Ухвала суду № 103957870, 13.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2022 рокуСправа №160/16115/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/16115/20 за позовом ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/16115/20 за позовом ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального територіального управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Центрального територіального управління Національної гвардії України щодо не проведення своєчасного та повного розрахунку при звільненні.

Зобов`язано Центральне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.06.2019 року по 13.07.2020 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №160/16115/20.

08.04.2022 ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано заяву про роз`яснення судового рішення, зокрема щодо суми, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 відповідно до рішення суду.

Розгляд заяви про роз`яснення судового рішення здійснюється у порядку письмового провадження без участі учасників справи.

Визначаючись щодо наявності підстав для роз`яснення судового рішення, суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст.254 КАС України, передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).

Положеннями ч.3 ст.254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.4 ст.254 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Так, у поданій заяві ОСОБА_1 просить роз`яснити, яка саме сума підлягає нарахуванню та виплаті позивачу на виконання вимог рішення суду.

При цьому, слід відмітити, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021, чітко та зрозуміло викладено його зміст та підстави, які слугували зобов`язанню Центрального територіального управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.06.2019 року по 13.07.2020 року.

Разом з тим, слід відмітити, що заявник просить суд роз`яснити не власне саме текст рішення, а можливість його виконання.

Заявником по суті не зазначено в чому полягає незрозумілість прийнятого судового рішення, а зі змісту заяви вбачається, що позивач фактично просить надати юридичну консультацію, що виходить за межі повноважень суду та є недопустимим з точки зору Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд не є тим органом, який уповноважений надавати такого виду роз`яснення.

При цьому, судом відмічено, що визначення конкретної суми у вигляді нарахування середнього заробітку знаходиться у площині дискреційних повноважень відповідача Центрального територіального управління Національної гвардії України.

Крім того, рішення суду у даній справі, переглянуто в апеляційному провадженні та залишено без змін.

Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом в разі, якщо буде вважати, що Центральним територіальним управлінням Національної гвардії України порушено його права та інтереси в частині розміру виплаченого середнього заробітку.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 необхідно відмовити, з підстав її безпідставності та необґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/16115/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. Ю. Рищенко