоги поданої заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 12.04.2022 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 14.04.2022 року. Вказаною ухвалою суду відповідача було зобов`язано надати додаткові докази по справі.

Витребувані ухвалою суду від 12.04.2022 року додаткові докази на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходили.

Згідно з ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Так, судом під час розгляду заяви позивача встановлено, що 30.12.2021 року по справі №160/16189/21 позивачем було отримано виконавчі листи та рішення суду, яке набрало законної сили.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року по справі №160/16189/21 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу проведено перерахунок пенсії та з 01.02.2022 року виплачується пенсія на підставі довідки 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

15.02.2022 року виконавчий лист позивачем було здано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровськійобласті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

17.02.2022 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було відкрито виконавче провадження № 68668256.

Позивач вважає, що перерахунок пенсії з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року йому не проведено та не здійснено виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією з 01.04.2019 року на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року, з урахуванням виплачених сум.

15.02.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 160/16189/21 в частині здійснення йому ОСОБА_1 виплати різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією з 01.04.2019 року на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, що видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року у справі № 160/16189/21.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 8645-5489/Ф-01/8-0400/22 від 28.03.2022 року позивачу повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2022 року по справі №160/16189/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки № 3/528 від 30.07.2021 року, яка видана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Доплата пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року становить 91438,79 гривень. Крім того в листі зазначено, що доплату на виконання рішення суду буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані письмові пояснення, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Суд зазначає, що з аналізу поданої позивачем заяви та доказів доданих до неї позивач вважає, що рішення суду від 19.11.2021 року у справі №160/16189/21 залишається не виконаним в частині виплати доплати йому пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.01.2022 року, що становить 91438,79 грн.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.

Згідно зіст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Тому суд додатково зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення представника позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.

Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а.

Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.

В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав заявника.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії управління щодо невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/16189/21.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст.241-243, 248, 256, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у адміністративній справі № 160/16189/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна