Ухвала суду № 103955594, 14.04.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/7157/22

Провадження № 1-кп/947/705/22

УХВАЛА

14.04.2022 року

Київський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Прохорова П.А.,

при секретарі - Якубовської О.В.

за участю:

прокурора - Артвіха А.І.

захисника: - Малевича О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162480000162 від 26.01.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162480000162 від 26.01.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, прокурором було заявлене клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Прокурор мотивує свої клопотання відносно ОСОБА_1 тим, що на теперішній час не зникли ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, у зв`язку із чим обвинувачений може переховуватись від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується. Окрім цього, на теперешній час виник новий ризик, пов`язаний із введенням на території України воєнного стану Указом Президента України № 64/2022.

Розгляд судового засідання було призначено в режимі відеоконференції між Київським районним судом м.Одеси та ДУ "Одеський слідчий ізолятор", однак із технічних причини зв`язок з ДУ "Одеський слідчий ізолятор" встановлено не було.

З 24.02.2022 року на всій території України було введено воєнний стан указом Президента № 64/2022. У листі Верховного суду України від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказано, що ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі обвинуваченого, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Враховуючи вище викладене та факт того, що на території Україні відбуваються бойові дії, суд приходить до висновку про розгляд клопотання без участі обвинувачених.

Захисник Малевич О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечував проти продовження строків запобіжного заходу. Разом з тим просив суд не продовжувати запобіжний захід, що пов`язаний з триманням під вартою та обрати більш м`який запобіжний захід. Також, захисник пояснив, що прокурором не доведено та не підтверджено жодного ризику передбаченого ст. 177 КПК України, обвинувачений не має жодного наміру переховуватись від суду та має міцні соціальні зв`язки.

Вислухавши думку учасників провадження, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Стороною обвинувачення доведенні ризики, передбаченні ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні, крім того він не одружений, офіційно не працевлаштований та не має міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, а саме відсутності міцних соціальних зв`язків та тяжкості покарання, яке йому загрожує у разі визнання винними у скоєнні тяжкого злочину, суд приходить до висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений, може здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити сховати, або спотворити речі і документи, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, у кримінальному провадженні.

Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв`язку із чим суд вважає за доцільне обрати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Вищевикладене свідчить про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Одночасно, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визачити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинувачений обов`язків, передбачениї цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обгрунтовується обранний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З викладеного, та враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, економічно- соціальне становище, та те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, у відповідності до ст. 12 КК України, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 у межах, який передбачений для осіб, що обвинувачуються у вчиненні кримінльного правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Строк ухвали про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб, до 13.06.2022 року, включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід до тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти)розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений на перше січня 2022 року, що складає 191440 (сто дев`яносто одна тисяча чотириста сорок) гривень (2393 грн. х 80=191440).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення обвинуваченим визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1. Прибувати до суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

3. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4. Роз`яснити обвинуваченому що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжого заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути зверненна судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (для виконання).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя Прохоров П. А.