Рішення № 103956111, 14.04.2022, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/64/22

Провадження № 2-а/168/5/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2022 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 та його представника - Хомича Ю.В.,

представника відповідача ГУНП у Волинській області - Мартинюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Стара Вижівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Суліма Володимира Валентиновича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 24 січня 2022 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №614583 від 09 січня 2022 року за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Позов мотивований тим, що відповідачем - поліцейським СРПП Сулімом В.В. відносно позивача було винесено постанову серії БАВ №614583 від 09 січня 2022 року та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. За те, що позивач 09 січня 2022 року о 17.00 год. в с.Дубечне по вул.Робітнича Ковельського району Волинської області керував автомобілем «ВАЗ-2101» без посвідчення водія.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при винесенні постанови інспектором СРПП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Також працівник поліції не надав позивачу жодного доказу його вини, зокрема матеріалів відеофіксації. Крім цього позивач будь-яких пояснень з приводу правопорушення не надавав. Посилається на те, що на даний час з листопада 2021 року навчається в Старовижівському професійному ліцеї водінню транспортним засобом. А в примітці до статті 126 КУпАП зазначено, що забороняється застосовувати стягнення до осіб, які навчаються водінню.

Відповідач Сулім В.В. в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Заперечив щодо пред`явленого позову, посилаючись на те, що згідно з пп.24.5, 24.8 ПДР України ОСОБА_1 не мав права керувати автомобілем. Тому ним була винесена оскаржувана постанова.

В судовому засіданні інтереси відповідачів представляв Мартинюк В.О.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Хомич Ю.В. позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві. Вказали, що працівником поліції позивачу не було роз"яснено права при складанні протоколу та винесенні постанови за частиною 2 статті 126 КУпАП. Окрім того, позивачу не було надано права на правову допомогу.

Представник відповідача Головного управління національної поліції у Волинській області В.О.Мартинюк в судовому засіданні заперечив проти позову, з підстав, зазначених у письмовому поясненні до позову. Вказав, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського. Зазначив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після її вручення особі. Тобто, дана постанова набрала законної сили 20 січня 2022 року. Позивач звернувся до суду із позовом 25 січня 2022 року. Тому просив суд, відмовити в задоволенні позову.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Стаття 9 КУпАП встановлює, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (в тому числі за частиною 2 статті 126 КУпАП) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із статтею 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №614583 від 09 січня 2022 року судом встановлено, що 09 січня 2022 року о 17.00год. ОСОБА_1 в с.Дубечне по вул.Робітнича Ковельського району Волинської області, керував автомобілем «ВАЗ-2101» без посвідчення водія. Чим порушив пункт 2.1 (а) ПДР України. Та вчинив адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП . За що накладено стягнення в розмірі 3400,00 грн.

Згідно пункту 2.1. (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до частини 6 статті 122 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка до статті 126 КУпАП передбачає, що положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Згідно з пунктом 24.5 ПДР України навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Відповідно до пункту 24.8 ПДР України транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Учбовий транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101», який був без розпізнавальних знаків, без відповідного обладнання, необхідного для навчальної їзди, та без присутності спеціаліста з підготовки водіїв. Тобто керував транспортним засобом, який не передбачений для навчання водінню. З цих підстав ОСОБА_1 09 січня 2022 року під час події правопорушення не був особою, яка у встановленому порядку навчається водінню транспортного засобу, та до якого положення частин першої та другої статті 126 КУпАП не застосовуються.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що відповідачем Сулімом В.В. 09 січня 2022 року одночасно складались протоколи за вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за частиною 2 статті 126 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП. При складанні зазначених протоколів відповідачем Сулімом В.В. було роз`яснено позивачеві ОСОБА_1 права згідно статті 268 КУпАП. З відео слідує, що ОСОБА_1 клопотання про надання правової допомоги не заявляв по жодному із протоколу. Про що не заперечили сторони в судовому засіданні. Що спростовує твердження позивача та його захисника щодо нероз"яснення прав та ненадання права на правову допомогу. Крім цього встановлено, що позивач ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови за частиною 2 статті 126 КУпАП отримав на місці її винесення - 09 січня 2022 року.

Відповідно до частини 3 статті 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом 24 січня 2022 року. Тобто, після набрання оскаржуваною постановою законної сили. Про поновлення пропущеного строку позивач клопотань не заявляв. А суд, відповідно, пропущений строк не поновлював.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та такими, що до задоволення не підлягають.

У порядку частини 1 статті 139 КАС України, враховуючи що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 5, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 159, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області, поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Суліма Володимира Валентиновича про скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

Суддя А.В.Малюта